Справа № 149/868/25
Провадження №2/149/515/25
Номер рядка звіту 61
30.09.2025 р. м. Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Олійника І. В.
за участі секретаря Янюк А.Й.
представника позивача - адвоката Кузь О. М., приймає участь у режимі відеоконференції
розглянувши у судовому засіданні в м. Хмільнику цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (відповідач 1), ОСОБА_3 (відповідач 2), ОСОБА_4 (відповідач 3) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
Представник позивача - адвокат Кузь О. М. в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Короткий виклад позовних вимог
Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_5 , після смерті котрої залишилося спадкове майно, зокрема право на дві земельні ділянки площею 4,07 га, одну земельну ділянку площею 0,83 га. Позивач постійно проживає у Житомирській області у м. Овруч, що географічно віддалено від місця смерті матері. Також позивач не підтримувала родинних зв'язків з братом та сестрами (відповідачами у справі), які б могли повідомити їй про смерть матері, наявність спадкового майна, а також дії щодо його оформлення. Лише у 2025 році представник позивача, звернувшись до органів ДРАЦС у Полтавській області, на підставі архівних даних отримала свідоцтво про смерть матері від 15.01.2025 р. Після цього позивач негайно вжила заходів щодо оформлення спадщини, звернулася до нотаріуса, що свідчить про відсутність бездіяльності чи байдужості з її боку. Поважними причинами неприйняття спадщини у позовній заяві зазначено: відсутність свідоцтва про смерть, насильницьку смерть матері та відсутність факту реєстрації смерті, видача у 2012 році свідоцтва про смерть без повідомлення позивача. Враховуючи це, представник позивача, з посиланням на норми законодавства, а також судову практику, просить визначити позивачеві додатковий строк у три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 .
Рух справи
Ухвалою суду від 26.02.2025 (головуючий суддя Войнаревич М. Г.) позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 02.04.2025 (суддя Войнаревич М. Г.) відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 23.05.2025 справу розподілено головуючому судді Олійнику І. В.
Ухвалою суду від 30.05.2025 справу прийнято до провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 30.07.2025 закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду на 30.09.2025.
Позиція сторін
Відповідач 3 ОСОБА_4 26.06.2025 подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить задовольнити позов в повному обсязі, оскільки ні він, ні його сестра ОСОБА_6 не знали про видачу свідоцтва про смерть матері, що унеможливлювало оформлення спадкових прав.
Відповідачі 1 та 2 у судове засідання не з'явилися, відповідно до відмітки «Укрпошти» на поштових відправленнях, адресати відсутні за адресою їх місця проживання, що зареєстроване у встановленому законом порядку. Відзиву на позовну заяву, заяв, клопотань не подали.
Згідно з п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є , зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Отже, відповідачі 1 та 2 були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_7 підтримав заявлений позов, уточнивши, що позивач була присутня на похоронах матері у 2006 року, про сам факт смерті їй було відомо. Родинні зв'язки позивач не підтримує з братом та сестрами. Не відомо було про видачу у 2012 році свідоцтва про смерть матері. Дій щодо встановлення факту смерті матері позивач не вчиняла. У цивільних справах, у яких були ухвалені рішення, ОСОБА_1 не була залучена як учасник. Просив задовольнити позов, зазначивши, що причинами неприйняття спадщини були незнання про видачу свідоцтва про смерть, розірвані родинні зв'язки, віддаленість місця проживання.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Фактичні обставини
ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Слобода-Кустовецька Хмільницького району Вінницької області помер ОСОБА_8 (копія свідоцтва від 16.01.2025 на а.с. 13).
ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Слобода-Кустовецька Хмільницького району Вінницької області померла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 13.03.2012 року складено актовий запис про смерть № 2 (копія свідоцтва від 15.01.2025 на а.с. 12).
Довідками Крижанівської сільської ради від 20.04.2015 № 116, від 21.04.2015 № 123 підтверджено, що виконавчим комітетом реєстрація смерті ОСОБА_5 не проводилась, спадкоємцями першої черги є діти: ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_1 (копія на а.с. 8, 10, 112).
Витягом зі Спадкового реєстру №79720084 від 16.01.2025 підтверджено відсутність у реєстрі інформації про заведення спадкової справи щодо майна ОСОБА_5 (копія на а.с. 26, 43).
23.01.2025 приватний нотаріус Хмільницького районного нотаріального округу Дем'янюк Л. А. роз'яснила позивачеві право звернення до суду з позовом про поновлення пропущеного строку для прийняття спадщини щодо спадкового майна ОСОБА_5 (копія на а.с. 9, 27, 42)
Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 05.12.2011 року, яке набуло законної сили, у цивільній справі № 2-о-69/11 за заявою ОСОБА_2 , за участю заінтересованої особи - відділу ДРАЦС по Хмільницькому районі, заяву задоволено та встановлено факт, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Слобода-Кустовецька Хмільницького району Вінницької області (а.с. 15).
Уланівська сільська рада листом № 4 від 22.05.2024 надала ОСОБА_1 інформацію та копії архівних довідок та погосподарських книг за період з 1991-2010 (копія на а.с. 113).
Арівними довідками та погосподарськими книгами за період з 1991-2010 підтверджено склад сім'ї ОСОБА_5 , наявність у користуванні земельної ділянки, а також те, що на момент смерті ОСОБА_5 з нею ніхто не був зареєстрований та не проживав (копія на а.с. 114-120, 123-128).
Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 14.11.2013 р., яке набуло законної сили, у цивільній справі № 149/3579/13-ц за позовом ОСОБА_2 до Крижанівської сільської ради позовні вимоги задоволено, встановлено факт, що ОСОБА_5 прийняла спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_8 . Визнано за ОСОБА_2 право на дві земельні ділянки 4,07 га, на земельну ділянку 0,83 га, право на майновий пай (копія на а.с. 121-122).
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Статтею 1270 цього Кодексу передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" спадкоємці, які не прийняли спадщину в установлений законом строк, можуть звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ст. 1272 ЦК України, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності цього Кодексу, а саме з 1 січня 2004 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача, зазначає, що визначений законом строк для подання заяви про прийняття спадщини пропущено позивачем з поважних причин, якими є: відсутність свідоцтва про смерть; відсутність факту реєстрації смерті матері; видача у 2012 році свідоцтва про смерть без повідомлення позивача; відсутність зав'язків із родичами; віддаленість від місця проживання матері.
Оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Вирішуючи питання поважності причин пропуску позивачем шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
За приписами ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За встановлених у справі обставин, позивач з 1991 по 2000 роки проживала разом з батьками (спадкодавцями) у с. Слобода Кустовецька, а з 2000 року по 2005 разом з ОСОБА_5 та у 2005 році вибула на інше місце проживання у м. Овруч Житомирської області.
У позовній заяві зазначено, що позивач не мала інформації про смерть матері, проте представник позивача у судовому засіданні повідомив, що позивач була присутня на похоронах ОСОБА_5 у 2006 році.
Відтак вказаний довід є недоведеним.
Також згідно з усталеною практикою Верховного Суду, якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Аналогічні правові висновки містяться у постанові Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 381/4482/16-ц, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18.
Також не є поважною причиною віддаленість місця проживання, оскільки ОСОБА_11 та Житомирська область межують між собою та мають транспортне сполучення, а також х огляду на значний час, який пройшов з моменту смерті матері до звернення позивач до суду з даним позовом, що становить більше 18 років.
У позовній заяві як причину пропуску вказано не підтримання родинних зав'язків з родичами, а саме братом та сестрами, проте не конкретизовано як це вплинуло на подання заяви про прийняття спадщину, яку можливо було подати до нотаріуса навіть засобами поштового зв'язку.
Окрім того, у постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20 суд дійшов висновку, що неспілкування позивача зі спадкодавцем внаслідок неприязних відносин між ними, а також необізнаність спадкоємця про факт смерті батька не є об'єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов'язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини.
Інші доводи позивача, а саме відсутність факту реєстрації смерті, видача свідоцтва про смерть лише у 2012 та не повідомлення позивача про це, також не свідчать про поважність причини не подання заяви про прийняття спадщини.
З пояснень представника позивача наданих у судовому засіданні встановлено, що позивач знала про смерть матері, оскільки була на її похоронах. Проте, з 2006 року жодних дій для належного оформлення факту смерті, у тому числі шляхом звернення до суду в порядку окремого провадження, для встановлення цього факту не вчиняла.
Такі дії були вчинені її сестрою ОСОБА_2 .
Та обставина, що позивач не була залучена до розгляду цивільних справ № 2-о-69/11, № 149/3579/13-ц, у відповідності до ч. 1 ст. 17 ЦПК України, дає позивачеві право на апеляційне оскарження та перегляд цих рішень суду. Доказів їх оскарження суду також не надано.
Відтак не знання про те, що на виконання рішення суду видано свідоцтво про смерть матері, отримання цього свідоцтва позивачем у 2025 році, також не є обставинами, які б перешкоджали позивачеві подати нотаріусу письмову заяву про прийняття спадщини, у тому числі і засобами поштового зв'язку.
Правові висновки, на які представник позивача посилається у позовній заяві були зроблені Верховним Судом у справах з іншими фактичними обставинами, ніж ті, які встановлено під час розгляду цієї справи.
Суд також враховує висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 26.06.2024 року у справі № 686/5757/23 відповідно до яких суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши доводи представника позивача, суд вважає, що наведені причини пропуску строку для прийняття спадщини, не пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для позивача на вчинення дій щодо оформлення спадщини (подання заяви про прийняття спадщини), відтак не є поважними причинами для поновлення цього строку, а тому позов не підлягає задоволенню.
Зважаючи на відсутність правових підстав для задоволення позову, суд не приймає визнання позову відповідачем 3.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов не підлягає задоволенню, відсутні підстави для стягнення на користь позивача понесених судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн.
На підставі ст.ст. 1218, 1220, 1222-1223, 1225, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, керуючись ст.ст. 141, 263-265, 273, 353, 355 ЦПК України, суд,
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, - відмовити повністю.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає по АДРЕСА_1 ;
Відповідач 1: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає по АДРЕСА_2 ;
Відповідач 2: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживає по АДРЕСА_3 ;
Відповідач 3 : ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , проживає по АДРЕСА_4 .
Повний текст рішення суду складено 09.10.2025.
Суддя Ігор ОЛІЙНИК