Справа № 585/3896/25
Номер провадження 2-о/585/163/25
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 жовтня 2025 року м.Ромни
Суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області Євтюшенкова В.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання фактичного зарахування аліментів та зарахування на майбутні платежі, -
08 жовтня 2025 року ОСОБА_1 подав до суду в порядку окремого провадження (ст. 195 СК України) заяву про визнання фактичного зарахування аліментів та зарахування на майбутні платежі.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження, суддя виходить із наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Статтею 193 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про:
1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;
1--1) обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх;
2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;
3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;
4) усиновлення;
5) встановлення фактів, що мають юридичне значення;
6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі;
7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність;
8) визнання спадщини відумерлою;
9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;
10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;
11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб;
12) розкриття професійної таємниці на ринках капіталу та організованих товарних ринках.
У порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
Згідно роз'яснень, які містяться в пунктах 1, 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту, встановленим ЦПК України.
Відповідно до вимог ст.318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.
У поданій заяві ОСОБА_1 просить визнати фактичні платежі і витрати на дітей в загальні сумі 93 535 грн 40 коп. та зарахувати зазначену суму на майбутні платежі по аліментах, починаючи з листопада 2025 року. Тобто вимоги, які ставить заявник, не охоплюються тим переліком, який визначений ст. 193 ЦПК України і який може бути розглянутий в порядку окремого провадження.
Відповідно до ч.3 та ч.6 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право (частина четверта статті 315 ЦПК України).
Верховний Суд у постанові від 15 квітня 2020 року у справі № 302/991/19 (провадження № 61-1128св20) вказав, що визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Ураховуючи наведене, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
На переконання суду, в даному випадку, є наявним спір про право, зокрема з приводу сум, які підлягають стягненню, який має вирішуватися у позовному провадженні.
На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті провадження та роз'яснює заявнику, що з огляду на наявність у справі спору про право, він має право подати позов до суду на загальних підставах.
Крім цього, слід зауважити, що у поданій заяві ОСОБА_1 посилається на ст. 195 СК України, якою визначено, порядок визначення заборгованості по аліментам .
Частиною 3 указаної статті передбачено, що розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Тобто передумовою звернення до суду із визначенням розміру заборгованості по аліментам, їх зарахування тощо, заявник має першочергово звернутись з даним питанням до державного виконавця, у якого у провадженні перебуває виконавче провадження з примусового виконання судового рішення про стягнення аліментів.
Керуючись ст.ст. 259-260, ч.4 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України, суддя
Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання фактичного зарахування аліментів та зарахування на майбутні платежі.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Роменського міськрайонного суду В. І. Євтюшенкова