Доманівський районний суд Миколаївської області
Справа № 475/1090/25
Провадження № 2/475/596/25
06 жовтня 2025 р.с-ще. Доманівка
Суддя Доманівського районного суду Миколаївської області Кащак А.Я., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Доманівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності в порядку спадкування, -
До Доманівського районного суду Миколаївської області звернулася до суду ОСОБА_1 до Доманівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності в порядку спадкування.
Ознайомившись із поданою позовною заявою, суд приходить до висновку, що така не відповідає вимогам, визначеним у ст. 175-177 ЦПК України, та підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 10 Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова.
У рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року (справа № 10-рп/99) зазначено, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п'ята статті 10 Конституції України).
У відповідності до положень статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (частина перша, друга вказаної статті Закону).
До письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку статті 79 Закону України "Про нотаріат". Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 від 22.02.2012, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком.
Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.06.2019 у справі № 910/4473/17.
Переклад робиться з усього тексту документа, в тому числі з печатки і штампу. Найчастіше переклад виконується на окремому аркуші чи аркушах. Він прикріплюється до оригіналу документа, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса та його печаткою.
В той же час, як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, до позовної заяви додано «Договор купли-продажи недвижимого имущества N93» виконаний іноземною (російською) мовою без перекладу. Відтак, суд позбавлений можливості дослідити його зміст.
Окрім того, частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, остання містить дві вимоги: про визнання договору купівлі-продажу дійсним (вимога немайнового характеру) та визнання права власностів порядку спадкування (вимога майнового характеру), які повинні бути сплачені судовим збором, однак позивачем надано до суду квитанцію про сплату судового збору лише за одну позовну вимогу немайнового характеру в розмірі 1211,20 грн.
Згідно абз. 1 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Аналогічне положення міститься в п. 10 Постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17.10.2014, відповідно до якого подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору. Так, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).
Відповідно до ч. 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01.01.2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн., відповідно 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить - 1211,20 грн.
Згідно з положеннями ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15140,00 грн.) станом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).
Згідно довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 24.09.2025 року, оціночна вартість об'єкта оцінки - житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 становить - 266772,28 грн.
З урахуванням наведеного, позивач повинен оплатити судовий збір у розмірі 2667,28 грн. та надати суду підтвердження відповідної сплати.
Позовна заява за приписами ст. 175 ЦПК України, крім іншого, повинна містити: зміст позовних вимог щодо кожного відповідача (п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України).
Представник позивача подала позов до Доманівської селищної ради Вознесенського району.
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього.
Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов'язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов'язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.
Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за предявленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Предметом спору у цій справі є визнання права власності на нерухоме майно, що знаходиться в АДРЕСА_1 , а тому відповідачами у справі мають бути спадкоємці, які прийняли спадщину, а при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (правова позиція ВС за постановою від 15 липня 2020 року у справі № 759/3515/19).
Разом з тим, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини протягом довгого періоду, а також відмови від її прийняття, орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.
Тобто, у даному випадку саме орган місцевого самоврядування за місцем знаходження нерухомого майна (с. Прибужжя, Вознесенського району, Миколаївської області) набуде права на звернення з позовом про визнання спадщини відумерлою. Отже, саме вказана особа набуватиме статусу належного відповідача за вказаних у позові обставин.
Отже, з урахуванням висновків, зроблених у постановах ОП КЦС ВС від 13 березня 2023 року у справі № 398/1796/20, ВС від 15 липня 2020 року у справі № 759/3515/19, а також враховуючи приписи ст.1221 ЦК України, представник позивача не виконав вимоги п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, оскільки, вказавши відповідачем Доманівську селищну раду Вознесенського району і не зазначив суть вимог до такого позивача.
У даному випадку суддею також взято до уваги, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. Однак, приписи п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України зобов'язують позивача (представника позивача) при поданні позову визначити суть позовних вимог до визначеного відповідача, чого в позовній заяві не зазначено.
Отже, представник позивача не виконала вимоги, визначені п. 4 ч. 3 ст.175 ЦПК України. Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Частина 3 ст. 185 ЦПК України вказує, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
На підставі викладеного, суддя вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху, надавши позивачу час для усунення виявлених недоліків.
Керуючись ст.ст.175, 177, 185, 258-260 ЦПК України, Законом України "Про судовий збір",-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Доманівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності в порядку спадкування - залишити без руху.
Запропонувати позивачу, виправити недоліки позову протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Доманівського районного суду
Миколаївської області А.Я.КАЩАК