Провадження № 2/470/370/25
Справа № 470/858/25
08 жовтня 2025 року с-ще Березнегувате
Березнегуватський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого: судді Лусти С.А.,
за участю секретаря судового засідання Дячук А.А.,
розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Березнегуватської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Універсальна біржа "Південь", про визнання права власності на будинок у порядку спадкування за заповітом,
10 вересня 2025 року позивачка звернулася до Березнегуватського районного суду Миколаївської області з позовом до відповідача про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку дійсним, визнання права власності на будинок в порядку спадкування за заповітом.
У позові зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 . Після смерті матері залишилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок з надвірними та господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 . В серпні 2023 року мати склала заповіт, яким заповідала вказаний житловий будинок їй. 25 серпня 2025 року вона звернулася до приватного нотаріуса з питання оформлення спадкових прав, однак нотаріусом в оформленні спадщини за заповітом після смерті матері їй було відмовлено, у зв'язку тим, що нею в якості правовстановлюючого документа було подано договір купівлі-продажу № 3049, який зареєстрований Універсальною біржею "Південь" та рекомендовано звернутися до суду. Колишня власниця будинку ОСОБА_3 померла і дата її смерті їй не відома. На підставі зазначеного просила суд визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку по АДРЕСА_1 укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зареєстрований в журналі реєстрації біржових договорів № 3049 від 29 жовтня 2001 року, та визнати за нею право власності на житловий будинок розташований по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом.
Ухвалою суду від 08 жовтня 2025 року позовні вимоги позивачки про визнання договору купівлі-продажу дійсним було залишено без розгляду.
В підготовче засідання позивачка направили заяву про слухання справи за її відсутності, позовні вимоги про визнання за нею право власності на будинок в порядку спадкування за заповітом підтримала, просила суд їх задовольнити (а.с.35).
Представник відповідача в підготовче засідання також направив заяву про слухання справи за його відсутність та визнання позовних вимог позивачки в повному обсязі (а.с.34).
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Універсальної біржі "Південь" в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суд не повідомив.
У відповідності до ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження, суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши докази у справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивачки ОСОБА_2 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Березнегуватським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №21, копія свідоцтва про народження позивачки серії НОМЕР_2 , виданого відділом ЗАГС Березнегуватського райвиконкому Миколаївської області за актовим записом № 121 від 02 вересня 1983 року, копія рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 16 березня 2016 року, згідно якого позивачка після розірвання шлюбу з ОСОБА_4 залишила шлюбне прізвище " ОСОБА_5 " та копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 27 квітня 2022 року, виданого Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), згідно якого позивачка після укладення шлюбу з ОСОБА_6 змінила прізвище на " ОСОБА_7 " (а.с.12-15).
Після смерті ОСОБА_8 відкрилася спадщина, зокрема, на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 , що належав померлій на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна № 3049, що укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 29 жовтня 2001 року, зареєстрований на Універсальній біржі "Південь" у журналі реєстрації біржових угод за №3049 (а.с.16-17).
Право власності ОСОБА_8 на вказаний житловий будинок було зареєстровано Березнегуватською філією Миколаївського МБТІ 15 листопада 2001 року.
ІНФОРМАЦІЯ_2 продавець будинку ОСОБА_3 також померла, що підтверджується копією актового запису про смерть, наданого Березнегуватським відділом державної реєстрації актів цивільного стану 19 вересня 2025 року (а.с.31-32).
За життя ОСОБА_8 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області Бондар Н.В., зареєстрований в реєстрі за № 441, за яким померла вказаний житловий будинок заповідала позивачці (а.с.18,19).
25 серпня 2025 року приватним нотаріусом Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області Бондар Н.В. позивачці було відмовлено у прийняті в якості правовстановлюючого документу на житловий будинок договір купівлі - продажу № 3049 від 29 жовтня 2001 року, оскільки він зареєстрований Універсальною Біржею "Південь", а нотаріусом не посвідчений та рекомендовано звернутися до суду (а.с.20).
Так за вимогами ст.227 ЦК УРСР, (в редакції 1963 року), договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу). Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.
За змістом ст. ст.128, 153 ЦК УРСР (1963 року) право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 224 ЦК УРСР (1963 року) за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму. Статтею 227 ЦК УРСР передбачалася обов'язкова нотаріальна форма договору купівлі-продажу житлового будинку (квартири) і його реєстрація органами місцевого самоврядування.
Однак, згідно ст.15 Закону України «Про товарні біржі», не підлягали нотаріальному посвідченню угоди, які зареєстровані на біржі, якщо вони являють собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі.
Правила державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 56 від 13 грудня 1995, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 19 січня 1996 року за № 31, передбачали підставу для державної реєстрації договорів купівлі-продажу, зареєстрованих біржою.
Відповідно реєстрація Березнегуватською філією Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_8 права власності на житловий будинок на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого біржою, а не нотаріусом, станом на 29 жовтня 2001 року, чинному законодавству не суперечила.
За вимогами п.5 ст. З Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 1 липня 2004 року за № 1952-1, право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. На підставі цього Закону реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна.
Крім того, згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла до інших осіб.
Цивільний кодекс України передбачає два види спадкування: за законом і за заповітом (ст.1217 ЦК України).
Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.1 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи.
Положення ч.ч.1-4 ст.1268, ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1270 ЦК України вказують на те, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину шляхом подання відповідної заяви до нотаріальної контори за місцем її відкриття або шляхом проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Відповідно до ст.1273 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.
З роз'яснень, наданих Постановою Пленуму Верхового суду України за № 7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" вбачається, що особа яка не має змоги реалізувати своє право на отримання свідоцтва про право на спадщину у нотаріальному порядку набуває право на звернення до суду у порядку позовного провадження із вимогами щодо визнання права на спадщину.
Згідно ст.328 ЦК України особи вправі набути право власності на підставах, що не заборонені законом і згідно зі ст.392 ЦК України, можуть звертатись до суду з позовом про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.
З огляду на викладене, враховуючи, що на час укладення ОСОБА_8 договору купівлі-продажу житлового будинку його посвідчення товарною біржою чинному на той час законодавству не суперечило, право власності на будинок було зареєстровано за нею у встановленому законом порядку, позивачка є спадкоємцем померлої матері за заповітом, своєчасно звернулася до нотаріуса за оформленням спадкових прав, однак у вказаному їй було відмовлено, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивачки та їх задоволення.
Керуючись ст.ст.12, 13, 200, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Березнегуватської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Універсальна біржа "Південь", про визнання права власності на будинок у порядку спадкування за заповітом, задовольнити .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з надвірними та господарськими будівлями і спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його оголошення.
Учасник справи, якому повний текст рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Сторони:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_4 , виданий 25 січня 2023 року органом 4817, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ;
Відповідач: Березнегуватська селищна рада, адреса місце знаходження: 56203, Соборно - Миколаївська площа, 10 селище Березнегувате Миколаївська область, ЄДРПОУ 04375808;
Третя особа: Універсальна Біржа "Південь" м. Миколаїв вул. Садова, 3 поштовий індекс 54009, код ЄДРПОУ 30333858.
Повний текст рішення виготовлено 08 жовтня 2025 року.
Суддя С. А. Луста