Справа №127/27737/25
Провадження № 2-н/127/3697/25
06 жовтня 2025 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Шаміна Ю.А., розглянувши заяву Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» про видачу судового наказу про солідарне стягнення заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії та гарячої води із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла заява КП ВРМ «ВМТЕ» про видачу судового наказу щодо солідарного стягнення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії та гарячої води.
Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов висновку про необхідність відмовити у видачі судового наказу з наступних підстав.
Відповідно до ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Крім того, слід зазначити, що згідно ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Тобто, сама безспірність вимог є підставою для видачі судового наказу, в іншому випадку вирішення питання стягнення заборгованості вирішується судом в порядку позовного провадження (загального або спрощеного) з дотриманням принципів змагальності сторін, доведення учасниками справи обставин, що мають значення для справи і на які кожна сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
При вивчені матеріалів встановлено, що заявник просить стягнути з боржників солідарно заборгованість за надані житлово-комунальні послуги (спожиті послуги постачання теплової енергії та гарячої води), яка виникла за період з жовтня 2024 року по червень 2025року в загальній сумі 21435,82 грн, з урахуванням інфляційних втрат, 3% річних та пені.
Разом з тим, одночасно з розглядом судом цієї заяви боржник ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» подав до суду заяву (вх. №78429 від 09.09.2025) із викладеними у ній запереченнями щодо видачі судового наказу та не визнання ним суми боргу.
Згідно з пунктом 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 14 від 23 грудня 2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» вбачається, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.
Окрім того, вказана постанова орієнтує суди на те, що наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором).
Таким чином, із заяви КП ВМР «ВМТЕ» про видачу судового наказу та поданих по заяві документів вбачається спір про право, оскільки вимоги заявника неможливо вирішити в наказному провадженні, так як в межах заявлених вимог підстави виникнення та розмір боргу з оплати житлово-комунальних послуг в заявленому розрахунковому періоді підлягають додатковому встановленню та оцінці, що може здійснюватись лише шляхом пред'явлення позову за тими же вимогами у порядку позовного провадження.
Згідно з ч. 2 ст. 167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Отже, за вище встановлених судом обставин убачається, що характер наявних між сторонами відносини не є безспірним, відтак вимоги заявника не можуть бути задоволені в порядку наказного провадження за поданою заявою, так як станом на момент звернення з нею до суду не можливо беззаперечно встановити порушення самого права грошової вимоги.
Відповідно до ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись п. 8 ч. 1 ст. 165, ч. 1 ст. 166, ст. 353, 354 ЦПК України, суд -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» про видачу судового наказу про солідарне стягнення заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії та гарячої води із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Роз'яснити заявникові його право звернутись до суду з тими самими вимогами у порядку позовного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Шаміна Юлія Анатоліївна