Номер провадження 2/754/3213/25
Справа №754/2457/25
Іменем України
07 жовтня 2025 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді - Сенюти В.О.,
секретаря судового засідання - Каба А.В.,
за участю:
представника позивача - Ламзи Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ліцею № 293 Деснянського району міста Києва, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Деснянського районного суду міста Києва із позовом до відповідача - Ліцею № 293 Деснянського району міста Києва, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
На обґрунтування заявлених вимог позивачка у позовній заяві зазначає, що з 30.08.2023 - була прийнята на роботу до Ліцею № 293 Деснянського району міста Києва (наказ №164-К від 30.08.2023 ). Наказом № 189-к-тр від 07.09.2023 ОСОБА_1 переведена на посаду вчителя української мови та літератури. 16.12.2024 директор Ляшенко А.М. у присутності двох завучів Міщенко Л.В. та Шолох Д.М. повідомила позивачці про скаргу від мами учня 6 - го класу, що надійшла в Деснянське управління освіти та Департамент освіти м. Києва про: приниження дитини, підвищення голосу, читання моралі до 10 хвилин на уроці за те, що учень забув зошит, надмірне домашнє завдання, а також психічно невріважену поведінку вчителя. Після цього позивачці запропоновано перейти на посаду асистента вчителя, а у разі її незгоди, повідомлено, що буде ініційовано службове розслідування, оголошено догану і звільнення. 17.12.2024 за вимогою директора Ляшенко А.М. , позивачка надала пояснення на скаргу з пропозицією розглянути конфлікт з метою вирішення питання стосовно претензій. 25.12.2024 видано наказ № 332-к/тр про оголошення догани позивачці, щодо неналежного виконання посадових обов'язків на підставі Акту засідання комісії № 1 від 25.12.2024 та пояснень позивачки від 17.12.2024. Крім того, позивачка наголошує, що 23.12.2024 намагалась письмово звернутися до адміністрації ліцею з проханням надати копії скарг відносно неї, однак отримала від директора відповідь (вих. № 476 від 26.12.2024) - відмову, у якій наголошено, що у закладі освіти відсутні матеріали звернень. Крім того, у період накладання дисциплінарного стягнення, позивачка перебувала в основній щорічній відпустці на підставі наказу № 78 к-тм від 09.12.2024. На підставі викладеного позивачка звертається до суду з даним позовом в якому просить визнати незаконним, скасувати наказ від 25.12.2024 № 332-к/тр «Про про оголошення догани» та зняти з позивачки догану, винесену наказом № 332-к/тр від 25.12.2024 «Про оголошення догани ОСОБА_1 ».
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 14.02.2025 відкрито спрощене позовне провадження з викликом учасників справи.
Письмові матеріали справи містять відзив на позовну заяву. Відповідно до якого, сторона відповідача заперечує проти позову, не визнає його в повному обсязі та повідомляє наступне. Дисциплінарне стягнення було накладено на позивачку, враховуючи те, що відповідач отримав скарги від батьків дітей з вимогою замінити вчительку української мови та літератури, оскільки, дії позивачки у відносинах з дітьми були розцінені як дисциплінарний проступок. З метою виявлення фактів, зазначених у зверненні та з метою забезпечення їх фіксації, відповідачем було складено Акт про результати перевірки достовірності фактів, викладених у зверненні, встановлено обставини вчинення дисциплінарного проступку позивачкою. Крім того, стороною відповідача було з'ясовано, які конкретно трудові обов'язки було порушено, проведено ряд розмов з позивачкою, запропоновано останній надати письмові пояснення, оцінено її дії, визначено наслідки проступку, а також обставини, що мають бути враховані під час обрання дисциплінарного стягнення та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани. При цьому, відповідачем було оголошено наказ про застосування дисциплінарного стягнення. В наказі було зазначено мотиви його застосування та оголошено позивачу, у встановлений законом строк. Наказ про застосування дисциплінарного стягнення було доведено до відома позивачки. Таким чином, враховуючи вимоги діючого законодавства України про працю, відповідачем не було порушено, передбачений порядок застосування дисциплінарного стягнення до позивачки, а отже, підстави для скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення відсутні.
В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Ламза Д.В. позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив про їх задоволення.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином. В матеріалах справи наявна заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача, при винесенні судового рішення, просить врахувати всі матеріали та обставини справи.
Вислухавши вступне слово, дослідивши письмові матеріали справи та докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Згідно з вимогами ст. ст. 124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов'язковість рішень суду до виконання
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Судом встановлено, що 30.08.2023 позивачку ОСОБА_1 , було прийнято на роботу до Ліцею № 293 Деснянського району міста Києва на посаду 0,5 заступника директора з навчальної роботи, що підтверджується наказом №164-К від 30.08.2023 (а.с.30).
07.09.2023 ОСОБА_1 було переведено з посади заступника директора - навчальної роботи на посаду вчителя української мови та літератури, що підтверджується наказом №189-К/ТР від 07.09.2023 (а.с.31).
Від батьків учнів ліцею надійшли скарги щодо поведінки вчителя української мови та літератури - ОСОБА_1 (а.с.62-63), адресовані до Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації з вимогами замінити вчителя української мови та літератури.
25.11.2024 відповідно до наказу № 232-од створено комісію по вивченню стану викладання та рівня навчальних досягнень учнів з української мови та літератури в ліцеї.
16.12.2024 згідно наказу № 240-од визначено створити комісію з проведення перевірки достовірності фактів викладених у зверненні. Наказано комісії у період з 16.12.2024 по 24.12.2024 провести перевірки достовірності фактів, викладених у зверненні матері учня щодо виконання посадових обов'язків вчителя української мови та літератури ОСОБА_1
25.12.2024 директор ліцею № 293 Деснянського району м. Києва Ляшенко А. затвердила акт про результати перевірки достовірності фактів, викладених у зверненні.
Відповідно до наказу № 250-од від 25.12.2024 визнано такими, що мали місце факти, викладені у зверненні матері учня 6-го класу, а саме про: проведення самостійної роботи за 5 хвилин до завершення уроку, недотримання чіткого розкладу дзвінків на уроки та перерви, повчання та підвищення голосу вчителя. Визнано чинення порушень ОСОБА_1 п. 2.1.1., 2.2.2., 2.6, 2.13 посадової інструкції вчителя української мови та літератури.
25.12.2024 керівництвом Ліцею № 293 Деснянського району міста Києва винесено наказ № 332-к/тр про оголошення догани ОСОБА_1 , вчителю української мови та ілтератури Ліцею № 293 за порушення п.п. 2.1.1; 2.2.2; 2.2.3; 2.6; 2.13 посадової інструкції вчителя української мови та літератури.
Відповідно до письмових матеріалів справи, позивачці було надано частину щорічної основної відпустки за період роботи з 30.08.2023 по 29.08.2024 тривалістю 10 календарних днів з 22.12.2024 по 31.12.2024, що підтверджується наказом № 78 - к/тм від 09.12.2024 (а.с.24).
Сторона позивача на підтвердження обгрунтованості доводів позовної заяви вказує на те, що дисциплінарне стягнення накладено у період перебування позивачки в основній щорічній відпустці, що є порушенням чинного законодавства України.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
За змістом статті 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Відповідно до положень статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана, 2) звільнення.
Згідно зі статтею 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.
Відповідно до статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Під порушенням трудової дисципліни слід розуміти винне протиправне невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов'язків. Вина, як одна з ознак порушення трудової дисципліни, є цілком необхідною для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.
Таким чином, догана є заходом дисциплінарного стягнення за вчинений працівником дисциплінарний проступок (порушення трудової дисципліни чи правил внутрішнього трудового розпорядку).
Підставою застосування дисциплінарного стягнення є вчинення працівником протиправного, винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов'язків, закріплених нормами трудового права, а саме КЗпП, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.
Дисциплінарним проступком є винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків.
Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
Разом з тим, саме на роботодавцеві лежить обов'язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом в Постанові від 04.08.2022 у справі № 201/12566/19, від 22.07.2020 у справі № 554/9493/17, від 24.01.2022 у справі 343/1678/19 та інших.
У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов'язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення.
Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов'язково містити нормативне посилання, тобто орган, правомочний застосовувати дисциплінарні стягнення повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно правового акта чи акта локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності.
Приймаючи до уваги копії наказів від 09.12.2024 № 78 -к/тм про надання відпустки ОСОБА_1 , та від 25.12.2024 № 332 -к/тр про оголошення догани ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що позивачка у період оголошення їй догани, на підставі наказу № 332-к/тр від 25.12.2024, перебувала у щорічній основній відпустці.
Таким чином, враховуючи положення ст. 148 КЗпП України та оголошення догани позивачці ОСОБА_1 під час перебуванні її в щорічній основній відспустці є неприпустимим, відтак спірний наказ № 332 -к/тр від 25.12.2024 є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
У постанові Верховного Суду від 10.07.2019 у справі №487/1885/17 (провадження № 61-25009св18) вказано, що підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов'язків, закріплених нормами трудового права: КЗпП України, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця. Дисциплінарним проступком визнаються діяння, що пов'язуються з невиконанням чи неналежним виконанням працівником своїх обов'язків без поважних причин.
Оголошення позивачу догани без встановлення його вини та наявності причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на нього трудових обов'язків, без наведення суті порушення трудової дисципліни та невиконання посадових обов'язків , суперечить вимогам статті 147 КЗпП України.
Посилання у оскаржуваному наказі на положення нормативних документів не може бути належним доказом щодо вчинення позивачем, дисциплінарного проступку.
За приписами статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов'язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення.
Виконання всіх цих вимог є безумовною запорукою правильного та законного оформлення прийнятого роботодавцем рішення, що одночасно виступає гарантією дотримання трудових прав працівників.
Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків.
Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
Доказів дотримання відповідачем вказаної процедури надано суду не було, крім того, акт про ознайомлення вчителя української мови та літератури ОСОБА_1 із матеріалами встановлення достовірності фактів викладених у зверненнях матері учня 6 класу, затверджено директором ліцею № 293 Деснянського району м. Києва - 02.01.2025, в той час як наказ про оголошення догани позивачці винесено 25.12.2024.
Щодо позовної вимоги про зняття з позивачки догани, винесену наказом № 332-к/тр віл 25.12.2024 «Про оголошення догани ОСОБА_1 ».
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. (Постанови Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 19.05.2020 у справі №916/1608/18).
Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об'єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб'єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципу верховенства права.
Отже, позовна вимога про зняття догани з позивачки не є позовною вимогою, а є наслідком визнання спірного наказу незаконним.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 139, 147 - 149 КзПП України, ст. ст. 12, 81, 133, 141, 212 - 218, 247, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Ліцею № 293 Деснянського району міста Києва, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності - задовольнити частково.
Визнати незаконним та скасувати наказ Ліцею № 293 Деснянського району міста Києва № 332-к/тр від 25 грудня 2024 року про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Ліцею № 293 Деснянського району міста Києва на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації - АДРЕСА_1 .
Відповідач: Ліцей № 293 Деснянського району міста Києва, код ЄДРПОУ 01489291, адреса - м.Київ, вул. Милославська, буд.7.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, код ЄДРПОУ 37501684, адреса - м. Київ, вул. Миколи Закревського, буд.15-А.
Повний текст рішення суду складено - 08.10.2025.
Суддя: В.О. Сенюта