Справа № 527/1117/24 Номер провадження 22-з/814/217/25 Доповідач ап. інст. Панченко О. О.
02 жовтня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Панченка О.О.,
суддів:Карпушина Г.Л., Пікуля В.П.
при секретарі Філоненко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Олійник Лілії Михайлівни про ухвалення додаткового рішення
у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Онікс-Карат» про стягнення орендної плати, доходів отриманих без достатньої правової підстави за користування земельною ділянкою, пені, 3% річних, інфляційних витрат та моральної шкоди,-
Зміст позовних вимог
У квітні 2024 року представник ОСОБА_1 адвокат Олійник Л.М. звернулася до суду із вказаним позовом.
В обґрунтування підстав позову зазначала, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 1,79 га на території Бабичівської сільської ради Глобинського району Полтавської області, кадастровий номер 5320680400:00:011:0030 відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 190923від 23.02.2006 року.
Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області по справі № 527/1300/20 від 31 серпня 2023 року було зобов'язано відповідача негайно передати ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,79 га, кадастровий номер 5320680400:00:011:0030. Станом на дату подання позову дане рішення не виконане, позивачу земельна ділянка не повернута, що вбачається з листа № 16 від 21.11.2022, відповідно до якого ПП «Онікс Карат» повідомило позивача про виділення йому земельної ділянки єдиним масивом разом з земельними ділянками, що належать ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (в полі № 3), тобто позивачу запропоновано повернення земельної ділянки в іншому місці, що не передбачено чинним законодавством.
Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області по справі № 527/1300/20 від 31 серпня 2023 було встановлено, що позивач договір оренди землі № 8 від 25.01.2011 не підписував, тому він не може вважатися укладеним, дана земельна ділянка перебувала у фактичному користуванні ПП «Онікс-Карат» з 2015 по 2023 роки. ПП «Онікс-Карат» здійснювало нарахування орендної плати ОСОБА_1 за період з 2015 по 2019 року.
Протягом 2015-2023 років у позивача як власника земельної ділянки був відсутній доступ до землі, відповідно позивач був позбавлений можливості використовувати це майно. В період з 01.01.2017 по 31.10.2022 відповідач мав право користуватися земельною ділянкою на підставі договору оренди, а тому стягненню з відповідача підлягає орендна плата за період з 01.01.2017 по 31.12.2019 нарахована, але невиплачена в сумі 11270,00 грн, за період з 01.01.2020 по 31.10.2022 не нарахована та невиплачена в розмірі 14119,04 грн. З 31.10.2022 року відповідач є таким, що користувався земельною ділянкою без достатніх правових підстав. Приростом відповідача за період з 01.11.2022 по 31.03.2024 є невиплачена орендна плата за користування земельною ділянкою (яка була б сплачена власнику) та дохід від реалізації вирощеної сільськогосподарської продукції.
Також, згідно ст. 625 ЦК України, позивач має право на стягнення за період з 2017 по 2022 інфляційних втрат в сумі 10940,57 грн та 3 % річних в сумі 2720,98 грн. Також позивачу було завдано моральної шкоди, яку він оцінив в розмірі 20000,00 грн, оскільки був неправомірно позбавлений можливості розпоряджатися та користуватися своєю земельною ділянкою та у зв'язку з невиконанням відповідачем рішення суду щодо повернення йому земельної ділянки.
Посилаючись на викладене, представник позивача просила суд стягнути з відповідача на користь позивача: нараховану, але не виплачену орендну плату за користування земельною ділянкою за період з 2017 року по 2019 рік у розмірі 11270,00 грн; плату за користування земельною ділянкою за період з 2020 року по 2022 рік у розмірі 14119,04 грн; доходів, отриманих без достатньої правової підстави за користування земельною ділянкою за 2023 рік в сумі 5916,23 грн; інфляційні втрати за період з 2017 року по 2022 рік в сумі 10940,57 грн; 3 % річних за період з 2017 року по 2022 рік в сумі 2720,98 грн; моральну шкоду в розмірі 20000,00 грн, а також судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 28 квітня 2025 року позов ОСОБА_1 , який поданий представником позивача адвокатом Олійник Лілією Михайлівною до Приватного підприємства «Онікс-Карат» задоволено частково.
Стягнуто з Приватного підприємства «Онікс-Карат», код ЄДРПОУ 33415042 на користь ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 : заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за 2017-2022 роки в сумі 23050,00 грн (двадцять три тисячі п'ятдесят гривень 00 копійок); інфляційні втрати за період з 2017 року по 2022 рік в сумі 10737,78 грн (десять тисяч сімсот тридцять сім гривень 78 копійок); 3 % річних за період з 2017 року по 2022 рік в сумі 2695,38 грн (дві тисячі шістсот дев'яносто п'ять гривень 38 копійок), а всього 36483,16 грн (тридцять шість тисяч чотириста вісімдесят три гривні16 копійок).
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач у порушення умов укладеного між сторонами договору та статті 21 Закону України «Про оренду землі» не виплатив позивачу узгоджений договірний розмір орендної плати за 2017 - 2022 роки з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних за несвоєчасне виконання зобов'язання у загальному розмірі 36483,16 грн.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 28 серпня 2025 року апеляційну скаргу представника «Приватного підприємства «Онікс-Карат» - Васильєва Олександра Геннадійовича залишено без задоволення.
РішенняГлобинського районного суду Полтавської області від 28 квітня 2025 року залишено без змін.
На адресу апеляційного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Олійник Лілії Михайлівни про ухвалення додаткового рішення, в якій остання просила вирішити питання відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Заява мотивована тим, що в додаткових поясненнях було зазначено попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести в зв'язку з розглядом справи 20 000,00 грн. Також зазначалося, що позивач протягом 5 днів з дати ухвалення рішення судом, надасть подані докази щодо понесення витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. За ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (ч.2 ст.134 ЦПК України). Пункт 9 частини 3 статті 175 ЦПК України також передбачає подання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи
Зазначає, що 07 серпня 2025 року між ОСОБА_1 та адвокатом Олійник Лілією Михайлівною укладено договір № 135 про надання професійної правничої допомоги (далі за текстом - Договір) у Полтавському апеляційному суді по справі № 527/1117/24. Згідно з пунктом 4.1 Договору - розмір гонорару (винагороди) адвоката складає 20 000,00 грн (двадцять тисяч гривень 00 коп.) і сплачується в день укладення даного договору.
Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
На підтвердження витрат позивача на професійну правничу допомогу понесених в суді апеляційної інстанції, надала суду наступні докази: копію Договору про надання правничої допомоги № 135 від 07.08.2025 року, копію акту наданих послуг № 67 від 02.09.2025 року та копію квитанції від 07.08.2025 року (т.2 а.с.69-72).
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заяви, приходить до такого висновку.
Відповідно до положень статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема якщо судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3 частини 1 статті 270 ЦПК України).
Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно частини 1 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Пунктом 2 частини 2 статті 141 ЦПК України встановлено, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.
Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно із частотною 3 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).
Водночас, згідно із частиною 4 статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17) та від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Зважаючи на наведене, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих послуг, оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також те що адвокат брав участь при розгляді справи судом першої інстанції, тобто знайомий з обставинами справи та матеріалами справи, з огляду на визначені практикою Європейського суду з прав людини критерії, та виходячи із засад розумності та справедливості, колегія суддів приходить до висновку, що вартість наданих послуг у розмірі 20 000 грн. є надмірною та неспівмірною зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт), а тому вважає за можливе зменшити її до 10 000 грн.
Висновок за результатами розгляду клопотання
Суд апеляційної інстанції приходить до висновку про часткове задоволення заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Олійник Лілії Михайлівни про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, тому з приватного підприємства «Онікс-Карат» (код ЄДРПОУ 33415042) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) слід стягнути суму витрат на професійну правничу допомогу адвоката - Олійник Л.М. в розмірі 10 000,00 грн.
Керуючись статтями 137, 141, 270 ЦПК України, суд -
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Олійник Лілії Михайлівни про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу- задовольнити частково.
Стягнути з приватного підприємства «Онікс-Карат» (код ЄДРПОУ 33415042) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткової постанови складено 02 жовтня 2025 року.
Головуючий О.О. Панченко
Судді Г.Л. Карпушин
В.П. Пікуль