Справа № 484/4068/24
Провадження № 1-кс/484/851/25
КП № 42024150000000027
задоволення скарги на рішення
прокурора про відмову у визнання потерпілим
09 жовтня 2025 року м. Первомайськ
Слідчий суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , із секретарем судового засідання ОСОБА_2 , у відсутність особи, яка подала скаргу - ОСОБА_3 , за участю його представника - адвоката ОСОБА_4 , у відсутність прокурора Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області - процесуального керівника в наданому кримінальному провадженні ОСОБА_5 згідно заяви, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за скаргою ОСОБА_3 , поданою 03.10.2025 року через систему «Електронний суд», на рішення прокурора ОСОБА_5 від 01.10.2025 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 42024150000000027 від 10.06.2024 року, -
03.10.2025 року ОСОБА_3 через систему «Електронний суд» звернувся до суду зі скаргою на рішення процесуального керівника у кримінальному провадженні № 42024150000000027 від 10.06.2024 року ОСОБА_5 , прийняте 01.10.2025 року про відмову у визнанні його потерпілим. У скарзі ОСОБА_3 просив зобов'язати прокурора належним чином розглянути його заяву від 29.09.2025 року про залучення в якості потерпілого ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42024150000000027 від 10.06.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, а саме у відповідності до вимог ст. 220 КПК України та з врахуванням обставин, зазначених в ухвалі.
Скарга мотивована тим, що зазначеним прокурором здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні, зареєстрованому на підставі його заяви. 29.09.2025 року він через офіційну електронну адресу Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області звернувся із заявою про залучення його до провадження як потерпілого. 01.01.2025 року прокурор ОСОБА_5 прийняла рішення, яким фактично відмовила у визнанні його потерпілим, посилаючись на те, що аналогічне клопотання вже розглядалося раніше, а у його заяві не зазначено нових фактів та обставин. Таке рішення прокурора вважає незаконним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки прокурор проігнорувала ухвалу Миколаївського апеляційного суду в наданій справі від 28.05.2025 року, якою було скасовано постанову слідчого судді про відмову в задоволенні скарги на постанову слідчого про закриття наданого кримінального провадження. В такій ухвалі апеляційний суд зазначив про упередженість досудового розслідування, недослідження обставин насильства щодо нього і на неповноту слідства. При цьому апеляційний суд зазначив, що упродовж досудового розслідування слідчий не допитав заявника, не визнав його потерпілим і не проаналізував обставини, викладені заявником у його первинній заяві. За таких обставин твердження прокурора про відсутність нових обставин не відповідає дійсності.
ОСОБА_3 зазначив, що в основі його заяви про визнання його потерпілим є встановлені висновком експерта факти відчуження дітей від нього як від батька, що є формою домашнього насильства та джерелом моральної шкоди.
Вважає, що прийняте прокурором рішення за наслідками розгляду його заяви не відповідає вимогам ст.55 КПК України, які є імперативними, а також вимогам ст. 110 КПК України, наведені в ній мотиви є безпідставними, спростовуються заявою про вчинення злочину, заявою про залучення до провадження як потерпілого та матеріалами кримінального провадження, які прокурор не дослідив, а також зазначеною вище ухвалою апеляційного суду. Особа, яка подала скаргу - ОСОБА_3 - в судове засідання не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи через неможливість участі у справі з поважних причин не подав. В судовому засіданні присутній представник особи, яка подала скаргу - адвокат ОСОБА_4 . Прокурор ОСОБА_6 , рішення якої оскаржується, в судове засідання не явилася, надала суду письмові пояснення, в яких просила відмовити в задоволенні скарги та розглянути скаргу в її відсутність.
Суду надані матеріали наглядового провадження у кримінальному провадженні №42024150000000027 від 10.06.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.
Відповідно до ч.3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Таким чином, неявка прокурора не перешкоджає розгляду скарги. Також суд вважає, що явка до суду є правом, а не обов'язком особи, яка подала скаргу. Кожна особа користується своїми правами на власний розсуд. Крім того, участь в розгляді скарги приймає його представник - адвокат ОСОБА_4 . Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути скаргу по суті у відсутність особи, яка її подала, за участю її представника.
Представник особи, яка подала скаргу - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні повністю підтримав скаргу, просив її задовольнити з наведених у скарзі підстав.
Прокурор ОСОБА_5 в наданих суду письмових поясненнях проти задоволення скарги заперечувала, посилаючись на обставини, наведені нею у відповіді ОСОБА_3 від 01.102025 року на його заяву про визнання потерпілим.
Заслухавши представника особи, яка подала скаргу, дослідивши додані до скарги документи, а також додані прокурором до своїх пояснень документи та матеріали наглядового провадження у кримінальному провадженні № 42024150000000027 від 10.06.2024, слідчий суддя дійшов висновку про те, що скарга підлягає задоволенню за таких підстав.
Відповідно до ч.3 ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розсуд сторонами та віднесені до його повноважень, тобто за принципом диспозитивності суд розглядає справу лише в межах скарги на підставі наданих суду доказів. Суд має дотримуватись об'єктивності і неупередженості і не має права діяти як захисник сторони обвинувачення або особи, яка подала скаргу.
Судом встановлено, що 29.09.2025 року ОСОБА_3 , який є заявником у вказаному вище кримінальному провадженні, через офіційну електронну адресу Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області звернувся із заявою про залучення його до провадження як потерпілого. 01.01.2025 року процесуальний керівник - прокурор ОСОБА_5 прийняла рішення, яким фактично відмовила у визнанні його потерпілим, посилаючись на те, що аналогічне клопотання вже розглядалося раніше, а у заяві ОСОБА_3 не зазначено нових фактів та обставин. Рішення прокурора оформлене листом.
Відповідно до ст. 60 КПК України заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.
Відповідно до ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства.
За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Відповідно до ч.1 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.
Відповідно до ч.2 цієї статті прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений, в тому числі, мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.3 ст. 55 КПК України рішення прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим кодексом, а також коли прокурор визнає це за необхідне.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України постанова прокурора повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК.
Відповідно до ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Судом встановлено, що рішення прокурора про відмову у визнанні потерпілим не відповідає вимогам ст.ст. 55, 110, 220 КПК України щодо форми і змісту, оскільки не викладене у формі постанови.
Крім того, слушними є доводи скарги про те, що прокурор проігнорувала ухвалу Миколаївського апеляційного суду в наданій справі від 28.05.2025 року, якою було скасовано постанову слідчого судді про відмову в задоволенні скарги на постанову слідчого про закриття наданого кримінального провадження. В такій ухвалі апеляційний суд зазначив про упередженість досудового розслідування, недослідження обставин насильства щодо ОСОБА_3 і на неповноту слідства. При цьому апеляційний суд зазначив, що упродовж досудового розслідування слідчий не допитав заявника, не визнав його потерпілим і не проаналізував обставини, викладені заявником у його первинній заяві. За таких обставин твердження прокурора про відсутність нових обставин не відповідає дійсності.
Також прокурором не надано оцінку твердженню ОСОБА_3 про те, що в основі його заяви про визнання його потерпілим є встановлені висновком експерта факти відчуження дітей від нього як від батька, що є формою домашнього насильства та джерелом моральної шкоди.
За таких обставин суд вважає, що прокурором не була застосована належна правова процедура, а тому слід зобов'язати прокурора належним чином, у відповідності до вимог кримінального процесуального закону розглянути заяву ОСОБА_3 від 29.09.2015 року про визнання його потерпілим і прийняти законне та обґрунтоване рішення, виклавши його у формі, встановленій законом. Суд наголошує на тому, що прокурором мають бути вирішені усі питання, які винесені на його розгляд у відповідній заяві і наведені мотиви прийнятого ним певного рішення, тобто рішення прокурора має бути достатньо мотивованим і обґрунтованим.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 36, 55, 110, 220, 303, 306, 307, 309, 370, 371 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 від 03.10.2025 року на рішення прокурора Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області від 01.10.2025 року про відмову у визнанні потерпілим задовольнити.
Зобов'язати уповноваженого прокурора Первомайської окружної прокуратури - процесуального керівника у кримінальному провадженні № 12024150000000027 від 10.06.2024 року належним чином розглянути заяву ОСОБА_3 від 29.09.2025 року про залучення його в якості потерпілого у вказаному кримінальному провадженні у відповідності до вимог ст.ст. 36, 55, 110, 220 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає відповідно до ч.3 ст. 307 КПК України.
Слідчий суддя: