Справа № 477/2132/25
Провадження у справі № 1-кп/477/509/25
про призначення кримінального провадження до судового розгляду
09 жовтня 2025 року м. Миколаїв
Вітовський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого у справі - судді ОСОБА_1 , з секретарем - ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
під час розгляду у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Вітовського районного суду Миколаївської області кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025150010003454, по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса Одеської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, раніше судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за призовом під час мобілізації на посаді матроса резерву запасного взводу запасної роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «матрос»,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
03 жовтня 2025 року до суду надійшов обвинувальний акт з додатками, передбаченими ч. 4 ст. 291 КПК України щодо ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а саме: у нез'явленні вчасно на службу без поважних причин військовослужбовця, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.
Ухвалою суду від 06 жовтня 2025 року у кримінальному провадженні було призначене підготовче судове засідання.
У підготовчому судовому засіданні сторони проти призначення кримінального провадження до судового розгляду не заперечували.
Вислухавши думку сторін кримінального провадження, суд приходить до висновку, що перешкод для призначення судового розгляду за результатами підготовчого судового засідання не встановлено.
Підстави для прийняття рішення, передбаченого пунктами 1-4 частини 2 статті 314 КПК України, відсутні.
В зв'язку з чим кримінальне провадження відповідно до п. 5 частини 3 статті 314 КПК України слід призначити до судового розгляду.
Клопотань щодо проведення закритого судового засідання не надходило.
З огляду на що судовий розгляд кримінального провадження підлягає проведенню у відкритій формі суддею одноособово.
06 жовтня 2025 року прокурор направив до суду клопотання про продовження обвинуваченому раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, оскільки строк тримання під вартою обвинуваченого спливає 12 жовтня 2025 року.
Своє клопотання прокурор обґрунтовував тим, що обвинувачений ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, та існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме переховування обвинуваченого від суду, можливість незаконного впливу обвинуваченого на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Наявність указаних ризиків прокурор обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років та з метою уникнення покарання він може спробувати переховуватися на території іншої області, або взагалі за межами території України.
Також обвинувачений має можливість незаконного впливу обвинуваченого на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки він обізнаний про місце їх перебування із матеріалів кримінального провадження.
Третім ризиком зазначає можливість вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, оскільки він є військовослужбовцем, та в разі його переховування від суду та, відповідно, від військової служби такі дії можуть набути ознак військового злочину, передбаченого ст. ст. 407-408 КК України.
Крім того, ОСОБА_4 , в разі обрання будь-якого іншого більш м'якого запобіжного заходу, зобов'язаний повернутися до військової частини та буде мати доступ до зброї.
Останній вже притягався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. 20.12.2024 року ухвалою №947/40315/24 Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_4 був звільнений від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, як військовослужбовець, який вчинив вперше вказане кримінальне правопорушення в умовах воєнного стану.
Отже, враховуючи схильність обвинуваченого до вчинення злочинів, існує ризик повторення протиправної поведінки, що його створює обвинувачений.
Вважає, що інший більш м'який запобіжний захід не зможе належним чином запобігти зазначеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Крім цього, звертає увагу, що згідно з вимогами ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто виключно у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора та просив звільнити його з під варти. Пояснив, що до призову за мобілізацією проживав у м. Одесі разом з матір'ю пенсіонеркою, офіційно працевлаштованим не був, працював за наймом на будівництві. Був призваний за мобілізацією 18.03.2022 року. Самовільно залишив службу вперше, коли захворів його брат. Після смерті брата повернувся на службу. Там йому не сподобались умови служби та ставлення, після чого він знову залишив службу та повернувся додому. Зазначав, що має поганий стан здоров'я у зв'язку з отриманою контузією.
Захисник ОСОБА_5 підтримав клопотання свого підзахисного та просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора, звертав увагу на стан здоров'я обвинуваченого, проте доказів щодо неможливості тримання обвинуваченого в умовах СІЗО за станом здоров'я не надав.
Вислухавши думку учасників судового засідання, вивчивши матеріали справи та клопотання, суд дійшов наступного висновку.
Частиною 3 статті 315 КПК України визначено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
З огляду на матеріали судового провадження строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обраний обвинуваченому ОСОБА_4 спливає 12 жовтня 2025 року.
Нині кримінальне провадження знаходиться на стадії підготовчого судового засідання, об'єктивно закінчити розгляд кримінального провадження та ухвалити рішення до закінчення строку обраного запобіжного заходу неможливо. В зв'язку з чим клопотання прокурора підлягає невідкладному розгляду.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду від 23.11.2017 року у справі № 1-р/2017, запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують передбачене частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на стадії судового провадження у суді першої інстанції, зокрема під час підготовчого судового засідання, за наявності клопотання прокурора (частина четверта статті 176 Кодексу).
Статтею 29 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною 1 статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
07 вересня 2025 року обвинувачений ОСОБА_4 був затриманий співробітниками Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві в порядку ст.ст. 208, 615 КПК України.
08 вересня 2025 року слідчим суддею Інгульського районного суду м.Миколаєва обвинуваченому був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою до 12 жовтня 2025 року з правом внесення застави у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151400 грн.
Обґрунтованість підозри була предметом дослідження під час обрання обвинуваченому під час досудового розслідування і на сьогодні обставини, що спростовують висновок щодо обґрунтованості підозри, відсутні.
Суд погоджується з тим, що існує ризик, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватися від суду, оскільки він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, та, усвідомлюючи можливу відповідальність за вчинене та тяжкість покарання, з метою уникнення можливої відповідальності обвинувачений може ухилитись від суду.
Також суд погоджується з існуванням ризику незаконного впливу обвинуваченого на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки обвинувачений обізнаний про місце їх перебування.
Щодо вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, то суд також погоджується з існуванням вказаного ризику, оскільки ОСОБА_4 є військовослужбовцем, та у разі його переховування від суду та, відповідно, від військової служби такі дії можуть набути ознак військового злочину, передбаченого ст. ст. 407-408 КК України. А також у разі обрання будь-якого іншого більш м'якого запобіжного заходу, зобов'язаний повернутися до військової частини та буде мати доступ до зброї.
ОСОБА_4 вже притягався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
20.12.2024 року ухвалою №947/40315/24 Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_4 був звільнений від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, як військовослужбовець, який вчинив вперше вказане кримінальне правопорушення в умовах воєнного стану.
Крім цього, як вбачається з довідки УІНАП ОСОБА_4 , хоча і не має судимості, проте раніше притягувався до кримінальної відповідальності.
Вищевказане свідчить про схильність обвинуваченого до вчинення злочинів, а отже існує ризик повторення протиправної поведінки.
З урахуванням вищенаведеного, слід дійти висновку щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, зокрема, переховування від суду, незаконного впливу на свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Обвинувачений зазначав, що має сталі соціальні зв'язки, він має цивільну дружину та у нього на утриманні знаходиться неповнолітня дитина. Разом з тим, доказів, що підтверджують цю обставину, суду не надано. Зазначав, що має незадовільний стан здоров'я та надав суду для огляду документ, з огляду на який ВЛК визнала його придатним для проходження служби.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що інший більш м'який запобіжний захід не зможе належним чином запобігти зазначеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Крім цього, згідно з вимогами ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто виключно у вигляді тримання під вартою.
За такого, клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу є обґрунтованим, та підлягає задоволенню, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж той, який запропоновано прокурором, є недоцільним, більш м'які запобіжні заходи, у тому числі й з огляду на пояснення обвинуваченого, не зможуть запобігти визначеним ризикам.
В свою чергу клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 щодо звільнення його з під варти є необґрунтованим та не підлягає задоволенню з огляду на вищезазначене.
Будь-які інші заяви, клопотання, які стосуються розгляду справи та які необхідно вирішити до початку судового розгляду, учасниками підготовчого судового засідання не заявлялись.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 314-315, 369-372, 376 КПК України,
Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №62025150010003454, по обвинуваченню по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, 16 жовтня 2025 року о 14-00 годині в залі судових засідань Вітовського районного суду Миколаївської області (м. Миколаїв, вул. Ольшанців, 77).
Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.
У судове засідання викликати учасників судового провадження: прокурора, обвинуваченого - ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 .
Клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу обвинуваченому - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів по 07 грудня 2025 року включно, з утриманням його в ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор».
Строк дії ухвали по 07 грудня 2025 року включно.
Копію ухвали направити начальнику ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» для виконання.
Ухвала в частині запобіжного заходу може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1