Справа № 487/7610/25
Провадження № 2/487/3579/25
09.10.2025 суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Лагода А.А. в м. Миколаєві, дослідивши на предмет дотримання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів -
07.10.2025 ОСОБА_1 звернулась за до суду допомогою системи «Електронний суд» з позовом про стягнення аліментів до ОСОБА_2 . Позовні вимоги мотивовано тим, що сторони 27.04.2007 зареєстрували шлюб. Від даного шлюбу мають дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 21.05.2009 шлюб між сторонами розірвано. 10.09.2013 Заводським районним судом м. Миколаєва по справі №487/5270/13-ц прийнято рішення яким відповідача позбавлено батьківських прав. 21.03.2024 відповідач зник безвісти, що підтверджується сповіщенням ІНФОРМАЦІЯ_2 №3118 від 27.03.2024 та витягом №20240501-20 з реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Останнім відомим місцем проходження служби була в/ НОМЕР_1 . Син ОСОБА_4 з 01.09.2025 розпочав навчання у Чорноморському національному університеті імені Петра Могили на денній формі навчання терміном до 29.06.2029. Позивач зазначає, що відповідач при встановленні йому статусу особи, яка зникла безвісти за особливих обставин не втратив своїх прав та обов'язків, у тому числі обов'язку утримувати повнолітнього сина, який продовжує навчатися після досягнення повноліття, що зумовило позивача звернутись до суду.
Відповідно до вимог ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, після отримання позовної заяви перевіряє її на дотримання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України.
Перевіривши матеріали позовної заяви встановлено обставини, які вказують на те, що позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Варто зазначити, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який було затверджено Законом України 2102-IX від 24.02.2022 "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено воєнний стан.
Статтею 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" визначено військовий обов'язок. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до витягу з наказу в/ НОМЕР_1 від 11.05.2024 «Про результати службового розслідування призначеного наказом № 674 від 26.03.2024» наказано службове розслідування для з'ясування причин та умов зникнення безвісти 21.03.2024 військовослужбовця стрільця-зенітника зенітно-ракетного взводу НОМЕР_2 механізованого батальйону в/ НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_2 вважати завершеним, а факт його зникнення безвісти встановленим.
З копії сповіщення сім'ї від 27.03.2024 № 3118 вбачається, що молодший сержант ОСОБА_2 зник безвісти 21.03.2024 під час виконання військового обов'язку із захисту Батьківщини в районі населеного пункту Іванівське Бахмутського району Донецької області.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 01.05.2024 №20240501-20 ОСОБА_2 зник на території бойових дій (під час воєнних дій) про що 04.04.2024 Миколаївським РУП ГУ НП в Миколаївській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024152030000586.
Визнання особи безвісно відсутньою має широке коло правових наслідків, тому мають бути вжиті всі заходи для з'ясування обставин зникнення особи, заходи щодо її розшуку.
Процес розшуку безвісно відсутніх осіб регулюється такими нормативно-правовими актами законодавчого рівня, як Кримінальний кодекс України, Кримінальний процесуальний кодекс України, Закони України «Про Національну поліцію» та «Про оперативну-розшукову діяльність».
Законом України «Про Національну поліцію» визначено, що одним із повноважень поліції є розшук безвісно зниклих осіб; початок розшуку безвісно зниклих осіб є підставою для відкриття кримінального провадження.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» інформація про безвісно зниклу особу є підставою для здійснення оперативно-розшукової діяльності.
Правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, визначає Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», який забезпечує правове регулювання суспільних відносин, пов'язаних із набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, з обліком, розшуком та соціальним захистом таких осіб і членів їхніх сімей.
Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» поширюється на суспільні правовідносини, пов'язані з набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти в умовах збройного конфлікту, у зв'язку з воєнними діями, заворушеннями всередині держави, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, іншими подіями, що можуть спричинити масову загибель людей, а також осіб, зниклих безвісти за будь-яких інших обставин.
З огляду на вказані обставини, суд вважає, що позивачу необхідно залучити Миколаївський РУП ГУ НП в Миколаївській області до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, оскільки останнім здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження №12024152030000586 від 04.04.2024.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» особа, зникла безвісти за особливих обставин - особа, зникла безвісти у зв'язку із збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» особа набуває статусу такої, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту внесення про неї відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, у порядку, передбаченому цим Законом, та вважається такою, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи.
Статтею 20 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» визначено, що розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, припиняється не пізніше ніж через три дні з дня встановлення місця перебування особи, зниклої безвісти за особливих обставин, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи з повідомленням про це її близьких родичів та членів сім'ї, а також заявника, якщо заявник не є близьким родичем та членом сім'ї. Про припинення розшуку особи, зниклої безвісти за особливих обставин, невідкладно робиться відмітка в Реєстрі.
Згідно з п.7 Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 884 від 30.11.2016, виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. У разі письмової відмови однієї з осіб від виплати грошового забезпечення її частка рівномірно розподіляється між іншими особами, які мають право на його одержання.
Отже, ОСОБА_2 є безвісті зниклою особою, і, як наслідок, судовий розгляд буде здійснюватися за його відсутності, чим останній позбавляється права заперечувати проти вимог позивача, або їх визнавати.
Відповідно до витягу з наказу в/ч НОМЕР_3 від 11.05.2024 «Про результати службового розслідування призначеного наказом №674 від 26.03.2024» наказано надіслати на адресу ТЦК та СП за місцем проживання сім'ї стрільця-зенітника зенітно-ракетного взводу НОМЕР_2 механізованого батальйону в/ НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_2 , який вважається зниклим безвісти 21.03.2024 за особливих обставин.
Сповіщення сім'ї від 27.03.2024 №3118 адресоване ОСОБА_5 , як члену родини ОСОБА_2 , яка мешкає за адресою АДРЕСА_1 . Тому виплата його грошового забезпечення та додаткової винагороди має проводитись членам сім'ї ОСОБА_2 , відтак підстави для виплати його грошового забезпечення для ОСОБА_1 у в/ч НОМЕР_3 не має.
Виходячи з предмету позову, обставин, що підтверджують заявлені вимоги, суд вважає за необхідне залучити до участі у справі в якості відповідача ОСОБА_5 , оскільки відповідач набув статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин і його член родини має право на отримання виплати передбаченої Порядком про виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 884. Відповідно рішення у справі безпосередньо може вплинути на її права та обов'язки.
Крім того, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 884 від 30.11.2016 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державних або безвісно відсутніх» виплата грошового забезпечення здійснюється щомісяця на підставі наказів командирів (начальників, керівників) військових частин (установ, організацій) членам сімей до дня набрання законної сили рішення суду про оголошення безвісті відсутнього померлим.
З метою захисту інтересів держави враховуючи, що предметом позову є стягнення аліментів з грошового забезпечення ОСОБА_2 , яке здійснюється на підставі наказів командирів військових частин, беручи до уваги те, що безвісти зниклий військовослужбовець проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_3 , останню слід залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог, оскільки рішення у справі може вплинути на права і обов'язки останньої.
Відповідно до розділу 6 наказу Міністерства оборони України «Про затвердження Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України» №280 від 15.09.2022 у разі загибелі (смерті), захоплення в полон або заручником, а також інтернування в нейтральній державі або зникнення безвісти військовослужбовця, командир військової частини зобов'язаний організувати не пізніше наступного після загибелі (смерті), захоплення в полон або заручником, а також інтернування або зникнення безвісти військовослужбовця дня повідомлення засобами зв'язку та письмово керівника районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання сім'ї (близьких родичів) військовослужбовця, дату і причину його загибелі (смерті), обставини захоплення в полон або заручником, а також інтернування або зникнення безвісти.
Районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки на підставі одержаного сповіщення командира військової частини зобов'язаний протягом семи днів після його отримання вручити сім'ї (близьким родичам) загиблого (померлого), захопленого в полон або заручником, а також інтернованого або зниклого безвісти військовослужбовця сповіщення сім'ї (додаток 37), а також висловити їм співчуття, проінформувати щодо установлених законодавством пільг, роз'яснити порядок подання документів для призначення пенсії (допомоги) та інших виплат членам сім'ї військовослужбовця.
На виконання вказаних вище приписів ІНФОРМАЦІЯ_3 направлено сповіщення сім'ї зниклого безвісти ОСОБА_2 від 27.03.2024 №3118.
З огляду на викладені обставини, суд вбачає за необхідне залучити до участі у справі ІНФОРМАЦІЯ_3 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог.
Окрім цього, суд вбачає за необхідне залучити до участі у справі Міністерство оборони України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Відповідно до положень ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Отже, заявниці необхідно визначити коло учасників справи, які можуть бути залучені до участі у справі з врахуванням їх юридичного інтересу.
На підставі викладеного вище, заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для подання до суду позовної заяви у новій редакції у відповідній кількості учасників справи, в якій визначити всіх учасників справи, зазначивши відомості про них.
Окрім цього, суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
У той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Зважаючи на зазначені недоліки позовної заяви, суд вважає за необхідне залишити її без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175-177, 185, 260 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачеві, що у разі усунення недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя А.А. Лагода