Справа № 723/3659/25
Провадження № 2-а/723/4791/25
08 жовтня 2025 року м. Сторожинець
Сторожинецький районний суд Чернівецької області у складі:
головуючого судді - Посохова І.С.,
за участю секретаря судового засідання - Чокан Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сторожинець в порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позовОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції, старшого інспектора УПП в Чернівецькій області Ворони Анастасії Ігорівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 звернувся до Сторожинецького районного суду Чернівецької області з адміністративним позовом доУправління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції, старшого інспектора УПП в Чернівецькій області Ворони Анастасії Ігорівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що під час винесення оскаржуваної постанови відповідач суттєво порушив норми КУпАП, а також безпідставно притягнув його до відповідальності, що призвело до незаконного накладення адміністративного стягнення, у зв'язку з чим просив скасувати постанову.
У своєму позові позивач зазначив, що 08 серпня 2025 року, рухаючись автомобільною дорогою Т2602 у напрямку м. Заставна Чернівецького району Чернівецької області його зупинив екіпаж патрульної поліції на 14 км автомобільної дороги Т2602. Працівниками поліції було повідомлено про перевищення швидкості та складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 5430735 від 08.08.2025. За змістом постанови, 08.08.2025 о 18:06 село Васловівці, дорога Т2602 14 км 500, водій, керуючи ТЗ, рухався зі швидкістю 74 км/год, чим перевищив встановлене обмеження швидкості руху у населеному пункті на 24 км/год. Швидкість руху вимірювалась лазерним приладом TruCam LТІ 20/20 TC008372, чим порушив п. 12.4 ПДР - порушення швидкісного режиму у населеному пункті.
Позивач вважає, що оскаржувана постанова є протиправною, необґрунтованою, незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки дорожній знак «Початок населеного пункту» - Васловівці, відповідно після якого встановлюється окремий швидкісний режим, установлений з порушенням вимог Правил дорожнього руху і національного стандарту, оскільки був закритий гілками дерев, унаслідок чого позивач його не бачив. Зазначає, що Правила дорожнього руху вимагають, щоб дорожні знаки розміщувалися таким чином, щоб їх було добре видно учасникам дорожнього руху, вони не повинні бути закриті повністю або частково від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами. Позивач вважає, що в його діях відсутня суб'єктивна сторона правопорушення у вигляді вини, а дорожній знак «Початок населеного пункту» - Васловівці, що встановлює швидкісний режим, був розташований з порушенням вимог п. 8.2-1 Правил дорожнього руху України, а також підпункту 14.1.1 ДСТУ 4100:2021, оскільки був закритий гілками дерев і не забезпечував належної видимості, тобто уповноваженими органами здійснено неналежну організацію дорожнього руху на вказаній ділянці автомобільної дороги Т2602, що стало причиною невиконання вимог указаного дорожнього знака.
З огляду на викладене, на думку позивача, постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності є необґрунтованою, безпідставною та такою, що підлягає скасуванню.
Представником відповідача Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції Цопою А.В. було подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач заперечує проти задоволення позову ОСОБА_1 , адже вважає свої дії правомірними, а притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, законним, оскільки під час несення служби в с. Васловівці Чернівецької області, автодорога Т-2602, 14 км + 500 м, 08 серпня 2025 року екіпажем патрульної поліції, за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС008372) було виявлено порушення правил дорожнього руху, а саме водій транспортного засобу Mazda 6 з номерним знаком НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 74 км/год, при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 24 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР України.
Після чого інспектором було подано сигнал про зупинку транспортному засобу на підставі ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію». Поліцейська підійшла до водія, яким виявився ОСОБА_1 , належним чином представилася, пояснила суть правопорушення, причину та підставу перевірки документів та попросила пред'явити документи, зазначені в п. 2.1 ПДР України на підставі ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» та пункту 2.4 «а» ПДР України. Водій виконав законну вимогу патрульного та надав запитувані документи для перевірки. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог п. 12.4 ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП, було прийнято рішення про складання адміністративних матеріалів щодо позивача. Після чого водію було роз'яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Майор поліції Ворона А.І. винесла постанову за ч. 1 ст. 122 КУпАП та наклала стягнення на правопорушника в розмірі 340 грн., відповідно до санкції статті. Згідно зі ст. 285 КУпАП позивача було ознайомлено зі змістом Постанови.
Щодо правомірності притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності відповідач зазначає, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак та особу водія. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.
Згідно з інструкцією до приладу TruCam LTI 20/20, лазерний вимірювач швидкості автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості. На фото, зробленому з приладу TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС008372), який використовувався при фіксації порушення ПДР, вказані координати, де було вчинено порушення. Якщо ввести вказані географічні координати (широту і довготу) 48° 26' 55.14 N 25° 54' 21.21 Е на карті, вказана точка і буде місцем вчинення правопорушення та розташуванням приладу на автодорозі.
Ще одним підтвердженням вчинення правопорушення в межах населеного пункту Васловівці є відомості із приладу TruCam, де зазначено, що фіксація правопорушення відбулась на автомобільній дорозі Т 2602 Васловівці, код вулиці: 14 км 500. А у відповідності до листа Служби автомобільних доріг в Чернівецькій області № 209 від 18.02.2025 зазначено, що населений пункт «Васловівці» знаходиться на 13+800 - 14+800 кілометрах автомобільної дороги Т-2602. Відповідно фіксація була здійснена в межах села Васловівці. Також на вищевказаних кілометрах розміщені дорожні знаки, які інформують учасників дорожнього руху про початок та кінець населено пункту «Васловівці». У відповідності до вищевикладеної інформації, фіксація правопорушення відбулась в межах населеного пункту.
Виходячи з викладеного, позивачем було порушено вимоги чинного законодавства, а саме ч. 1 ст. 122 КУпАП та вимоги п. 12.4 ПДР України, а дії працівника поліції є законними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства, спрямовані на виконання своїх службових обов'язків та забезпечення безпеки дорожнього руху.
Ухвалою судді Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 25 серпня 2025 року було відкрито провадження у справі та вирішено розгляд зазначеної адміністративної справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Спір між позивачем та відповідачем виник з приводу того, що позивач вважає постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5430735 від 08.08.2025, складену старшим інспектором УПП в Чернівецькій області майором поліції Вороною Анастасією Ігорівною, протиправною, необґрунтованою, незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки дорожній знак «Початок населеного пункту» - Васловівці, після якого встановлюється окремий швидкісний режим, установлений з порушенням вимог Правил дорожнього руху і національного стандарту, оскільки був закритий гілками дерев, унаслідок чого позивач його не бачив.
Відповідачем УПП в Чернівецькій області до суду подано відзив на позовну заяву, в якому викладено мотиви незгоди з позовними вимогами та пояснення на підтвердження правомірності дій працівника поліції.
До відзиву на позов доданий відеозаписи на 1 цифровому носії.
Так, у судовому засіданні встановлено, що постановою старшого інспектора УПП в Чернівецькій області майора поліції Ворони Анастасії Ігорівни серії ЕНА № 5430735 від 08.08.2025 позивача було визнано винним у порушенні п. 12.4 Правил дорожнього руху, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності, згідно з наведеною постановою, було те, що 08.08.2025 о 18:06 год. ОСОБА_1 в с. Васловівці, дорога Т2602 14 км + 500, керуючи ТЗ, рухався зі швидкістю 74 км/год, чим перевищив встановлене обмеження швидкості руху у населеному пункті на 24 км/год. Швидкість руху вимірювалась лазерним приладом TruCam LТІ 20/20 TC008372, чим порушив п. 12.4 ПДР - порушення швидкісного режиму у населеному пункті.
Прийнято по справі рішення застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340, 00 грн.
В графі 7 постанови «До постанови додаються» зазначено «476077».
Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до пункту третього частини першої цієї норми, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України «Про дорожній рух».
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до цього Закону встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (далі ПДР).
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (ст. 41, 53 цього Закону).
Частиною 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасників дорожнього руху зобов'язано знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За змістом п. 1.1 ПДР ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків (п. 1.5 ПДР).
Пунктом 1.9 ПДР визначено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пункт 12.4 ПДР України передбачає, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Пункт 1.10 ПДР України визначає значення термінів, зокрема, населений пункт - забудована територія, в'їзди на яку і виїзди з якої позначаються дорожніми знаками 5.49, 5.50, 5.51, 5.52.
Згідно з розділом 33 ПДР України дорожній знак 5.49 позначає «Початок населеного пункту». Найменування і початок забудови населеного пункту, в якому діють вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах. Знаки 5.49 і 5.50 установлюються на фактичній межі забудови, яка прилягає до дороги.
Згідно з п. 14.1.1 ДСТУ 4100-2021 «Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування» дорожні знаки повинні розташовуватись так, щоб їх добре бачили учасники дорожнього руху як у світлий, так і в темний час доби, була забезпечена зручність експлуатації і обслуговування. При цьому вони не повинні бути затулені від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами (зеленими насадженнями, щоглами зовнішнього освітлення, тощо). Під час розташування дорожніх знаків повинна бути забезпечена спрямованість інформації, яку вони передають, тільки до тих учасників руху, для яких її призначено. Дорожні знаки повинні бути видимі за відстані не менше ніж 100 м за напрямком руху.
Відповідно до абзацу другого п. 14.2.1 ДСТУ 4100-2021 «Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування» знаки зі світлоповертальною поверхнею застосовують на ділянках доріг без стаціонарного освітлення, а також на ділянках доріг зі стаціонарним освітленням, за умови забезпечення видимості знаків за відстані не менше ніж 100 м як у світлий, так і в темний час доби.
Пунктом 14.7.42 ДСТУ 4100-2021 «Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування» передбачено, що знаки 5.49 «Початок населеного пункту» і 5.50 «Кінець населеного пункту» потрібно застосовувати для позначення найменування й початку/кінця забудови населеного пункту, де діють загальні правила щодо обмеження швидкості руху в населених пунктах, за винятком тих ділянок, коли інші знаки встановлюють інші обмеження щодо швидкості руху в населеному пункті. Знаки 5.49 та 5.50 установлюють на фактичній межі забудови населеного пункту, яка прилягає до дороги.
З досліджених судом наданих відповідачем відеозаписів встановлено, що на автомобільній дорозі Т-2602, 14 км + 500 м, 08 серпня 2025 року екіпажем патрульної поліції, за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС008372), було виявлено порушення правил дорожнього руху, а саме водій транспортного засобу Mazda 6, номерний знак НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 74 км/год, при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 24 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР України.
В свою чергу, з наданого позивачем відеозапису вбачається, що відеозйомка відбувається в русі, під час якого особа, яка здійснює зйомку, їде по своїй смузі руху транспортних засобів по автомобільній дорозі Т-2602, рухаючись у напрямку населеного пункту Васловівці, про що інформує дорожній знак 5.49 «Початок населеного пункту». З відеозапису позивача слідує, що вказаний інформаційно-вказівний дорожній знак розміщений з правої частини дороги на близькій відстані від зелених насаджень, в тому числі й дерев, та затулений цими зеленими насадженнями, на що наполягає у своїй заяві позивач.
Дослідивши надані сторонами докази, суд доходить висновку, що вказаний дорожній знак, який має інфомувати водіїв про початок населеного пункту, розташований таким чином, що затулений зеленими насадженнями і такі перешкоди унеможливлюють його видимість з відстані не менше ніж 100 метрів за напрямком руху, як того вимагають ДСТУ, а тому помітити його і зреагувати на нього відповідним чином неможливо. Таким чином, за наявності зазначених перешкод, ОСОБА_1 об'єктивно не міг помітити цей дорожній знак, а відповідно й не має нести відповідальності за його неналежне встановлення.
З постанови Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 337/3389/16-а (2-а/337/154/2016), адміністративне провадження № К/9901/29775/18, вбачається, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Отже, відсутність доказів на підтвердження правомірності прийнятого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, у відповідності до статті 62 Конституції України, повинна тлумачитись судом на користь ОСОБА_1 і вказана обставина не дає змоги суду однозначно оцінити дії останнього, як такі, що містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що прийняте ним рішення є правомірним, оскільки, на думку суду, відповідач прийняв рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за відсутності належних та допустимих доказів на момент його прийняття, з порушенням вимог КУпАП, у зв'язку з чим суд вважає позовні вимоги про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 5430735 від 08.08.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 340 гривень 00 копійок такими, що підлягають задоволенню.
Водночас, позивачем у позовній заяві заявлено вимогу про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, однак він не ставить питання про закриття справи про адміністративне правопорушення, а, розглядаючи дану справу, суд керується положеннями ст. 286 КАС України, при цьому враховує, що доказів вчинення адміністративного правопорушення відповідачем суду не надано, що свідчить про необхідність виходу за межі позовних вимог та відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 286 КАС України, разом з прийняттям рішення про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, вважає за необхідне прийняти рішення про закриття справи про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст. 2, 72-90, 99, 241-246, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції, старшого інспектора УПП в Чернівецькій області Ворони Анастасії Ігорівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 5430735 від 08.08.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у сумі 340 гривень 00 копійок скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Рішення може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторони:
- позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;
- відповідач: Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: 58007, Чернівецька область, м. Чернівці, пл. Заводська, буд. 22, код ЄДРПОУ 40108646;
- відповідач: старший інспектор УПП в Чернівецькій області Ворона Анастасія Ігорівна, місце роботи: 58007, Чернівецька область, м. Чернівці, пл. Заводська, буд. 22.
Суддя Іван ПОСОХОВ