Справа № 127/28523/25
Провадження 2-н/127/3767/25
29 вересня 2025 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Вохмінова О.С., розглянувши заяву ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Вінницької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 ,
10.09.2025 року судом зареєстровано заяву ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Вінницької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборгованості за послуги з розподілу природного газу за період з 01.01.2024 року по 30.05.2025 року.
На виконання вимог ч. 5 ст. 165 ЦПК України, суд звернувся до Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради із запитом щодо реєстрації місця перебування та проживання боржника.
Із отриманої судом 26.09.2025 року з Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради інформаційної довідки вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 19.01.2021 року знятий з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з його смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до частин першої та другої статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження.
У статті 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (частина четверта статті 25 ЦК України). Згідно з частиною першою статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 473/1433/18 (провадження № 14-35цс20), викладено такі правові висновки: «Цивільне процесуальне законодавство України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Отже, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку зі смертю після відкриття провадження у справі. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже процесуальне правонаступництво тісно пов'язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому не залежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні. Таким чином, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку статті 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства.
За таких обставин, оскільки чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог статті 25 ЦК України припинено, та в силу вказаного вище не могла бути стороною у справі, провадження у справі в частині позовних вимог, пред'явлених до відповідача, який на час звернення з позовом до суду вже помер, підлягало закриттю з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.».
Пунктом 4 частини 1 статті 165 ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, передбачені ч. 1 ст. 186 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи, що дана заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки смерть боржника ОСОБА_1 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд дійшов висновку, що у видачі судового наказу слід відмовити.
Відмова у видачі судового наказу за вимогою до ОСОБА_1 не позбавляє заявника права пред'явити вимоги до його спадкоємців у порядку, передбаченому ст. 1281 ЦК України, оскільки захист прав заявника має здійснюватись виключно в порядку позовного провадження шляхом пред'явлення позову до правонаступників споживача.
Керуючись ст. ст. 165, 186, 260 ЦПК України,
відмовити у видачі судового наказу за заявою ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Вінницької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до вимог ст.ст. 354, 355 ЦПК України.
Повне судове рішення складене 29 вересня 2025 року.
Суддя: