Номер провадження 3/754/3227/25
Справа №754/12277/25
Іменем України
08 жовтня 2025 року
суддя Деснянського районного суду м. Києва Банах О.Л., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції м. Києва Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 КУпАП,-
30.07.2025 до Деснянського районного суду м. Києва від Управління патрульної поліції м. Києва Департаменту патрульної поліції Національної поліції України надійшли адміністративні матеріали стосовно ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 21 липня 2025 року серії ЕПР1 №398297, 21 липня 2025 року о 12 годині 00 хвилин в м. Києві по проспекту Червоної Калини, 2-В, водій ОСОБА_1 , керуючи автобусом Атаман, державний номерний знак НОМЕР_1 , не був уважним , не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості, не дотримався безпечного інтервалу, що призвело до зіткнення з автобусом Богдан, державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався попереду, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п.2.3.б, п.12.1, п.13.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.
Так, відповідно до п.13.1, п.12.1, п.2.3.б Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 у відповідній редакції, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу; у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, пояснив, що він рухався у правій смузі, попереду нього рухався автобус Богдан, державний номерний знак НОМЕР_2 . Вони зупинилися для висадки пасажирів. Оскільки зазначений автобус рухався по маршруту, який передбачає здійснення повороту наліво, на вул. Каштанову, відразу після початку руху від зупинки, яка навпроти Деснянського суду, водій автобуса Богдан почав здійснювати маневр, а саме: різко почав перелаштовуватися у середню смугу, у якій в цей час рухався автомобіль «Ford Fycion», створивши йому несподівану перешкоду руху, зупинившись по діагоналі відносно проїжджої частини. Між водієм автобуса Богдан та водієм автомобіля «Ford Fycion» виник словесний конфлікт, внаслідок чого водій автобуса Богдан несподівано почав рухатися назад та здійснив зіткнення з автобусом Атаман, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . ОСОБА_1 зауважує, що він стояв на зупинці, приблизно за метр від автобуса Богдан з дотриманням дистанції, рух не здійснював. Після зіткнення автобусів, водій автобуса Богдан підійшов до ОСОБА_1 і в розмові повідомив, що визнає свою вину, запропонував відшкодувати матеріальні збитки в розмірі 3000 грн., про що готовий написати розписку. При зіткненні автобусів, автобус Атаман, державний номерний знак НОМЕР_1 отримав пошкодження лобового скла та лівого склоочисника, автобус Богдан, державний номерний знак НОМЕР_2 , - незначну подряпину заднього бампера. В подальшому, після спілкування водія автобуса Богдан зі своїм керівництвом, він відмовився визнавати вину та відшкодовувати збитки.
В судове засідання інший учасник ДТП - водій автобуса Богдан ОСОБА_4 не з'явився, хоча повідомлявся належним чином, жодних пояснень та клопотань від нього до суду не надходило.
З письмових пояснень водія ОСОБА_4 , які знаходяться в матеріалах справи, вбачається, що він рухався в бік вул. Каштанової у крайній правій смузі, перелаштовуючись у середню смугу, зупинився, пропускаючи автомобіль та відчув удар у задню частину автобуса. Вийшовши з автобуса Богдан , побачив позаду автобус Атаман, державний номерний знак НОМЕР_1 з механічними пошкодженнями.
Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до таких висновків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому орган (посадова особа), відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 1 ст. 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол.
За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку. Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний єдиним належним доказом у даній справі, у розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним та беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумнівів у суду.
Як вбачається з пояснень ОСОБА_1 , 21.07.2025 року він стояв на зупинці громадського транспорту, де зупинився для висадки пасажирів. Попереду нього від зупинки, під кутом до проїжджої частини, почав від'їжджати автобус Богдан , перелаштовуючись у середню смугу, чим створив перешкоду для автомобіля «Ford Fycion», який рухався у середній смузі. Після цього водій автобуса Богдан почав рух заднім ходом, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод автобусу Атаман , під керуванням ОСОБА_1 , та здійснив з ним зіткнення.
Зазначені обставини підтверджуються і схемою місця ДТП, долученою до протоколу, відповідно до якої місцем зіткнення є смуга, по якій рухався водій ОСОБА_1 .
Крім того, характер та розташування пошкоджень на транспортних засобах підтверджують, що зіткнення відбулось задньою частиною автобуса Богдан із передньою частиною автобуса Атаман (пошкоджено лобове скло, та лівий склоочисник).
Всі перелічені обставини породжують у суду розумний сумнів щодо вини ОСОБА_1 та наявності складу інкримінованого правопорушення в його діях.
Аналізуючи встановлені у судовому засіданні обставини, письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 немає порушення п.13.1, п.12.3, п.2.3.б Правил дорожнього руху, а відтак відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 124 КУпАП.
При цьому, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка, згідно зі ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, застосовується при розгляді справ як джерело права, зокрема справу «Пол і Одрі Едвардс проти Об'єднаного Королівства» (Paul and Audrey Edwards v. the United Kingdom) від 14 березня 2002 р., заява № 46477/99, у якій ЄСПЛ зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
До складеного протоколу про адміністративне правопорушення не долучено відповідних доказів, що відображають об'єктивну та суб'єктивну сторону правопорушення, а тому з урахуванням вказаного рішення ЄСПЛ суд вважає, що фабула адміністративного протоколу не відповідає обставинам справи.
В силу принципу презумпції невинуватості, який є застосовним і при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Окрім того, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 лютого 2019 року в справі №1-р/2019 вказав, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «indubioproreo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності слід керуватися принципом, згідно з яким винність особи не може ґрунтуватись на припущеннях. Будь-які сумніви у винуватості особи повинні тлумачитися на її користь. Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». При цьому, як встановлено рішенням ЄСПЛ у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014 р., провадження у справах про адміністративні правопорушення вважається кримінальними у розумінні Конвенції. У справі «Надточій проти України» ЄСПЛ зазначив, що Уряд України визнав кримінально-правовий характер КУпАП.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Оскільки в судовому засіданні не було встановлено порушень водієм автобуса Атаман державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 п.13.1, п.12.3, п.2.3.б Правил дорожнього руху, провадження по притягненню його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Крім того, враховуючи, що п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення та виходячи з норм ст. 247 КУпАП, не вбачаю підстав для стягнення судового збору з ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 124, п.1 ч. 1 ст. 247, 283-285 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва.
За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого на оскарження.
Суддя: Олена БАНАХ