Ухвала від 03.10.2025 по справі 127/31279/25

Справа №127/31279/25

Провадження №1-кс/127/12318/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2025 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши в судовому засіданні клопотання слідчого СВ Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження № 12025020010001327, від 01 жовтня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання слідчого СВ Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 .

Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12025020010001327, від 01 жовтня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 29.11.2024 наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 334, солдата ОСОБА_6 , зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення та призначено на посаду солдата резерву 1 резервного взводу 12 запасної роти військової частини НОМЕР_1 .

Солдат ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 49, 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, окрім іншого, зобов'язаний свято та непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно й чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, удосконалювати свою виучку та майстерність, знати та виконувати свої обов'язки й додержуватись вимог статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, а також у разі потреби відлучитись питати дозволу у командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття.

Водночас, у порушення зазначених вище норм законодавства України військовослужбовець військової служби призваний по мобілізації, військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

02.12.2024 перебуваючи у пункті розподілу військової частини НОМЕР_1 , що дислокується в населеному пункті АДРЕСА_1 , у військовослужбовця військової служби по мобілізації, ОСОБА_6 виник злочинний умисел тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану.

Реалізуючи свій злочинний умисел, в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, діючи умисно, з метою тимчасового ухилення від проходження військової служби, в умовах воєнного стану, 02.12.2024, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, солдат ОСОБА_6 самовільно, без поважних причин залишив місце служби, а саме пункт розподілу військової частини НОМЕР_1 , що дислокується в населеному пункті АДРЕСА_1 і до вищезазначеної військової частини не повернувся та ухилявся від проходження військової служби до 01.10.2025.

За час відсутності у військовій частині НОМЕР_1 солдат ОСОБА_6 обов'язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами указаної військової частини правоохоронні органи або органи військового управління про свою належність до військової служби не повідомляв та проводив час на власний розсуд.

З огляду на вищеописані обставини, а також беручи до уваги наявність здобутих доказів, які в сукупності є достатніми для прийняття відповідного рішення 02.10.2025 ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Лисичанськ, Луганської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , громадянина України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, тобто у самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем без поважних причин, тривалістю понад три доби, в умовах воєнного стану.

Підозра ОСОБА_6 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України обґрунтовується наступними доказами: повідомленням про виявлення ознак кримінального правопорушення; матеріалами службового розслідування проведеного у військовій частині з додатками, іншими матеріалами кримінального провадження.

При цьому, жодного разу військовослужбовець ОСОБА_6 до органу досудового розслідування не з'явився та про причини не повернення на військову службу не пояснив.

Оскільки в даному кримінальному провадженні виникли ризики, передбачені ст. 177 КПК України, є достатні підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_6 під вартою.

ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, за вчинення якого законом визначено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, тобто тяжкий злочин, у зв'язку із чим може переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Крім того, необхідно врахувати ситуацію, яка склалась в Україні, адже підозрюваний, перебуваючи на волі, може розголосити відомі йому відомості, що містять державну таємницю, громадянам та військовослужбовцям інших держав, що може завдати істотної шкоди суверенітету та територіальній цілісності України, а також підірвати боєздатність Збройних Сил України.

У зв'язку з вищевикладеним, враховуючи суспільний резонанс дій ОСОБА_6 в умовах сьогодення, суспільний осуд, а також враховуючи те, що у зв'язку із тяжкістю вчиненого злочину, підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, та може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, а також те, що запобігти вказаним ризикам неможливо шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, слідчий просив клопотання задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала клопотання слідчого.

Слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав клопотання.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, оскільки підозра та ризики не доведені, не враховано стану здоров'я підозрюваного.

Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання. Суду пояснив, що за станом здоров'я не може проходити військову службу, перебував на лікуванні.

Слідчий суддя, заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання прийшов до наступного висновку.

Слідчим відділом Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025020010001327, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

В рамках вказаного провадження 02.10.2025 ОСОБА_6 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Щодо обґрунтованості підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст. ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи.

При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя також враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При цьому, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.

Дослідивши матеріали клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до висновку про необґрунтованість ризиків та недоведеності слідчим обставин, викладених у клопотанні.

Суд звертає увагу на те, що відомості до ЄРДР внесено 01.10.2025 та фактично через дві години затримано ОСОБА_6 та в подальшому повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 407 КК України.

Разом з тим, при огляді матеріалів кримінального провадження встановлено, що відомості до ЄРДР внесено на підставі рапорту оперуповноваженого ВКП ВРУП ГУНП у Вінницькій області, однак встановити походження наявних у справі документів, а саме службового розслідування, довідок та іншого, що стали підставою для внесення відомостей до ЄРДР неможливо.

Прокурором в ході розгляду справи також не надано пояснень з приводу походження вказаних матеріалів, як і причин затримання ОСОБА_6 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Чинним законодавством, зокрема КПК України та КУпАП чітко встановлені підстави для затримання особи військовослужбовця працівниками поліції та ВСП, разом з тим таких підстав матеріали клопотання не містять.

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що затримання ОСОБА_6 здійснено з порушенням встановлених КПК України вимогам.

Крім того, вказана категорія злочинів підслідна органам ДБР та відповідно до ст. 615 КПК України, в умовах воєнного стану Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов'язки) або уповноважені ним прокурори з метою забезпечення ефективності досудового розслідування своєю вмотивованою постановою мають право визначити підслідність або доручити здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 407 і 408 Кримінального кодексу України, іншому органу досудового розслідування, однак така постанова в матеріалах справи відсутня.

В судовому засіданні прокурором та слідчим вказано про наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватись від органу досудового розслідування або суду, оскільки підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, вчинити інше або продовжити вчинення інкримінованого правопорушення.

Разом з тим, суд приходить до переконання, що ризик переховування від органів досудового розслідування не доведений, виходячи з наступного.

Відповідно до практики ЄСПЛ, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення не може бути підставою для застосування того чи іншого запобіжного заходу. Європейський суд у своїх рішеннях зазначає, що суд при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не встановлює прямої залежності між тяжкістю вчинення злочину, суворістю можливого покарання та необхідністю застосування запобіжного заходу.

Інших обставин, що дають підстави вважати, що підозрюваний може здійснювати спроби переховуватись органом досудового розслідування не наведено.

Крім того, з поданих захисником в судовому засіданні документів встановлено, що ОСОБА_6 перебував на лікуванні, що підтверджено випискою з лікарні.

Зокрема стаціонарне лікування проводилось з 20.08.2025 року по 02.09.2025. Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 13216, у ОСОБА_6 виявлено гострий панкреатит, хронічну ішемію серця, хронічну серцеву недостатність. Виписаний 02.09.2025 з подальшим наглядом у сімейного лікаря за місцем проживання, диспансерного нагляду гастроентеролога, кардіолога.

Таким чином, за період досудового розслідування, що фактично складає декілька годин, слідчим не з'ясовано стан здоров'я підозрюваного та усі обставини залишення останнім військової частини, оскільки зі слів підозрюваного, останній перебував за місцем проживання та саме його непрацездатність, та лікування стала підставою для залишення частини.

Щодо ризиків перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, то клопотання сторони обвинувачення не містить жодного обґрунтування такого та відомостей про імовірні спроби/дії підозрюваного допустити поза процесуальну поведінку.

Суд приймає до уваги, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років.

Відповідно до ч. 7 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Враховуючи вищевикладене, альтернативний запобіжний захід у даному випадку не передбачений нормами КПК України.

Разом з тим, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки (ст. 178 КПК України).

Враховуючи, що досудове розслідування триває фактично один день, ані прокурором, ані слідчим не підтверджено походження матеріалів, що стали підставою для внесення відомостей до ЄРДР та законності затримання особи, не зібрано доказів та не перевірено усіх обставин справи, суд приходить до переконання, що матеріали клопотання не містять будь-яких доказів на підтвердження викладених у ньому обставин та ризиків.

За вказаних вище обставин, враховуючи, що діючим КПК України альтернативний запобіжний захід у даному випадку не передбачений, тобто за результатом розгляду клопотання слідчий суддя може або обрати виключно тримання під вартою або відмовити у задоволенні клопотання, враховуючи те, що клопотання не наповнене доказовою базою, враховуючи фактичний строк досудового розслідування, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання подано передчасно, а тому задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження № 12025020010001327, від 01 жовтня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - відмовити.

Звільнити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти в залі суду.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя

.

Попередній документ
130874470
Наступний документ
130874472
Інформація про рішення:
№ рішення: 130874471
№ справи: 127/31279/25
Дата рішення: 03.10.2025
Дата публікації: 13.10.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Вінницький міський суд Вінницької області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (17.10.2025)
Дата надходження: 07.10.2025
Розклад засідань:
03.10.2025 14:00 Вінницький міський суд Вінницької області
10.10.2025 10:30 Вінницький апеляційний суд
17.10.2025 10:00 Вінницький апеляційний суд
03.11.2025 15:00 Вінницький апеляційний суд
05.11.2025 13:00 Вінницький апеляційний суд