Справа № 577/4263/25
Провадження № 2/577/1504/25
02 жовтня 2025 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області
в складі:
головуючого-судді Рідзевської І.О.,
з участю секретаря судового засідання Олійник В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Конотоп справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа АТ «Банк Альянс» про стягнення безкоштовно отриманих грошових коштів ,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та просить стягнути з останнього на його користь безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 27001,00 грн грн., 10000,00 грн. моральної шкоди та судові витрати.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 02.06.2025 року за допомогою соціальної мережі «Телеграм» йому зателефонувала невідома особа з невизначеного номеру телефону представившись співробітником банку на ім'я ОСОБА_3 , повідомивши, що є загроза несанкціонованого втручання у банківську систему та з належної йому банківської картки намагаються зняти грошові кошти. Як запевнив ОСОБА_3 , для того щоб зберегти заощадження, йому потрібно перевести належні йому грошові кошти на рахунок вказаний ОСОБА_3 , які, повернуться на його новостворений рахунок. Після чого на його акаунт було надіслано повідомлення з вказаними банківськими реквізитами: картка «AT БАНК АЛЬЯНС» № НОМЕР_1 ,( ОСОБА_4 ) ОСОБА_2 та з вказанням суми 27001 гривень.
2 червня 2025 року виконавши вказівки співробітника банку ОСОБА_3 , через мобільний застосунок банку AT «А-банк» перерахував зі свого банківського рахунку НОМЕР_2 належні йому грошові кошти у розмірі 27001 грн. банківськими реквізитами вказаними співробітником банку ОСОБА_3 : картка «AT БАНК АЛЬЯНС» № НОМЕР_1 , ( ОСОБА_4 ) ОСОБА_2 , а на підтвердження успішного переказу надіслав фотографію з екрану телефона.
Станом на час звернення до суду відповідач не виходить на зв'язок, грошові кошти у загальному| розмірі 27001 грн. відповідачем не повернуто.
Таким чином, є всі підстави вважати, що в результаті неправомірних дій відповідача, останнім за рахунок позивача було безпідставно набуто грошові кошти у загальному розмірі 27001 грн.
Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 06 серпня 2025 року справа прийнята до розгляду за правилами загального провадження та призначена до підготовчого судового засідання.
Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 18 серпня 2025 року у задоволенні клопотання про витребування доказів відмовлено.
Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 18 серпня 2025 року закрито підготовче провадження і справа призначена до судового розгляду.
Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 27 серпня 2025 року клопотання позивача задоволено, витребувано у АТ «Банк Альянс» докази.
15.09.2025 на адресу суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про заміну первісного відповідача на особу встановлену витребуваних судових доказів у ПАТ «Банк Восток».
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив їх задовільнити (а.с.57).
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, проти позову заперечує в повному обсязі, наполягає на відмові у повному обсязі, так як ніяких коштів від ОСОБА_1 не отримував. Рахунків в АТ «Банк Альянс» не має, про що надав відповідну довідку (а.с.27)
Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
За приписом ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів , поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1- 3 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 18 серпня 2025 року закрито підготовче провадження і справа призначена до судового розгляду.
Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 27 серпня 2025 року клопотання позивача задоволено, витребувано у АТ «Банк Альянс» докази.
15.09.2025 на адресу суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про заміну первісного відповідача на особу встановлену витребуваних судових доказів у ПАТ «Банк Восток».
Дослідивши вказане клопотання, суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з огляду на те, що судом в рамках даної цивільної справи не витребовувалася інформація у ПАТ «Банк Восток» та суд не отримував інформацію з цього банку щодо особи на яку необхідно змінити первісного відповідача. Водночас, клопотання позивача не містить будь-яких даних, на кого саме замінити відповідача, зокрема прізвище, ім'я та по батькові особи, в зв'язку з чим суд позбавлений можливості вирішити вказане клопотання. Крім того, клопотання про заміну відповідача заявлено після спливу строків передбачених ст. 51 ЦПК України, а позивач не довів, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Повертаючись до обставин вказаної справи суд дійшов наступних висновків.
Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
За змістом статей 15, 16 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду.
Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною 2 статті 16 ЦК України.
Одним із загальних засад цивільного законодавства, закріплених пунктом 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України, є справедливість, добросовісність та розумність.
За змістом частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Передбачений статтею 1212 ЦК України вид позадоговірних зобов'язань виникає за таких умов: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав. Отже, предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і неврегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з повернення безпідставно набутого (збереженого) майна випливає із загальної для права заборони безпідставного збагачення: той, хто збагатився за рахунок іншого, без належної на те правової підстави зобов'язаний повернути предмет власного збагачення.
Конструкція частини першої статті 1212 ЦК України свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.
Сутність зобов'язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідносин, та передання майна тій потерпілій особі, яка має належний правовий титул на нього (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 березня 2019 року у справі № 910/1531/18).
Під відсутністю правової підстави розуміють такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується прямо на законі, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Отже, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (постанови Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного господарського суду від 01 квітня 2019 року в справі № 904/2444/18, від 23 квітня 2019 року в справі № 918/47/18, від 23 січня 2020 року у справі № 910/3395/19).
У разі, якщо на виконання юридично ще неукладеного договору стороною передчасно передано майно, між сторонами виникають правовідносини внаслідок набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (статті 1212-1215 ЦК України).
Договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання коштів). Якщо майно набуте на підставі правочину. статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або її не було взагалі. Винятком є випадки, коли майно безпідставно набуте у зв'язку із зобов'язанням (правочином), але не відповідно до його умов.
У постанові від 08 вересня 2021 року в справі. № 201/6498/20 Верховний Суд роз'яснив, що за правовою природою конструкція зобов'язання, що виникає з безпідставного набуття майна (безпідставного збагачення), є формою реалізації охоронного правовідношення та виконує компенсаторну функцію. Зобов'язання, що виникають внаслідок безпідставного збагачення є протилежністю до зобов'язання з правочинів (договорів). Правочин, зокрема договір, як належна правова підстава встановлює зобов'язання з передання речі, виконання робіт (надання послуги), сплати коштів. Відповідно, за відсутності (або у подальшому відпадіння) правової підстави в особи виникає зобов'язання повернути те, що було отримано безпідставно (кондикція). Отримання майна, набутого без підстави, призводить до реституційного ефекту, прямо протилежного тому, що передбачено договором. Загальною ознакою кондикції є відсутність (або відпадіння у подальшому) правової підстави для утримання майна, набутого особою, до якої потерпілий звертається з кондикційним позовом.
Судом встановлено, що 02.06.2025 року о 15:41 год. ОСОБА_1 перерахував грошові кошти в сумі 27000 грн. з рахунку НОМЕР_2 , отримувач №5232441016070323, про що свідчить квитанція № 241366712 (а.с.12)
Відповідно довідки про реквізити наданої АТ «А-Банк» від 13.06.2025 року банківський рахунок НОМЕР_2 належить ОСОБА_1 (а.с.13).
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначив, що на виконання вимог співробітника банку АТ «Банк Альянс» він здійснив перерахунок коштів ОСОБА_2 ,
Посилаючись на безпідставність отримання коштів ОСОБА_2 , (мешканець АДРЕСА_1 ), ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом за захистом своїх прав.
Пленум Верховного Суду України у п. 8 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснив, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов'язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов'язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.
Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (п.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року в справі №523/9076/16-ц).
Згідно довідки, виданої ОСОБА_2 АТ «Банк Альянс» № 22/34 від 14.08.2025 року у ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_3 ) станом на 14.08.2025 року відсутні відкриті/закриті рахунки (а.с.29).
Позивачем у даній справі заявлено вимогу до ОСОБА_2 однак вказана особа ані не порушувала прав позивача, ані не має власного матеріально-правового інтересу у справі. В ході розгляду справи будь-яких протиправних дій відповідача не встановлено.
Відповідно до витребуваної документації наданої АТ «Банк Альянс» платіжна карта № НОМЕР_1 належить ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 мешканцю АДРЕСА_2 (а.с.54-55)
За таких обставин, ураховуючи, що позовні вимоги про стягнення безкоштовно отриманих грошових коштів заявлені до неналежного відповідача, у задоволенні позову належить відмовити.
Одночасно суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що він має право звернутися до суду з позовом до належного відповідача.
Керуючись ст.ст. 625, 1046, 1047, 1049, 1051 ЦК України, ст.ст.12,81,141, 247, 263-265, 268, 280, 354, 355 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Сумського Апеляційного суду або до дня функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи через Конотопський міськрайонний суд Сумської області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканець АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 .
Повний текст рішення виготовлено 09 жовтня 2025 року.
Суддя Рідзевська І. О.