Справа №592/15718/25
Провадження №1-кс/592/6495/25
03 жовтня 2025 року м.Суми
Слідчий суддя Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , без фіксації процесуальної дії технічними засобами, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми скаргу ОСОБА_4 на постанову слідчого Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні,
Заявник звернувся до суду з вказаною скаргою, яку мотивує тим, що у провадженні слідчого Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 перебуває кримінальне провадження № 12021205520001223 від 09.09.2021 р. за ч. 2 ст. 190 КК України. 10.09.2025 р. він звернувся до Сумського РУП ГУНП в Сумській області із заявою про залучення його до кримінального провадження у якості потерпілого. Постановою від 18.09.2025 р. слідчого ОСОБА_3 відмовлено у визнанні його потерпілим у вказаному кримінальному провадженні. Вважає вказану постанову слідчого неправомірною та такою, що суперечить кримінально-процесуальному законодавству. Просить слідчого суддю: скасувати постанову від 18.09.2025 р. слідчого ОСОБА_3 , якою відмовлено у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні № 12021205520001223 від 09.09.2021 р. за ч. 2 ст. 190 КК України.
У судове засідання заявник ОСОБА_4 не з'явився, надав заяву про розгляд скарги без його участі, скаргу підтримав, просив задовольнити.
Слідчий Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечувала, просила відмовити.
Слідчий суддя, заслухавши думку слідчого, дослідивши матеріали та оцінивши надані до суду докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні Сумського РУП Сумського РУП Головного управління Національної поліції в Сумській області перебуває кримінальне провадження № 12021205520001223 від 09.09.2021 р. за ч. 2 ст. 190 КК України.
10.09.2025 р. ОСОБА_4 звернувся до Сумського РУП ГУНП в Сумській області із заявою про залучення його до кримінального провадження у якості потерпілого.
Постановою слідчого Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 від 18.09.2025 р. відмовлено у визнанні ОСОБА_4 потерпілим у вказаному кримінальному провадженні.
Відповідно до частин 1-5 статті 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Частиною 1 статті 60 КПК України визначено, що заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.
При цьому за частиною 2 статті 60 КПК України, заявник має право: 1) отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію; 1-1) отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань; 2) подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи; 3) отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.
Частиною 1 статті 128 КПК України визначено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
За змістом наведених норм, КПК чітко відокремлює процесуальні статуси заявника та потерпілого із різними обсягами їх процесуальних прав, а також визначає, що безумовною підставою для набуття будь-якою особою (зокрема й юридичною) статусу потерпілого у кримінальному провадженні є факт реального та безпосереднього завдання їй шкоди кримінальним правопорушенням, що дає право вимоги відшкодування такої шкоди в порядку цивільного судочинства в межах кримінального провадження за умови доведення такого факту належними та допустимими доказами.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає відсутніми належні та допустимі докази наявності факту настання для ОСОБА_4 будь-яких шкідливих наслідків шляхом заподіяння шкоди саме йому під час досудового розслідування кримінального провадження № 12021205520001223.
Частиною 1 статті 220 КПК визначено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Слідчий суддя зазначає, що за змістом наведеної норми КПК, процесуальне право подавати будь-які клопотання про виконання будь-яких процесуальних дій виникає у потерпілого лише після фактичного набуття ним такого статусу за умови відсутності чинної постанови слідчого або прокурора про відмову у визнанні потерпілим.
Дослідивши матеріали скарги, а також встановивши обставини у судовому засіданні, слідчий суддя не вбачає підстав для скасування постанови слідчого ОСОБА_3 від 18.09.2025 р. про відмову у визнанні потерпілим, яка є вмотивованою, за формою і змістом відповідає вимогам частини 5 статті 55 та статті 110 КПК, а тому скарга не підлягає задоволенню з вказаних підстав.
Керуючись ст. ст. 303-307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу ОСОБА_4 на постанову слідчого Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1