Справа № 727/10701/25
Провадження № 3/727/2302/25
03 жовтня 2025 року м. Чернівці
Суддя Шевченківського районного суду м. Чернівці Слободян Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернівці справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №424469 від 15.08.2025 року, ОСОБА_1 , 15.08.2025 року о 22 год. 26 хв. по вул. С. Скальда, 33, у м.Чернівці, керував транспортним засобом «Mitsubishi lancer» д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці із застосування спеціального технічного приладу газоаналізатор Alkotest Drager 7510. Результат 1,60% проміле, тест №732.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №424469 від 15.08.2025 року своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху України.
У судове засідання ОСОБА_1 , не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Адвокат Мар?ян І.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 скерував на електронну адресу суду заяву із викладом заперечень на протокол серії ЕПР1 №424469 від 15.08.2025 року. Обґрунтовував свою позицію тим, що працівниками поліції було порушено процедуру огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічного засобу Драгер, оскільки такий огляд було проведено технічним приладом, який не пройшов обов?язкове калібрування раз у 6 місяців, що передбачено його інструкцією, відтак вважає, що результати даного огляду не можуть бути належними та допустимими доказами по справі. Також посилався на те, що не зважаючи на незгоду його довірителя з результатами огляду, поліцейські не доставили його до найближчого закладу охорони здоров'я для можливості повторного огляду на стан сп?яніння. Просив закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КАП України відносно ОСОБА_1 , у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, на підставі п. 1 ст.247 КАП України.
Стаття 7 КУпАП вказує на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Стаття 6 Конвенції прозахист правлюдини і основоположних свобод, що ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Стаття 23 КУпАП визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2.9.«а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи тощо.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначає Інструкція, затверджена наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735.
Відповідно до пунктів 2, 4, 7 Розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 15.08.2025 р. о 22:26 год. ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mitsubishi Lancer», д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння.
Факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп?яніння підтверджується результатом огляду, проведеного із застосуванням технічного приладу Drager Alcotest 7510, який зафіксував показник 1,60 проміле.
Огляд здійснено під відео фіксацію (БК 475540, БК476073), у передбаченому законом порядку, про що складено Акт огляду на стан сп'яніння, який підписаний ОСОБА_1 у графі «з результатами згоден», та відповідно уповноваженим працівником поліції.
Так, відповідно до п.2 розд. ІІІ Інструкції №1452/735 від 09.11.2015, огляд проводиться поліцейським із застосуванням сертифікованих технічних засобів, що мають чинне свідоцтво про повірку.
Представник особи, що притягається до адімністративної відповідальності мотивував заперечення на протокол тим, що результати технічного приладу «Алкотест Драгер» не можуть бути визнані судом допустимими з огляду на те, що технічний прилад не пройшов обов?язкове калібрування раз у 6 місяців, як це передбачено інструкцією.
У відповідності до пункту 5 Розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 0911.2015 року, перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Однак, матеріали справи не містять даних на підтвердження вимоги ОСОБА_1 надати сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, відтак, працівники поліції не зобов'язані надавати сертифікат та свідоцтво для ознайомлення без вимоги особи, яка підлягає огляду.
Разом з цим, суд враховує те, що незначні процедурні відхилення не впливають на допустимість доказів, якщо результат огляду узгоджується з іншими доказами (протоколом, поясненнями, відеозаписом).
Дана позиція Верховного Суду викладена у постанова від 20.02.2020 у справі №487/5452/17.
Згідно п. 6 Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно з п.6 розд. ІІІ Інструкції №1452/735, направлення особи до медичного закладу здійснюється лише у разі її відмови від проходження огляду або незгоди з його результатом, за умови чітко вираженого бажання пройти медичний огляд.
Із долученого до справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 погодився на проведення огляду за допомогою технічного приладу, був ознайомлений, а також погодився з результатами, про що відповідно розписався в акті огляду на стан сп?яніння та протоколі про адміністративне правопорушеня.
Частиною 3 статті 266 КУпАП предбачено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
У своїй постанові від 16.06.2022 у справі №296/10874/19 Верховний Суд вказав на те, що обов'язок поліції забезпечити медичний огляд виникає лише після однозначного волевиявлення водія щодо бажання пройти його у медичному закладі.
Тобто, враховуючи вищевикладене, працівники поліції не були зобов'язані, направляти водія до медичного закладу, а вимоги ст.266 КУпАП та Інструкції №1452/735 виконані повністю.
За змістом статей 254, 255, 256 КУпАП України протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП України, у якому крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій і розцінюється як основне джерело доказів (постанова Київського апеляційного суду від 22.02.2024 року у справі Справа № 759/16324/23, провадження № 33/824/549/2024).
Під час дослідження судом відеоматеріалів запису з нагрудної камери патрульного поліцейського, доданого до матеріалів справи, з'ясовано, що під час спілкування з працівниками поліції, останніми були виявлені у водія ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, та поведінка, що не відповідає обстановці, після чого запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки. Результатами огляду встановлено, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольно сп?яніння, вміст алкоголю у розмірі 1,60 проміле. З результатом огляду ОСОБА_1 не в повній мірі був згоден, незважаючи на те, що письмово він підтвердив факт перебування у стані алкогольного сп?яніння та керування транспортним засобом.
Відтак, працівниками поліції було також складено та видано направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння в медичному закладі.
Досліджені судом відеозаписи є інформативним і не вказують на упередженість чи суб'єктивне ставлення працівників поліції, ними роз'яснено права особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, підстави для проходження огляду на стан сп'яніння і наслідки відмови від його проходження.
Доводи представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про порушення процедури огляду на стан сп'яніння, а саме використання приладу Драгер 7510, не спростовують результати тесту.
Суд враховує, що в матеріалах справи відсутні будь-які ознаки упередженості або порушення прав ОСОБА_1 , а дії працівників поліції відповідають вимогам законодавства.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується дослідженими матеріалами справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №424469 від 15.08.2025 року, у якому міститься підпис особи, яка притягається до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 (а.с.1-2), та який складений уповноваженою на те особою, а його зміст в повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки у протоколі зазначено дату і місце його складення, посаду, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; інші відомості, необхідні для вирішення справи, тобто всі необхідні відомості, які визначені законом;
- результатом Alcotest Drager 7510, тест №2572. Результат 1,60% проміле (а.с. 3);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який також підписаний особою, яка притягається до кримінальної відповідальності (а.с.4);
- направленням від 15.08.2025 року на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння в медичному закладі (а.с. 5);
- дослідженим у судовому засіданні відеозаписом з бодікамер працівників поліції, з якого вбачався факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та відповідно проведення процедури огляду на стан сп'яніння (а.с.8).
Таким чином, у суду не виникає сумніву щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке полягає у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Суд вважає, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП, у зв'язку з чим за скоєне він повинен нести відповідальність.
У відповідності до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України» , ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практикиЄ вропейського суду з прав людини стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно положень ст. 23 КУПАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до п. 28 ч. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005 року, згідно до якого позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 121, ч. 4 ст. 122, ст. 122-2, ч. 3 ст. 123, статтями 124 і 130 КУпАП.
При визначені виду стягнення за адміністративне правопорушення, суддя керується правилами ст.33-35, 36 КпАП України і враховуючи дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, та обставинами скоєння правопорушення, суд накладає на нього адміністративне стягнення передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Статтею 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, 268,
279, 280, 283-285, 294, 307-308 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , притягнути до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, зі сплатою в дохід держави у розмірі 17 000 гривень 00 коп., із позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів, строком на 1 (один) рік.
Стягнути в дохід держави з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Роз'яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядкуст. 308Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Згідно ч. 1 ст. 307 КУпАПштраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, установлений ч. 1ст. 307 КУпАП, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом, та у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути подвійний розмір штрафу.
Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня винесення, а у разі оскарження постанови перебіг строку давності виконання постанови зупиняється до розгляду скарги.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня оголошення.
Суддя Слободян Г.М.