Справа №: 148/2131/25 Справа № :148/2132/25
Провадження № 3/148/924/25
09 жовтня 2025 року суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Дамчук О.О. розглянувши матеріали, які надійшли від Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області, про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, з середньою освітою, непрацюючої, співмешкає, раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася,
за ст. 184 ч. 1 КУпАП,
ОСОБА_1 ухилилася від передбачених законодавством обов'язків по забезпеченню належних умов проживання своїх дітей ОСОБА_2 , 2013 року народження, ОСОБА_3 , 2017 року народження та ОСОБА_4 , 2020 року народження, які згідно акту обстеження умов проживання від 06.08.2025 головного спеціаліста ССД Тульчинської міської ради є незадовільними, чим порушила вимоги ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства», тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.
Вона ж, ухилилася від передбачених законодавством обов'язків по забезпеченню належних умов проживання свого сина ОСОБА_2 , 2013 року народження, який 03.08.2025 близько 22:00 год. без відома дорослих залишив своє місце проживання АДРЕСА_1 та самостійно пішла у темну пору доби до с. Подільське, в той час коли ОСОБА_1 перебувала у стані алкогольного сп'яніння, чим порушила вимоги ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства», тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення передбачені ч.1 ст.184 КУпАП, а саме: ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
У судові засідання, призначені на 15.09.2025 та 03.10.2025 особа, відносно якої розглядається справа про адміністративне правопорушення не прибула, про причини неявки суд не повідомила, про день та час слухання справи повідомлялась своєчасно та належним чином (а.с.13-16, 29-31). Клопотань або заяв про відкладення слухання справи до суду не надала.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 277 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються протягом 15 діб.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно ч. ст. 277-2 КУпАП України, повістка особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Із довідки про причини повернення поштової кореспонденції Ф.20 (а.с.15 зворот) вбачається, що адресатка відсутня за вказаною адресою. Адресою проживання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено АДРЕСА_1 .
Верховний Суд не одноразово зазначав, що у тому випадку, якщо судова повістка повертається до суду з причин того, що «адресат відмовився» чи «адресат відсутній за вказаною адресою», то судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, а особа вважається повідомленою належним чином.
Отже, у разі, якщо судову повістку направлено судом за належною адресою і повернуто поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, враховуючи те, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що розгляд справи відбудеться за викликом Тульчинського районного суду, то вважаю, що адресат повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
Звертаю увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 по справі № 911/3142/19, відповідно до яких направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Таким чином, сам лише факт неотримання поштової кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав судову повістку за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з відмовою від її отримання або відсутністю адресата за вказаною адресою, вважається належним повідомленням, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка повідомила таку адресу проживання під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення.
Суд вважає, що поведінка особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а саме: була обізнана про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення про що свідчать її підписи в протоколах про адміністративні правопорушення; повідомлялася про дати, час та місце розгляду справи за допомогою SMS-сповіщень, відповідно до власноручно підписаних заявок щодо такого способу повідомлення (а.с.10, 27); останній надсилались судові повістки на адресу місця проживання останньої, повідомленою нею під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення (а.с.15); також ОСОБА_1 викликалась до суду шляхом оприлюднення оголошення про виклик на офіційній сторінці Тульчинського районного суду на сайті «Судова влада України» (а.с.16, 31); при належному повідомленні про дату, час та місце розгляду справ про адміністративні правопорушення не вжила заходів для явки до суду; була відсутня за повідомленою під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення адресою та не отримала поштову кореспонденцію, свідчить про свідоме затягування розгляду справи та зловживання процесуальними правами з метою уникнення адміністративної відповідальності.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях (у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року, у справі «Олександр Шевченко проти України» від 26 квітня 2007 року та «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року) неодноразово зазначав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином, з огляду на викладене, ОСОБА_1 будучи своєчасно та належним чином повідомленою про судові засідання, в судові засідання призначені на 15.09.2025 та 03.10.2025 не з'явилась, клопотань про відкладення слухання справи суду не надала, у зв'язку з чим справа розглядається без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, відповідно до ст. 268 ч. 1 КУпАП.
Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 184 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Європейський Суд з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 наголосив, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження". Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_1 , вчинила адміністративні правопорушення, передбачені частиною 1 статті 184 КУпАП і повинна нести передбачену законом відповідальність.
Приймаючи дане рішення, суд керується принципом "поза розумним сумнівом", зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Із змісту ст. 9 КУпАП вбачається, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Виходячи зі змісту статей 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень статті 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Тобто, ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не формують правильний світогляд дитини, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності свідчать про ухилення батьків від виконання своїх обов'язків.
Із акту обстеження умов проживання від 06.08.2025 встановлено, що діти на момент відвідування мали неохайний зовнішній вигляд, ноги були забруднені, волосся - нечесане. Постільна білизна дітей брудна. Старший ОСОБА_5 під час візиту вдома був відсутній, за словами матері, перебував у бабусі.
Факт вчинення адміністративних правопорушень підтверджується протоколами про адміністративні правопорушення серії ВАД № 669164 та № 669146 від 06.08.2025; рапортом відповідального працівника РВП про отримання повідомлення про зникнення дитини; копією акту обстеження умов проживання від 06.08.2025; копіями свідоцтв про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; поясненнями ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ; поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, зазначених у протоколах про адміністративні правопорушення та на окремих аркушах щодо обставин вчинення правопорушень та визнання вини.
За таких обставин, при призначенні адміністративного стягнення прийнято до уваги, що згідно ч.2 ст. 36 КпАП України, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а також враховано характер та ступінь тяжкості скоєних правопорушень, перевіривши існування обтяжуючих та пом'якшуючих обставин (судом не встановлено), у силу ст. 39 КУпАП раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась, вчинення декількох правопорушень за короткий проміжок часу, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, визнання нею своєї вини, її ставлення до вчиненого, зловживання алкогольними напоями, не належний догляд за дітьми, що негативно впливає на здоров'я малолітніх дітей, неявка у судове засідання, майновий та сімейний стан, не працює, а тому адміністративне стягнення необхідно накласти в межах санкції за більш серйозне адміністративне правопорушення, тобто санкції ст. 184 ч.1 КУпАП України у виді попередження, що на думку суду є необхідним і достатнім для виправлення особи, яка вчинила адміністративні правопорушення.
В силу ст. 40-1 КУпАП, на підставі ч.5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності підлягає стягненню судовий збір, в розмірах встановлених законодавством України.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 33-36, 40-1,184 ч.1, 221, 268, 283, 287, 303, 307-308 КУпАП, суддя,
Об'єднати справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП (№ 148/2131/25 та № 148/2132/25) в одне провадження, об'єднаній справі присвоїти номер 148/2131/25, провадження 3/148/924/25.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчинені адміністративних правопорушень передбачених ст. 184 ч.1 КУпАП і накласти на неї адміністративне стягнення, на підставі ч.2 ст. 36 КУпАП, у виді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , судовий збір на користь держави (отримувач коштів : ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код класифікації доходів бюджету 22030106, рахунок UA 908999980313111256000026001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП)) у розмірі 605,60 (Шістсот п'ять) грн 60 коп.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області.
Суддя О.О. Дамчук