ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/19912/25
провадження № 1-кс/753/2781/25
"03" жовтня 2025 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу Громадської організації «НОН-СТОП» на бездіяльність прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
Громадська організація «НОН-СТОП» (далі також - ГО «НОН-СТОП», заявник, скаржник) в особі голови ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчого (фактично прокурора) щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі також - ЄРДР)
В обґрунтування скарги ОСОБА_3 посилається на те, що він, як голова ГО «НОН-СТОП», 08.09.2025 подав на офіційну електронну адресу Дарницької окружної прокуратури міста Києва заяву про вчинення кримінальних правопорушень народним депутатом VI (Партія регіонів) та IX (ОПЗЖ) скликань - ОСОБА_4 , який перебуваючи у злочинній змові з представниками державних, контролюючих, правоохоронних органів, суддями, адвокатами, використовуючи ряд підконтрольних фізичних, юридичних осіб та офшорних компаній, зловживаючи службовим становищем, створив організовану злочинну групу, яка вчиняє ряд протиправних дій, котрі спрямовані на ухилення від накладених санкцій, незаконного зняття арештів з активів російських бізнесменів, проросійських політиків в Україні та продовження господарської діяльності підприємствами, власниками яких фактично виступають ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , а також для виведення, через ряд офшорних компаній, ухиляючись від сплати податків, грошових коштів, отриманих від діяльності вказаних активів, на територію російської федерації, що призводить до колабораційної діяльності, пособництва державі-агресору, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, легалізації грошових коштів, отриманих злочинним шляхом. ОСОБА_8 та інші учасники організованої злочинної групи, грошові кошти, отримані внаслідок використання активів проросійських політиків на території України, виводять, за сприянням та через афілійовані платіжні системи, банки, крипто-обмінники, інші фінансові установи, за допомогою дроп-сервісів, через підставні банківські картки, та спрямовують на гаманці вигодонабувачів, зокрема на територію рф та територію країн Європи - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . ОСОБА_8 разом з іншими учасниками організованої злочинної групи, перебуває у злочинній змові, та систематично надає неправомірну вигоду представникам правоохоронних, державних, контролюючих органів, суддям з метою приховування власної злочинної діяльності та діяльності інших учасників організованої злочинної групи. У свою чергу, представники правоохоронних, державних, контролюючих органів, судді, перебуваючи у злочинній змові з ОСОБА_8 , систематично отримуючи від останнього неправомірну вигоду, зловживаючи службовим становищем, умисно покривають злочинну діяльність учасників організованої злочинної групи, а саме не вносять відомості до ЄРДР, не розслідують кримінальні правопорушення, не притягають винних осіб до кримінальної відповідальності. ОСОБА_8 , перебуваючи у злочинній змові з іншими учасниками організованої злочинної групи, зловживаючи службовим становищем, маючи вплив на представників ТЦК та СП, сприяє організації схем по ухиленню від мобілізації особам, які працюють на підконтрольних йому підприємствах,
Скаржник вважає бездіяльність неправомірною посилаючись на те, що не виконано вимоги ст. 214 КПК, а тому просить слідчого суддю зобов'язати внести відомості вказані в заяві від 08.09.2025 про вчинення кримінальних правопорушень до ЄРДР.
В судове засідання заявник не з'явився, у скарзі просив здійснювати її розгляд без його участі.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України розгляд скарг здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника... Однак враховуючи, що кримінальний процесуальний закон встановлює скорочені терміни розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора (не пізніше 72 годин з моменту надходження скарги), підстав для перенесення судового засідання суд не вбачає .
Прокурор також не прибув у судове засідання, проте його неявка не перешкоджає розгляду скарги.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.
08.09.2025 громадська організація «НОН-СТОП» в особі її керівника ОСОБА_3 звернулась до Дарницької окружної прокуратури міста Києва із заявою про вчинення народним депутатом VI (Партія регіонів) та IX (ОПЗЖ) скликань ОСОБА_4 та іншими особами кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною 4 статті 111-1, частиною 1 статті 111-2, частиною 3 статті 209, частиною 3 статті 212, частиною 1 статті 255, частиною 3 статті 258-5, частиною 1 статті 336, частиною 4 статті 358, частиною 2 статті 364, частиною 1 статті 365, частиною 1 статті 366, частиною 3 статті 368, частиною 3 статті 369. Частиною 1 статті 376 КК України.
Відповідно до частини першої статті 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Дотепер у слідчій та судовій практиці існує щонайменше два підходи щодо порядку виконання уповноваженими особами органу досудового розслідування вимог вищенаведеної норми за результатами розгляду заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення.
Перший підхід полягає у так званому «автоматичному» внесенні відомостей про кримінальне правопорушення, якщо такі відомості викладені особою у заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення. Цей підхід не передбачає оцінки відповідної заяви чи повідомлення на предмет того, чи викладені заявником відомості дають підстави констатувати певні ознаки кримінального правопорушення.
У свою чергу другий підхід не передбачає «автоматичного» внесення відомостей, викладених у будь-яких заявах чи повідомленнях - вносяться лише визначені як такі, що на думку суб'єкта, який їх вносить, дійсно можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Перший підхід по суті є формальним і полягає у тому, що будь-яка заява (повідомлення), що має назву (якщо це письмовий документ), чи якщо його так називає заявник (в усній формі) «заява (повідомлення) про вчинене кримінальне правопорушення» абсолютно незалежно від змісту такого повідомлення, мають спричиняти внесення уповноваженими особами (слідчим, дізнавачем чи прокурором) відомостей з такої заяви (повідомлення) до ЄРДР та початок досудового розслідування.
Для слідчого судді очевидно, що обрання такого формального підходу спричиняє ряд негативних наслідків як для держави та суспільства, так і для окремих людей, і може в окремих випадках зумовлювати внесення до ЄРДР явно недоречних відомостей (наприклад, у разі якщо така заява не містить взагалі жодних даних окрім назви; у разі якщо в ній йдеться про очевидно правомірну поведінку тих чи інших осіб; у разі, якщо в заяві не зазначається яке саме кримінальне правопорушення скоєно (навіть не йдеться про його родову приналежність); у разі, якщо йдеться про події, які взагалі відбуваються поза волею людини тощо).
У зв'язку із цим слідчий суддя дотримується іншого підходу - змістовного. Такий підхід базується на нормах кримінального процесуального закону.
Так, за приписами частини п'ятої статті 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться зокрема короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела та попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Згідно зі статтею 1 цього Кодексу порядок кримінального провадження на території України визначається кримінальним процесуальним законодавством України.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК України).
Імперативним положенням, зафіксованим у статті 7 цього Кодексу, законодавець визначив, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, серед яких верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини тощо.
Частина друга статті 9 КПК України визначає, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження …, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
У кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема подія кримінального правопорушення та винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення (стаття 91 КПК України).
Частина перша статті 11 КК України дає загальне визначення поняття кримінального правопорушення, яке містить у собі сукупність ознак, обов'язкових для будь-якого конкретного кримінального правопорушення. Такими ознаками є суспільна небезпечність діяння, передбаченість його Кримінальним кодексом, винність та вчинення його суб'єктом злочину.
Аналіз наведених положень кримінального процесуального та кримінального закону в їх системній сукупності вказує на необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, дізнавачем, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення на основі викладених вище критеріїв.
У протилежному випадку особа, уповноважена на внесення відомостей до ЄРДР, буде позбавлена можливості виконати вимоги частини п'ятої статті 214 КПК України щодо внесення до ЄРДР викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, та визначення попередньої правової кваліфікації кримінального правопорушення, орган досудового розслідування не зможе визначитись з предметом доказування у кримінальному провадженні, а відтак зміст такого кримінального провадження не буде відповідати засаді законності.
Внесення до ЄРДР неконкретних тверджень (у тому числі припущень) заявника про вчинення кримінального правопорушення за відсутності будь-яких об'єктивних відомостей про обставини його вчинення не відповідає також завданням кримінального провадження, оскільки призводить до розпорошення обмежених сил і засобів правоохоронної системи держави на перевірку безпідставних та абстрактних повідомлень про кримінальні правопорушення, що не дозволяє концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь, що неминуче знижує ефективність захисту особи, суспільства та держави від цих кримінальних правопорушень, ускладнює охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, які зазнали шкоди від таких правопорушень, а також порушує права та законні інтереси осіб, згаданих у таких повідомленнях, які незаконно і необґрунтовано залучаються в орбіту кримінального процесу.
Такий висновок узгоджується з рішенням Конституційного Суду України від 17.06.2020 у справі № 3-180/2018 за конституційною скаргою ОСОБА_6 , у пункті 5 мотивувальної частини якого зазначено, що встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту.
Верховний Суд у своїй постанові від 16.05.2019 (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) також наголосив, що якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.
Аналізуючи зміст заяви про ймовірне вчинення кримінальних правопорушень, слідчий суддя розцінює її як суб'єктивне враження чи домисли заявника, вони є занадто абстрактними, проте жодних конкретних фактів та даних, які б вказували на вчинення ОСОБА_8 чи іншими особами дій, що утворюють склад будь-якого кримінального правопорушення, в тому числі і дій, які складають об'єктивну сторону злочинів проти основ національної безпеки України (статі 111-1. 111-2), громадської безпеки (стаття 255, 258-5), у сфері службової діяльності (статті 364, 365, 366, 368, 369), легалізації майна, одержаного злочинним шляхом (стаття 209), ухилення від сплати податків (стаття 212), ухилення від призову на військову службу (стаття 336) тощо, вказана заява не містить.
Слідчий суддя зазначає, що для внесення до ЄРДР відомостей щодо ймовірного вчинення кримінального правопорушення заявником повинні бути наведені конкретні факти, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, оскільки за відсутності таких, необґрунтоване внесення відомостей до ЄРДР призведе до невиправданого кримінального переслідування органом досудового розслідування.
З огляду на відсутність у заяві голови ГО «Нон-Стоп» ОСОБА_3 від 08.09.2025 конкретних фактів, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку, що підстави для внесення до ЄРДР відомостей за цією заявою відсутні, тому у задоволенні скарги слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 306, 307 КПК України, слідчий суддя
Відмовити у задоволенні скарги Громадської організації «НОН-СТОП» на бездіяльність службової особи Дарницького УП ГУНП у м. Києві, уповноваженої на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1