09.10.2025
Справа № 482/1194/24
Номер провадження 2/482/417/2025
09 жовтня 2025 року м. Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Сергієнка С.А., за участю секретаря Лебедьєвої А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на житловий будинок, -
Позивач вернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на житловий будинок.
У своїх вимогах посилалася на те, що 10 жовтня 2016 року вона придбала у ОСОБА_6 житловий будинок з усіма господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 за 60000 гривень, що становить повну вартість будинку, про що сторони договору склали відповідну розписку.
При цьому ОСОБА_6 передав позивачу ключі від будинку та правовстановлюючі документи на будинок і вона почала проживати у вказаному будинку, проводити ремонт, оплачувати комунальні послуги де і проживаю по теперішній час. При купівлі будинку позивач з ОСОБА_6 домовились оформити договір купівлі-продажу будинку нотаріально.
Але ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер. На час подачі позову позивачу відомий потенційний спадкоємець після його смерті - його донька ОСОБА_2 , яка була присутньою при продажу вказаного спірного житлового будинку, була присутня при складанні розписки та передачі позивачем коштів, а продавцем правоустановчих документів.
Однак договір купівлі-продажу будинку та земельної ділянки між позивачем та ОСОБА_6 було фактично укладено і його умови виконано, хоча і не додержано встановленої законом форми.
З посиланням на те, що сторони виконали усі умови договору, однак з об'єктивних причин вони втратили можливість нотаріально посвідчити правочин, відповідно до вимог ч.2 ст. 220 ЦК України в позивач просить суд визнати дійсним договір купівлі-продажу від 10.10.2016 року, укладений між нею та ОСОБА_6 та визнати за нею право власності на спірне майно.
Під час підготовки справи до судового розгляду було встановлено коло спадкоємців після смерті ОСОБА_6 - власника спірного житлового будинку, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . А саме, спадкоємцями після його смерті є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
У зв'язку із вищевикладеним ухвалою суду від 30 квітня 2025 року залучено ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_5 , ( АДРЕСА_4 ) у якості співвідповідачів у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на житловий будинок.
Представник позивача подав заяву про розгляд справи за його та позивача відсутності та підтримання позовних вимог.
Відповідачіподали до суду заяви про визнання позову та розгляд справи за їх відсутності.
Враховуючи, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Вивчивши доводи позову і матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_6 був власником житлового будинку з усіма господарськими будівлями та спорудами, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі продажу посвідченого 20 січня 1984 року секретарем Підлісненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області за реєстровим номером 4.
Згідно розписки від 10.10.2016 року, ОСОБА_6 продав житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , і отримав від останньої 60000 грн., що є повною ціною об'єкта купівлі-продажу, передав покупцю документи на житловий будинок та ключі від нього, та зобов'язався оформити договір купівлі-продажу будинку з нею у нотаріальному порядку.
Фактичне і повне виконання правочину відбулося ще 10.10.2016 року і з того часу покупець (позивач) фактично вступила у свої права як власник вказаного житлового будинку і здійснювала ці права до цього часу, а саме позивач разом зі своєю сім'єю почала проживати у вказаному будинку, проводити ремонт, оплачувати комунальні послуги, проживає у вказаному будинку по теперішній час.
Але невдовзі після фактичного укладання договору купівлі-продажу ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Таким чином сторонами втрачено можливість нотаріального посвідчення спірного договору купівлі-продажу через смерть продавця.
Спадщину після смерті ОСОБА_6 прийняли ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , вони отримали свідоцтва про право на спадщину на майно покійного яке відмінне від спірного житлового будинку.
Вищевказані обставини спадкування прав продавця за спірним договором підтверджуються спадковою справою відкритою до майна ОСОБА_6 який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно із ч.2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
У відповідності до правової позиції яка міститься у п. 61 постанови ВС від 26.09.2018 року у справі за № 910/21911/14, у разі застосування судом вищевказаних норм та визнання договору дійсним наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
У відповідності до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особо, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
У відповідності до ст. 15 ЦК України кожна особа мас право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання, або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Як встановлено судом на час складення вищевказаної розписки про укладення угоди про купівлю-продаж належного ОСОБА_6 житлового будинку, між сторонами було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору, сплачено повну ціну за об'єкт купівлі-продажу згідно узгоджених сторонами умов, позивач почала фактично проживати у спірному будинку, тобто відбулося повне виконання договору, але можливість нотаріального посвідчення вказаної угоди про яку домовилися сторони була втрачена у зв'язку із смертю продавця.
Отже, за вказаним договором, позивач набула право власності на вказаний житловий будинок, а тому наявні підстави для визнання дійсним договору купівлі-продажу укладеного 10.10.2016 року між по позивачем та ОСОБА_6 , спадкоємцями прав та обов'язків продавця є відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Згідно ч.1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно ч.2 ст. 319 ЦК України, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, п.2 ч.1ст. 3 ЦК України та ч.1 ст. 321 ЦК України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та Законом.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 334 ч.3 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Згідно положень ч.4 ст. 200 та ч.4 ст.206 ЦПК України суд у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Як встановлено судом визнання відповідачами позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Разом з тим ОСОБА_2 не є належним відповідачем у цьому спорі, а відтак у задоволенні позову в частині вимог пред'явлених до неї слід відмовити.
Приймаючи до уваги те, що при укладенні угоди сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулося повне фактичне виконання договору, суд приходить до висновку що позов підлягає задоволенню частково.
За клопотанням позивача судові витрати слід покласти на неї.
Керуючись ст. ст. 12, 76, 141, 259, 264, 265, 273, 285 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на житловий будинок- задовольнити частково.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу від 10.10.2016 року укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , за яким ОСОБА_1 придбала житловий будинок з усіма господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
У частині позову до ОСОБА_2 - відмовити.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя: С.А.Сергієнко