Номер провадження 3/754/3583/25
Справа №754/14153/25
Іменем України
08 жовтня 2025 року
суддя Деснянського районного суду м. Києва Банах О.Л., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції м. Києва Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 КУпАП,-
27.08.2025 до Деснянського районного суду м. Києва від Управління патрульної поліції м. Києва Департаменту патрульної поліції Національної поліції України надійшли адміністративні матеріали стосовно ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 18 серпня 2025 року серії ЕПР1 №426974, 18 серпня 2025 року о 14 годині 00 хвилин в м. Києві по проспекту Червоної Калини на перехресті з проспектом Романа Шухевича, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Toyota, державний номерний знак НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміну, не дотримався безпечного бокового інтервалу, та скоїв зіткнення з автомобілем BMW, державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку праворуч. Під час ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п.2.3.б, п.13.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 , свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що ДТП сталася на перехресті, на якому організовано рух п'ятьма смугами. Перед перехрестям він завчасно зайняв смугу відповідно до дорожніх знаків (третю), яка передбачала можливість проїзду, як прямо, так і наліво. В'їхавши на перехрестя, він напрямок руху не змінював, не перелаштовувався та жодних маневрів не здійснював. В цей час автомобіль BMW, який рухався праворуч, в другій смузі руху, почав з'їжджати в його смугу руху та скоїв зіткнення з його автомобілем, пошкодивши праве дзеркало бокового виду.
Звертає увагу, що специфіка організації дорожнього руху на вказаному перехресті полягає у тому, що всі без виключення транспортні засоби, які рухаються через перехрестя по проспекту Червоної Калини, не можуть не перелаштувавшись справа на ліво, потрапити у третю смугу руху, яка є єдиною, з якої можна потрапити в другу смугу з трьох наявних по проспекту Червоної Калини (після перехрестя) без перестроювання. Вважає, що саме тому водійка БМВ ОСОБА_2 , намагаючись перестроїтись, не врахувала дорожню обстановку та скоїла зіткнення з автомобілем ОСОБА_1 . У зв'язку з викладеним просить закрити провадження по справі.
В судовому засіданні захисник Даниленко В.В., який діє в інтересах ОСОБА_2 , надав відео з камер спостереження «Безпечне місто» та фотодані ДТП, та пояснив що водійка автомобіля BMW, державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_2 рухалась паралельно до автомобіля Toyota, державний номерний знак НОМЕР_1 , у другій смузі. ДТП сталось також у другій смузі, що свідчить про те, що саме ОСОБА_1 порушив ПДР. Вважає, що локалізація та характер пошкоджень автомобілів свідчать, що вони не могли утворитися внаслідок зміни напрямку руху водійкою ОСОБА_2 . Так, відбулось контактування лівого бокового дзеркала заднього виду автомобіля BMW з задніми правими дверима автомобіля Toyota, натомість, у разі здійснення водійкою ОСОБА_2 маневру ліворуч, передні частини даних транспортних засобів також були б пошкоджені. Вважає, що за таких пошкоджень, паралельний рух транспортних засобів також виключено. Підсумовує, що єдиним можливим поясненням розташування пошкоджень на автомобілях є те, що водій ОСОБА_1 здійснив маневр праворуч.
ОСОБА_2 , яка була присутня в судовому засіданні, пояснила суду, що вона 18.08.2025 о 14:00, керуючи автомобілем BMW, державний номерний знак НОМЕР_2 , рухалась у другій смузі руху, на перехресті продовжила рух у своїй смузі, не змінюючи напрямку руху, в цей час автомобіль Toyota державний номерний знак НОМЕР_1 , який рухався в третій смузі почав з'їжджати в її смугу руху та скоїв зіткнення з її автомобілем, пошкодивши дзеркало з лівого боку.
Суд, вислухавши учасників судового розгляду, оглянувши протокол про адміністративне правопорушення та дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до таких висновків.
Так, відповідно до п.2.3.б, п.13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 у відповідній редакції, водій повинен бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу водій повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому орган (посадова особа), відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В судовому засіданні, окрім протоколу про адміністративне правопорушення та схеми ДТП, також було оглянуто відео, на якому зафіксовано момент ДТП, та фото матеріали, надані захисником Даниленком В.В .
Так, на відео чітко вбачається, що водій автомобіля Toyota, державний номерний знак НОМЕР_1 , дійсно рухався у третій смузі руху, швидше, ніж водій автомобіля BMW, державний номерний знак НОМЕР_2 . В'їхавши на перехрестя, де було п'ять смуг руху, продовжив рух третьою смугою, не змінюючи напрямку руху та не перестроюючись у другу смугу, як стверджує ОСОБА_2 . При цьому, як свідчить відео, ДТП сталась саме на перехресті, в межах третьої смуги руху, що спростовує твердження про те, що зіткнення відбулось у другій смузі. Дійсно, після перехрестя третя смуга переходить у другу смугу руху по проспекту Червоної Калини, де зупинились автомобілі після ДТП. Однак, на перехресті, у місці зіткнення автомобілів, організація руху інша.
При цьому, суд не бере до уваги схему ДТП, долучену до матеріалів справи, оскільки схема ДТП складена не коректно і не відповідає обстановці на місці події та спростовується переглянутим відео. Так, на схемі ДТП зазначено, що зіткнення сталось у четвертій смузі руху, а з відео вбачається, що жоден з водіїв під час руху навіть не перебував у цій смузі, натомість, водій автомобіля Toyota рухався у третій смузі, а водій автомобіля BMW - у другій смузі.
Частиною 1 ст. 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол.
За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку. Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний єдиним належним доказом у даній справі, у розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним та беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумнівів у суду.
У зв'язку з наведеними обставинами суд не вбачає в діях ОСОБА_1 порушення п. 13.1, п.2.3.б Правил дорожнього руху.
Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка, згідно зі ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, застосовується при розгляді справ як джерело права, зокрема справу «Пол і Одрі Едвардс проти Об'єднаного Королівства» (Paul and Audrey Edwards v. the United Kingdom) від 14 березня 2002 р., заява № 46477/99, у якій ЄСПЛ зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
До складеного протоколу про адміністративне правопорушення не долучено відповідних доказів, що відображають об'єктивну та суб'єктивну сторону правопорушення, а тому з урахуванням вказаного рішення ЄСПЛ суд вважає, що фабула адміністративного протоколу не відповідає обставинам справи.
В силу принципу презумпції невинуватості, який є застосовним і при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Окрім того, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 лютого 2019 року в справі №1-р/2019 вказав, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «indubioproreo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності слід керуватися принципом, згідно з яким винність особи не може ґрунтуватись на припущеннях. Будь-які сумніви у винуватості особи повинні тлумачитися на її користь. Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». При цьому, як встановлено рішенням ЄСПЛ у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014 р., провадження у справах про адміністративні правопорушення вважається кримінальними у розумінні Конвенції. У справі «Надточій проти України» ЄСПЛ зазначив, що Уряд України визнав кримінально-правовий характер КУпАП.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Оскільки в судовому засіданні не було встановлено порушень водієм автомобіля Toyota державний номерний знак НОМЕР_1 , п. 13.1, п.2.3.б. Правил дорожнього руху, провадження по притягненню його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Крім того, враховуючи, що п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення та виходячи з норм ст. 247 КУпАП, не вбачаю підстав для стягнення судового збору з ОСОБА_1 ..
Керуючись ст.ст. 124, п.1 ч. 1 ст. 247, 283-285 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва.
За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого на оскарження.
Суддя: Олена БАНАХ