Справа № 950/2952/25
Номер провадження 3/950/1580/25
06 жовтня 2025 року м. Лебедин
Суддя Лебединського районного суду Сумської області Чхайло О. В., розглянувши матеріали, які надійшли від командира з психологічної підтримки персоналу ВЧ НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання АДРЕСА_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , начальника служби логістики-заступника командира, майора;
за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,
Військовослужбовець ОСОБА_1 , звинувачується в тому, що 19.09.2025 року близько 13:00 год., в умовах особливого періоду - воєнного стану, затвердженого Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, під час виконання обов'язків військової служби на території тимчасового базування підрозділу військової частини НОМЕР_1 , в АДРЕСА_2 був виявлений з ознаками алкогольного сп'яніння.
Як зазначається в матеріалах притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , відмовився від медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в наслідок чого був складений акт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у КНП СОР «Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань».
ОСОБА_1 , вину не визнав, та надав пояснення, що того дня 19.09.2025 року з 10:00 по 12:00 год., він перебував на території тимчасового базування підрозділу військової частини НОМЕР_1 , в АДРЕСА_2 , де проходила нарада командування відповідної частини, де він доводив до відома командування доповідь про виконану роботу, під час якої надавав відповіді та пояснення, з приводу відведених йому завдань.
В подальшому близько 13:00 год., 19.09.2025 року, командиром з психологічної підтримки персоналу ВЧ НОМЕР_1 майором ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , був звинувачений в перебуванні з ознаками алкогольного сп'яніння.
Зі звинуваченнями командира з психологічної підтримки персоналу ВЧ НОМЕР_1 майором ОСОБА_2 , не погодився, та заперечив вживання алкоголю в цей день взагалі, оскільки алкогольних напоїв чи інших які мають вміст алкоголю він не вживав. В подальшому ОСОБА_1 , було зпропоновано пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі чи за допомогою спеціального технічного засобу не пропонували, від огляду на стан сп'яніння останній не відмовлявся. Свідки при проходженні вищезазначених процедур були відсутні взагалі, які б могли підтвердити чи спростувати вище зазначені події.
Свідки які безпосередньо перебували разом зі ОСОБА_1 , під час наради на території тимчасового базування підрозділу військової частини НОМЕР_1 , в АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , допитані в судовому засіданні, показали те, що останній перебував у тверезому стані, та під час наради командування частини, відповідав на поставлені питання, що стосувалися відповідних та нагальних поставлених командуванням задач, документи, що стосувалися ОСОБА_1 , в той день не підписували та ніяких подій не засвідчували.
Вислухавши особу, що притягується до адміністративної відповідальності, покази свідків ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 ,дослідивши матеріали справи, суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом є завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення.
Згідно ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення складається не пізніше 24 годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення.
Згідно ч. 6 ст. 266 КпАП України направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст. 268 КпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Ухвалюючи рішення, суд виходить з того, що досліджені судом докази не дають підстав зробити висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Так, в матеріалах справи мається протокол про адміністративне правопорушення, складений щодо ОСОБА_1 , та інші матеріали справи за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, однак, суд вважає, що дані докази не підтверджують вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у вчиненні вказаного правопорушення та знаходить обґрунтованими доводи про недоведеність висунутих звинувачень, а командуванням військової частини не було доведено факт перебування ОСОБА_1 , під час виконання обов'язків військової службив стані алкогольного сп'яніння та не надано доказів які б могли підтвердити чи спростувати вину притягнутої до адміністративної відповідальності особи.
Разом з цим, в судовому засіданні особа, що притягується до адміністративної відповідальності надала ґрунтовні докази про відсутність складу адміністративного правопорушення.
Із практики Європейського суду з прав людини вбачається, що принцип презумпції невинуватості вимагає, зокрема, щоб при виконанні своїх обов'язків судді не починали розгляду справи з упередженням щодо вчинення підсудним правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується; тягар доведення лежить на стороні обвинувачення, і будь-який сумнів тлумачиться на користь обвинуваченого; сторона обвинувачення має повідомити підсудного про висунуте проти нього обвинувачення (для того, щоб він міг підготувати і представити свій захист відповідно) та надати суду докази, достатні для його засудження (пункт 77 рішення у справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» (Barbera, Messegue and Jabardo v. Spain) від 6 грудня 1988 року, пункт 97 рішення у справі «Яношевич проти Швеції» (Janosevic v. Sweden) від 23 липня 2002 року).
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оцінивши наявні у справі докази, дослідивши всі обставини справи, суд приходить до висновку про недоведеність звинувачень ОСОБА_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, внаслідок чого провадження у справі підлягає закриттю згідно зі ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 9, 172-20, 247, 245, 251, 252, 280 КУпАП;
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі до Сумського апеляційного суду скарги через Лебединський районний суд Сумської області.
Суддя: Олександр ЧХАЙЛО