Справа № 127/26588/25
Провадження № 3/127/6414/25
09.10.2025м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Бернада Є.В., дослідивши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
21.08.2025 о 01.00 год по просп. Коцюбинського, 47 в м. Вінниці ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лайкою в громадському місці, на зауваження не реагував.
ОСОБА_1 у судові засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі.
Вирішуючи питання щодо можливості здійснення судового розгляду за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд вважає за доцільне зауважити таке.
Відповідно до статті 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП), справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173 КпАП розглядаються протягом доби (з часу їх надходження до суду). Крім того, відповідно до вимог статті 268 КпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173 КпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов'язковою та в разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді міського суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу.
Суд також враховує, що 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого в подальшому був неодноразово продовжений. У зв'язку з введенням воєнного стану Україна повідомила про відступ від окремих зобов'язань, визначених Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З матеріалів справи випливає, що у зв'язку з неявкою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, до останнього був застосований привід, однак постанова суду виконана не була. Не були виконанні й судові рішення в частині встановлення місця перебування особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
З огляду на викладене, враховуючи, що ОСОБА_1 на виклики суду не з'являється, судові рішення про його привід у судове засідання залишені без реагування, суд вважає за доцільне здійснити судовий розгляд за його відсутності на підставі наданих суду матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.
Зі змісту статті 173 КпАП випливає, що дрібне хуліганство полягає в нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіпляння до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
З матеріалів справи випливає, що хуліганські дії ОСОБА_1 полягали у висловлюванні нецензурною лайкою в громадському місці, шарпанні працівника поліції за формений одяг, відсутності реагування на зауваження.
Згідно зі статтею 245 КпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 280 КпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд враховує, що частиною другою статті 251 КпАП регламентовано, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
З протоколу про адміністративне правопорушення випливає, що 21.08.2025 о 01.00 год по просп. Коцюбинського, 47 в м. Вінниці ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лайкою в громадському місці, шарпав працівника поліції за формений одяг, на зауваження не реагував.
На підтвердження зазначених обставин до протоколу про адміністративне правопорушення надані копія рапорт працівника поліції (далі - Рапорт), протокол затримання (далі - Протокол) та диск із записами з нагрудних камер поліцейських (далі - Запис).
Зі змісту статті 173 КпАП випливає, що дрібне хуліганство полягає в нецензурній лайці в громадських місцях, в образливому чіплянні до громадян та в інших подібних діях, що порушують громадський порядок та спокій громадян.
Згідно з визначенням, що міститься у статті 1 Закону України «Про особливості забезпечення громадського порядку та громадської безпеки у зв'язку з підготовкою та проведенням футбольних матчів» громадський порядок - сукупність суспільних відносин, що забезпечують нормальні умови життєдіяльності людини, діяльності підприємств, установ і організацій під час підготовки та проведення футбольних матчів шляхом встановлення, дотримання і реалізації правових та етичних норм.
Інше визначення громадського порядку було надано в пункті 1.6 Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС від 11.11.2010 за № 550, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.12.2010 за № 1219/18514. Зокрема, відповідно до визначення, наданого у зазначеному документі, громадський порядок - система суспільних відносин, які складаються і розвиваються в громадських місцях під впливом правових та соціальних норм, спрямованих на забезпечення нормального функціонування установ, організацій, громадських об'єднань, праці й відпочинку громадян, повагу до їх честі, людської гідності та громадської моралі. Слід зауважити, що зазначене Положення втратило чинність на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ України від 28.07.2017 за № 650, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.08.2017 за № 1041/30909. Однак, незважаючи на те, що зазначений документ оперує поняттям громадського порядку, його нормативне визначення надано не було. Будь-якого іншого нормативного закріплення (визначення) поняття громадського порядку, ніж наведено вище, чинне законодавство України не містить.
Слід зауважити, що поняття громадського місця розкрите (дано його визначення) у статті 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення», з якого слідує, що громадське місце - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони.
Разом з тим, у постанові від 19.04.2018 (справа № 209/1242/13-к) ВС зазначив, що об'єктом злочину, передбаченого статтею 296 КК, є громадський порядок, який слід розуміти як стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших поза юридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у забезпеченні громадського спокою, охороні здоров'я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських об'єднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством і призводять до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.
Аналогічний висновок зроблений ВС і у постанові від 19.04.2018 (справа № 209/1242/13-к).
Хоча зазначені правові висновки стосуються і кримінальних проваджень, але суд вважає, що останні прийнятні при наданні правової оцінки правовідносин, що є предметом судового розгляду з огляду на таке.
Згідно з висновком Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), викладеним у Постанові від 19.11.2015 (справа №46998/8) «Михайлов проти Росії» у разі, коли особі загрожує стягнення (покарання) у виді адміністративного арешту на строк 15 діб, за загальним правилом цього вже достатньо, щоб прийти до висновку, що інтереси правосуддя потребують надання йому послуг захисника безоплатно за умови відсутності у неї засобів на оплату таких послуг (пункт 92).
Крім того, у справі «Гурепка проти України» (рішення від 06.09.2005, заява № 61406/00) ЄСПЛ констатував, що в силу суворості санкції дана справа (накладення адміністративного арешту строком на 7 діб) є кримінальною, а адміністративне покарання фактично мало кримінальний характер, а тому на провадження у справі по цьому адміністративному правопорушенню слід поширювати гарантії права на справедливий суд (пункт 55).
Санкція правопорушення, за фактом вчинення якого складений протокол, передбачає з-поміж іншого такий вид стягнення як адміністративний арешт строком до 15 діб. Тому при розгляді зазначеної справи суду слід керуватись гарантіями, передбаченими Конвенцією, як по відношенню до обвинуваченої особи у кримінальному провадженні.
Як суд зазначив вище, у протоколі про адміністративне правопорушення наявне посилання на вчинення ОСОБА_1 хуліганських дій. На підтвердження зазначеної обставин надані відповідні документи, про які суд зазначив вище. Однак у постанові від 20.05.2020 (справа № 524/5741/16-а) ВС зауважив, що рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень. Тому Рапорт має бути оцінений у сукупності з іншими доказами, які надані суду.
З наданого суду Запису випливає, що останні підтверджують відомості, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, в частині висловлювання нецензурною лайкою в громадському місці. Разом з тим, шарпання працівника поліції за формений одяг не охоплюється складом дрібного хуліганства.
Отже, аналізуючи надані суду докази у їх сукупності, суд вважає, що діяння ОСОБА_1 охоплюється складом правопорушення, передбаченого статтею 173 КпАП, за ознаками дрібного хуліганства, тобто нецензурна лайка в громадських місцях.
Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, та вважає за доцільне з метою попередження вчинення останнім аналогічних правопорушень у майбутньому застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу.
Згідно зі статтею 40-1 КпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено стягнення, справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 173, 283, 284 КпАП, суд
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу в розмірі 3 (трьох) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 (п'ятдесят одну) гривню.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: