Справа № 524/2392/24 Номер провадження 22-ц/814/2993/25Головуючий у 1-й інстанції Зоріна Д.О. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.
06 жовтня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Лобов О.А.
судді: Дорош А.І., Триголов В.М.
за участю секретаря судового засідання Грицак А.Я.
розглянув у відкритому судовому засіданні у м.Полтаві справу за апеляційною скаргою адвокатки Таранкової Олени Олегівни, представниці ОСОБА_1 , на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 24 квітня 2025 року (час ухвалення судового рішення та дата виготовлення повного текста судового рішення не зазначені) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд
У березні 2024 року ТОВ «ФК "Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з вказаним позовом, просило ухвалити рішення, яким стягнути на його користь із ОСОБА_1 заборгованість:
за кредитним договором №R01.00501.003709752 від 27.02.2018 у сумі 139 862,05 грн, з яких: 46 218,96 грн - заборгованість за основним боргом; 93643,09 грн - заборгованість за відсотками;
за кредитним договором №R01.00501.003709811 від 27.02.2018 у сумі 127 499,27 грн, з яких 46 948,89 грн - заборгованість за основним боргом; 80 550,38 грн - заборгованість за відсотками.
Вирішити питання судових витрат.
В обґрунтування позову посилалося на невиконання відповідачем умов кредитних договорів.
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 24 квітня 2025 року позовні вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Кредитним договором №R01.00501.003709752 від 27.02.2018 в розмірі 139 862 грн 05 коп. та заборгованість за Кредитним договором №R01.00501.003709811 від 27.02.2018 в розмірі 127 499 грн 27 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» сплачений судовий збір у розмірі 4 010 грн. 42 коп.
В апеляційній скарзі адвокатка Таранкова О.О., представниця ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги стверджує, що суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що позивачем суду не надано доказів направлення коштів відповідачу та отримання їх останнім.
Судом першої інстанції не було враховано, що відповідно до позовної заяви зазначено, що розрахунок заборгованості здійснюється станом на 07.07.2023 та зазначено тільки суми відсотків без відповідного розрахунку: за який період, які відсотки застосовані, ця ж інформація дублюється в додатках до відповіді на відзив - в довідках-розрахунок, розрахунок боргу станом на 07.07.2023, теж зазначено лише суму процентів, тобто фактично розрахунку не проведено. Також до позовної заяви додані "Розрахунки заборгованості", де зазначено період з 07.07.2023 по 31.01.2024, тобто період перебування відповідача на військовій службі. В розрахунках також зазначені лише суми процентів, з яких неможливо встановити, яким чином такі суми отримані позивачем, відсутня можливість перевірити правильність такого розрахунку.
Розрахунок заборгованості не може бути належним доказом, оскільки не містить жодної інформації щодо порядку нарахування відсотків. Крім цього відповідач не визнає факт, що позивач правомірно набув право грошової вимоги щодо відповідача за вищевказаними кредитними договорами.
Відповідач з 05.04.2022 служить у військовій частині НОМЕР_1 , згідно даних військового квитка, а відповідно до довідки від 19 серпня 2024 року відповідач ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 з 19.09.2023 по теперішній час, а тому нарахування будь яких відсотків починаючи з 24.02.2022 року є необгрунтованим відповідно ст. 14, 15 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив. Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що 27.02.2018 між ОСОБА_1 та АТ «Ідея Банк» укладено Кредитний договір №R01.00501.003709752. (т.1 а.с.5-6)
Згідно до пункту 1.1. Кредитного договору №R01.00501.003709752, банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сум 49 480 грн 53 коп., а позичальник зобов'язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами згідно з умовами договору.
Пунктом 1.2 Кредитного договору №R01.00501.003709752, передбачений строк кредитування 45 місяців.
У пункті 1.3 Кредитного договору №R01.00501.003709752 сторони погодили процентну ставку у розмірі 58,8% річних від неповернутої суми кредиту, починаючи з 31 календарного дня після завершення пільгового кредиту.
Згідно до пункту 3.1.3 Кредитного договору №R01.00501.003709752, відповідач зобов'язався повернути кредит, проценти, плату за обслуговування кредитної заборгованості достроково на вимогу банку у випадах, передбачених умовами цього договору.
Згідно пункту 4.1.1 Кредитного договору №R01.00501.003709752, банк зобов'язався видати позичальнику кредитні кошти на умовах, передбачених цим договором.
Також, 27.02.2018 між ОСОБА_1 та АТ «Ідея Банк» було укладено Кредитний договір №R01.00501.003709811. ( т.1 а.с.14-15)
Згідно пункту 1.1 Кредитного договору №R01.00501.003709811 банк зобов'язався позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сум 50 560 грн 02 коп., а позичальник зобов'язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами згідно з умовами договору.
Пунктом 1.2 Кредитного договору №R01.00501.003709811, передбачений строк кредитування 47 місяців.
У пункті 1.3 Кредитного договору №R01.00501.003709811 сторони погодили процентну ставку у розмірі 49,8% річних від неповернутої суми кредиту, починаючи з 31 календарного дня після завершення пільгового кредиту.
Згідно до пункту 3.1.3 Кредитного договору №R01.00501.003709811, відповідач зобов'язався повернути кредит, проценти, плату за обслуговування кредитної заборгованості достроково на вимогу банку у випадах, передбачених умовами цього договору.
Пунктом 4.1.1 Кредитного договору №R01.00501.003709811, банк зобов'язався видати позичальнику кредитні кошти на умовах, передбачених цим договором.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори й інші правочини.
07.07.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №07072023 ( т.1 а.с.21-22)
Відповідно до умов договору факторингу, право грошової вимоги за кредитними договорами, в том числі і договорами, укладеними із відповідачем, перейшло до ТОВ «ФК « Європейська агенція з повернення боргів».
Згідно пункту 2.1. Договору факторингу №07072023 від 07.07.2023, за цим Договором АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», а ТОВ «ФК « Європейська агенція з повернення боргів» приймає права вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «Ідея Банк» за плату на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до п.2.2. Договору факторингу №07072023 від 07.07.2023, права вимоги, які АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за цим Договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед АТ «Ідея Банк», та визначені в Реєстрів боржників, що підписується сторонами, у паперовому вигляді в день укладення цього Договору та надсилається АТ «Ідея Банк» ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» в електронному вигляді засобами корпоративного зв'язку у захищеному паролем файлі в день укладення цього Договору. Реєстр Боржників після належного його підписання сторонами вважається невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно пункту 5.1. Договору факторингу №07072023 від 07.07.2023, права вимоги вважаються такими, що перейшли від АТ «Ідея Банк» до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» в день підписання відповідного Реєстру Боржників, за умови виконання ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» зобов'язань передбачених пункту 4.1. цього Договору.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників №4 до Договору факторингу №07072023 від 07.07.2023, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № R01.00501.003709752 від 27.02.2018 в сумі 139 862 грн 05 коп., з яких: 46 218 грн 96 коп. - заборгованість за основним боргом та 93 643 грн 09 коп. - заборгованість за відсотками, 0 грн. 00 коп. - заборгованість за комісіями; за Кредитним договором №R01.00501.003709811 від 27.02.2018 в сумі 127 499 грн 27 коп., з яких 46 948 грн 89 коп. - заборгованість за основним боргом, 80 550 грн 38 коп. заборгованість за відсотками, 0 грн. 00 коп. - заборгованість за комісіями.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності обставин, якими обгрунтовані заявлені вимоги.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч. 1 ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Звертаючись до суду із позовом, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» надало належні та допустимі докази укладення ОСОБА_1 кредитних договорів із ТОВ «Ідея Банк», а саме:
копії кредитних договорів (т.1 а.с.5-6, 14-15), підписаних відповідачем (відповідач не заперечував сам факт укладення договорів та не просив призначити у справі почеркознавчу експертизу);
виписки про рух коштів (т.1 а.с.89-95), з яких вбачається видача коштів та надходження коштів на погашення заборгованості за кредитними договорами.
Звертаючись до суду із апеляційною скаргою, ОСОБА_1 не заперечує та не спростовує факт укладення ним спірних кредитних договорів, заперечує лише факт отримання кредитних коштів, однак не надав суду доказів неналежності саме йому карткових рахунків, на які первісним кредитором були направлені кошти.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності розрахунку заборгованості із зазначенням строків, порядку та періодів нарахування відсотків, та інш., колегія суддів не бере до уваги, оскільки матеріали справи містять графіки погашення заборгованості за кредитними договорами, погоджені відповідачем і з яких вбачається сума нарахування відсотків; з відомості про рух кошті в вбачається часткова сплата відповідачем тіла кредиту та відсотків.
Вказане свідчить про отримання відповідачем коштів та його намагання погасити заборгованість за кредитними договорами №R01.00501.003709752 від 27.02.2018 та №R01.00501.003709811 від 27.02.2018.
Щодо доводів апеляційної скарги про службу відповідача з 05.04.2022 у військовій частині по теперішній час, а тому відсутність підстав щодо нарахування відсотків не заслуговують на увагу з огляду на таке.
Відповідно до ч. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
Відповідно до п.18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40-44, ст. 356) " У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Національний банк України у своєму листі від 18.03.2022 за посиланням: https://bank.gov.ua/ua/news/all/novi-pravila-roboti-bankiv-i-nebankivskih-finansovih-ustanov-scho-zaymayutsya-kredituvannyam-pid-chas-viyni, роз'яснив, що « …що на час дії воєнного стану та в тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування споживач не буде нести відповідальності перед кредитодавцем у разі прострочення виконання зобов'язань за споживчим кредитом.
Крім того, у разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором.
Також забороняється у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит збільшення процентної ставки за користування кредитом, крім випадків, коли встановлення змінюваної процентної ставки передбачено кредитним договором чи договором про споживчий кредит.
Водночас звертаємо увагу, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання за таким договором, підлягають списанню.
Важливо, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами. Таке нарахування є правомірним з боку кредитора. Кредитні канікули - це відтермінування сплати боргу, а не його прощення. Також кредитні канікули - це право кредитора, а не його зобов'язання. Саме тому рекомендуємо домовитися безпосередньо з кредитором про кредитні канікули. Однак, якщо позичальники мають достатній запас ресурсів, щоб продовжувати діяльність та обслуговувати позики, варто їх надалі сплачувати.»
Отже, законом передбачено звільнення позичальників від сплати коштів, передбачених ст. 625 ЦК України, а також неустойки (штраф, пеня), однак позичальники не звільняються від сплати процентів за користування кредитними коштами, адже за своєю суттю проценти - це плата за користування коштами позикодавця (кредитодавця) і вони не є штрафними санкціями (неустойкою, пенею, іншими платежами), які підлягають сплаті за прострочення основного зобов'язання.
В даному випадку первісним кредитором були нараховані відсотки за користування кредитними коштами, що унеможливлює списання вказаних нарахувань відповідно п.18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, окрім того суд першої інстанції обгрунтовано у своєму рішенні зазначив, що нарахування відсотків позивачем за зазначеними вище кредитними договорами здійснювалося з 02.06.2018 по 27.11.2021 (договір № R01.00501.003709752 від 27.02.2018) та з 02.06.2018 по 27.01.2022 (договір № №R01.00501.003709811 від 27.02.2018), тобто до призову 05.04.2022 відповідача на військову службу.
Враховуючи встановлені при розгляді цієї справи фактичні обставини, апеляційний суд приходить до висновку про те, що відповідач, як позичальник, отримав кошти за договорами та не повернув їх у визначені строки, отже має заборгованість, права вимоги щодо стягнення якої наявні у позивача за укладеними договорами факторингу.
Так, позивачем, у якості доказу переходу прав вимоги до боржника щодо стягнення заборгованості за кредитними договорами надано договори факторингу, акти прийому-передачі до вказаних договорів факторингу та реєстри боржників, за якими передаються права вимоги, до яких включені також кредитні договори, укладені із відповідачем, та які були досліджені судом першої інстанції.
Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Проаналізувавши питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, апеляційний суд виходить з того, що у справі, яка розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, наведені апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції.
Враховуючи встановлене, конкретні обставини справи і характер спірних правовідносин, апеляційний суд вважає, що інші доводи апеляційної скарги не є істотними та такими, що потребують детального аналізу задля забезпечення вимог п.1 ст.6 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
В апеляційній скарзі відсутні посилання на нові істотні обставини та відповідні докази, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість скасування чи зміни судового рішення.
Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу адвокатки Таранкової Олени Олегівни, представниці ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 24 квітня 2025 року без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 06 жовтня 2025 року.
Головуючий суддя О.А. Лобов
Судді: А.І.Дорош
В.М.Триголов