Справа № 471/866/25
Провадження №3/471/409/25
Номер рядка звіту 156
09 жовтня 2025 року
Суддя Братського районного суду Миколаївської області Гукова І.Б., за участю секретаря Прокопчук Н.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП №1 Вознесенського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 401761 від 25.07.2025 року, 24.07.2025 року о 23 год. 59 хв. в с-ще Братське вул. Бузкова, 1, гр. ОСОБА_1 , керував т/з ИЖ, д.н. НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп'яніння за згодою водія ОСОБА_1 , тест проводився із застосуванням газоаналізатора Драгер 6810. Результат огляду 1.52 % проміле, чим порушив п.2.9.а. ПДР - керування ТЗ особами в стані алкогольного, наркотичного, чи іншого сп'яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
ОСОБА_1 , в судове засідання не з'явився, не повідомив суд про причини неявки, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Судовий розгляд справи проводиться без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при цьому суд вважає, що ОСОБА_1 , у визначеному законом порядку повідомлений про день та час розгляду справи.
Відповідно до правової позиції, яка міститься у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України», будь-яке порушення права доступу до суду відсутнє, якщо особа не виявила належної зацікавленості у розгляді його справи.
За даних обставин суддя вважає, що неявка ОСОБА_1 , не перешкоджає розгляду справи.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а ст. 245 цього Кодексу передбачає, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Згідно зі статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (частини 1, 2 статті 251 КУпАП).
Виходячи із вищезазначеного, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя вважає, що дії водія правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, протокол складений у відповідності до вимог законодавства, а вина особи повністю встановлена під час судового розгляду.
Тож, усі надані суду докази, у їх сукупності, підтверджують обставини, що підлягають доказуванню у справі, як то, щодо часу, місця та способу вчинення адміністративного правопорушення.
З огляду на вищевказане, суддя вважає, що в судовому засіданні в ході слухання справи доведено вину ОСОБА_1 в скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, який протягом року не притягувався до адміністративної відповідальності, посвідчення водія отримував, суд прийшов до висновку, призначити покарання з урахуванням усіх обставин за скоєне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, у вигляді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами на один рік.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст. 130, 283-284 КУпАП суддя
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та призначити покарання - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на (1) один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Миколаївського апеляційного суду.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення.
Суддя - Гукова І. Б.