Справа № 487/7333/25
Провадження №3/487/1635/25
Заводський районний суд м. Миколаєва
Іменем України
07.10.2025 м. Миколаїв
Суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Карташева Т.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від командира тактичної групи « ІНФОРМАЦІЯ_1 » капітана 1 рангу ОСОБА_1 , відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, який проходить військову службу за контрактом у званні старший матрос на посаді рульового-сигнальника відділення десантно-висаджувальних засобів взводу десантного забезпечення роти десантного забезпечення транспортного батальйону військової частини НОМЕР_1 , за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, -
До Заводського районного суду м. Миколаєва від командира тактичної групи « ІНФОРМАЦІЯ_1 » капітана 1 рангу ОСОБА_1 надійшов протокол ТГМ № 01 про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, складений 12.09.2025 відносно ОСОБА_2 .
Відповідно до протоколу старший матрос ОСОБА_2 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , перебуваючи в оперативному підпорядкуванні тактичної групи « ІНФОРМАЦІЯ_1 », виконуючи обов'язки військової служби, діючи умисно, протиправно, в умовах особливого періоду, всупереч інтересам служби, на порушення вимог ст. ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, о 20:56 08.09.2025 самовільно залишив місце несення служби - місце тимчасової дислокації тактичної групи « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_2 (точне місце не зазначається з метою збереження життя і здоров'я особового складу). О 16:00 11.09.2025 старший матрос ОСОБА_2 повернувся до місця дислокації транспортного батальйону військової частини НОМЕР_1 . Своїми діями матрос ОСОБА_2 вчинив правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_2 не був присутнім, надав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи за його відсутності.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.
Відповідно до статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з приписом ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону.
Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі статтею 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З аналізу статей 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до диспозиції ч. 4 ст. 172-11 КУпАП об'єктивна сторона цього правопорушення проявляється в самовільному залишенні військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до трьох діб, а також у самовільному залишенні військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов'язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб, які вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
Відповідно до Закону України № 1932-ХІІ від 06.12.1991 року «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено у Україні воєнний стан, який діє по теперішній час.
Отже, обов'язковою кваліфікуючою ознакою вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, є вчинення діянь в умовах саме особливого періоду, а не у воєнний стан.
Як зазначено вище, воєнний стан в Україні діє і на теперішній час, а тому і діяв на час вчинення нібито ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.
А тому, оскільки правопорушення, вчинене ОСОБА_2 , саме в період дії воєнного стану в Україні, то відповідно, його дії не утворюють об'єктивної сторони складу правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєв проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Кваліфікація порушення/обвинувачення як «кримінального» дає особі додаткові гарантії, які передбачені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі обов'язок довести вину особи, який передбачений ч. 2 ст. 6 Конвенції, та заборону подвійного притягнення до відповідальності за одне порушення (ст. 4 Протоколу 7 до Конвенції).
Згідно зі ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 4 статті 172-11 КУпАП, підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за частиною 4 статті 172-11 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 172-11 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 172-11, 245, 247, 251, 252, 280 КУпАП,-
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, відносно ОСОБА_2 закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва.
Суддя Т.А. Карташева