Справа № 487/10379/24
Провадження № 1-кп/487/410/25
09.10.2025 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судових засідань - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва кримінальне провадження №12024152030001375 від 05.09.2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженець м. Миколаєва, Миколаївської області, є громадянином України, освіта вища, офіційно не працюючий, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
за обвинуваченням у кримінальному правопорушенні, передбаченого ч. 2 ст.15 ч. 1 ст. 115 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_4 ,
представник потерпілого - ОСОБА_5
захисник - ОСОБА_6 ,
обвинувачений - ОСОБА_3
Від прокурора надійшло клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 оскільки заявлені раніше ризики відповідно до ст.177 КПК України відносно нього не відпали.
Захисник та обвинувачений заперечували проти задоволення клопотання та просили відмовити у задоволенні клопотання.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч.1 ст. 177 КПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.
За змістом частин 1 та 2 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. 2. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 КПК України, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 199 КПК України прокурором доведено обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики, визначені пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися та виправдовують тримання особи під вартою.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави судді вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
Згідно ч. 1 ст. 115 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
Отже, з урахуванням наведених обставин, а також враховуючи тяжкість інкримінованого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким, суддя вважає доведеним, що з метою уникнення кримінальної відповідальності обвинувачений може переховуватись від органів слідства та суду, в тому числі на тимчасово непідконтрольній Україні території, а тому продовжує існувати ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, доведено продовження існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, що дає підстави вважати, що він може незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
При вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України суд враховує встановлені обставини та вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються, а саме: ОСОБА_7 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, в разі визнання обвинуваченого винуватим йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від від семи до п'ятнадцяти років. Також судом враховуються: вік та стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_3 ; на обліку за станом здоров'я не перебуває, інвалідність не встановлювалась. Обвинувачений має вищу освіту. Офіційне джерело доходу відсутнє. ОСОБА_3 раніше не засуджувався.
Судом встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу до ОСОБА_3 для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні та забезпечення його належної процесуальної поведінки. За вказаних вище обставин, обраний щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі обвинуваченого та є достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантію його належної процесуальної поведінки на даній стадії кримінального провадження, отже, підстави для зміни раніше обраного запобіжного заходу на більш м'який на даній стадії кримінального провадження відсутні.
Таким чином, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 підлягає задоволенню оскільки прокурором у клопотанні доведено, що заявлені ризики не зменшилися та не перестали існувати, та виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.
Керуючись ст.ст.181,183, 331, 350 КПК України суд -
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 строк тримання під вартою з утриманням в СІЗО м. Миколаєва на 60 днів - до 07 грудня 2025 року (включно).
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка тримається під вартою, в той же строк з моменту вручення копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1