"09" жовтня 2025 р. Справа153/1504/25
Провадження1-кс/153/322/25-к
Ямпільський районний суд Вінницької області
у складі головуючого слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у судовому засіданні у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області клопотання сторони кримінального провадження старшого слідчого СВ ВП №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020170000246 від 15 вересня 2025 року за ознаками злочинів, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України, про арешт майна,
Сторона кримінального провадження старший слідчий СВ ВП №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 з погодженим із прокурором клопотанням про арешт майна звернувся до слідчого судді. Клопотання мотивовано наступним: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, який народився в м.Ямпіль Вінницької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи близько 16:00 год. 14.09.2025 у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2 , належному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка являлася особою похилого віку та одиноко проживала за тією ж адресою, переслідуючи мету незаконного особистого збагачення, вирішив заволодіти грошовими коштами останньої.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння майном - грошовими коштами, ОСОБА_4 , зайшовши до будинку за згаданою адресою, розпочав із ОСОБА_5 розмову з приводу надання йому грошових коштів, і коли остання відмовила, вирішив заволодіти її грошовими коштами у протиправний спосіб, шляхом здійснення на неї нападу із спричиненням тілесних ушкоджень.
З цією метою, ОСОБА_4 , діючи умисно, взяв до рук дерев'яний табурет, що знаходився у кімнаті будинку та неодноразово наніс ОСОБА_5 удари по голові від яких остання впала на підлогу будинку. Знерухомивши у такий спосіб ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу на незаконне заволодіння грошовими коштами, ОСОБА_4 відшукав та заволодів грошовими коштами ОСОБА_5 в сумі 12000 грн. Після цього, ОСОБА_4 покинув місце події та розпорядився грошовими коштами на власний розсуд.
Під час огляду на тілі ОСОБА_5 виявлені множинні тілесні ушкодження тканин голови, перелом нігтьової фаланги першого пальця та перелом п'ятого пальця правої кисті, садна та синці. Таким чином, заволодіваючи грошовими коштами ОСОБА_5 шляхом нападу на неї із заподіянням тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 розумів, що у такий спосіб вчиняє розбій.
Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 18 від 16.09.2025, причиною смерті ОСОБА_5 є відкрита черепно-мозкова травма.
Неодноразово завдаючи ОСОБА_5 удари по голові табуретом, ОСОБА_4 усвідомлював та розумів, що у такий спосіб завдання тілесних ушкоджень здійснює посягає на життя іншої особи, яка також є особою похилого віку, а завдані тілесні ушкодження призведуть до смерті, а відтак передбачав і свідомо бажав настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді смерті іншої людини.
Керуючись положеннями ст. 237 КПК України, 08.10.2025 з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, в приміщенні ВП №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області по вул. Свободи, 120 в м. Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області було проведено огляд грошових коштів в загальній сумі 4000 (чотири тисячі) гривень, банкнотами по 500 грн. : ВТ9637729, ЕН8625279, АЛ2051401, ЕЄ8049161, АН5218655, ЄС1373232, ЕИ0274513, ЕИ1539637, виданих ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час якого, вказані об'єкти були вилучені до ВП №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області.
Як пояснив ОСОБА_6 , дані грошові кошти йому 14.09.2025 року передав ОСОБА_4 в якості оплати за оренду квартири.
Вищевказані грошові кошти, є об'єктом кримінально протиправних дій, тобто згідно ст.98 КПК України є речовими доказами, які в свою чергу, згідно ч. 2 ст. 84 КПК України є процесуальним джерелом доказів.
З метою забезпечення збереження речових доказів, слідчий просить накласти арешт на вищевказане майно.
Слідчий СВ ВП №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, клопотання підтримав та просив суд його задоволити.
Згідно ст.107 КПК України застосування технічних засобів фіксування розгляду клопотання у даному кримінальному провадженні не здійснюється.
Суд перевірив надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, дійшов таких висновків:
Клопотання про арешт майна відповідає вимогам ст.171 КПК України.
Судом встановлено, що грошові кошти в загальній сумі 4000 (чотири тисячі) гривень, банкнотами по 500 грн.: ВТ9637729, ЕН8625279, АЛ2051401, ЕЄ8049161, АН5218655, ЄС1373232, ЕИ0274513, ЕИ1539637, є речовими доказами, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому згідно ч.2 ст.84 КПК України, є процесуальними джерелами доказів.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.7 ст.237 КПУ України при огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.
В ч.3 ст.170 КПК України зазначено, що арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Слідчий суддя, прийшов до висновку, що клопотання відповідає вимогам ст.171 КПК України та містить достатньо правових підстав для його задоволення.
Крім того, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.) ЄСПЛ встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».
При цьому, у судовому засіданні слідчим суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогам КПК України, тобто містить правові підстави для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення. На думку слідчого судді, стороною кримінального провадження доведено правову підставу для арешту майна.
Враховуючи, що грошові кошти в загальній сумі 4000 (чотири тисячі) гривень, банкнотами по 500 грн.: ВТ9637729, ЕН8625279, АЛ2051401, ЕЄ8049161, АН5218655, ЄС1373232, ЕИ0274513, ЕИ1539637 є речовими доказами по вказаному кримінальному правопорушенню, а тому можуть бути використані як доказова база у кримінальному провадженні та необхідні для проведення експертиз. З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання слідчого відповідає вимогам ст.171 КПК України та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.131, 132, 170, 171, 172, 173, 175 КПК України, суд
Клопотання сторони кримінального провадження старшого слідчого СВ ВП №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020170000246 від 15 вересня 2025 року за ознаками злочинів, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України, про арешт майна, - задоволити .
Накласти арешт, із позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування майном, на грошові кошти в загальній сумі 4000 (чотири тисячі) гривень, банкнотами по 500 грн.: ВТ9637729, ЕН8625279, АЛ2051401, ЕЄ8049161, АН5218655, ЄС1373232, ЕИ0274513, ЕИ1539637, вилучені 08.10.2025 у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса проживання: АДРЕСА_3 ).
Виконання ухвали доручити старшому слідчому СВ ВП №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області майору поліції ОСОБА_3 .
Згідно ч.1 ст.175 КПК України копії ухвали направити слідчому для негайного виконання.
Копії ухвали після її постановлення негайно вручити слідчому.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1