Справа № 148/1752/25
Провадження №2/148/888/25
Іменем України
( Заочне )
08 жовтня 2025 року Тульчинський районний суд
Вінницької області
в складі: головуючого судді Ковганича С.В., при секретарі Ліванчук А.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тульчині за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим представником ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,
Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, мотивуючи позовні вимоги тим, що 17.09.1995 між сторонами було зареєструвано шлюб у виконавчому комітеті Тарасівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області,актовий запис №5.
Від даного шлюбу у сторін є троє дітей: син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Спільне життя сторін не склалось внаслідок різних поглядів на життя і подружні відносини, сварок та непорозумінь, що в результаті призвело до фактичного припинення подружніх відносин. Сторони подружні стосунки не підтримують, тривалий час проживають окремо, не спілкуються. За таких обставин збереження сім'ї позивач вважає неможливим, а тому бажає шлюб розірвати. Судові витрати позивач залишає за собою.
В судове засідання позивач та його представник не з'явилися, в матеріалах справи наявне клопотання від представника позивача, згідно якого він просить розглянути справу у його та позивача відсутність, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про день, час та місце розгляду справи, згідно п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України та оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України, про причини своєї неявки суд не повідомила, у встановлений судом строк відзив не подала.
За таких обставин суд ухвалив розглянути справу заочно, за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі даних і доказів, відповідно до ч.4 ст.223, ст.280 ЦПК України.
Відповідно до ст.247 ЦПК України у зв'язку з неявкою учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що згідно повторного свідоцтва про шлюб від 08.07.2025 серія НОМЕР_1 (а.с.15) сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 17.09.1995.
Згідно копії повторного свідоцтва про народження від 08.07.2025 серія НОМЕР_2 (а.с.9) сторони є батьками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Спільне життя сторін не склалось. Фактичні взаємини не відображають їхнього прагнення щодо збереження шлюбу та сім'ї. Причинами розірвання шлюбу є відсутність взаєморозуміння.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст.110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберегти шлюб з відповідачем.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи, що сторони шлюбні відносини не підтримують, проживають окремо, позивач наполягає на розірванні шлюбу, наміру зберегти сім'ю не має, належним чином повідомлений відповідач не надала суду будь-яких заперечень та доказів на спростування позиції позивача, за таких обставин суд вважає, що подальше збереження їх сім'ї неможливе, а тому є підстави для розірвання шлюбу.
Статтею 113 СК України визначено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Оскільки відповідач не висловила своє побажання щодо прізвища, яким вона бажає іменуватись після розірвання шлюбу, тому суд вважає можливим залишити їй прізвище " ОСОБА_8 ".
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем, згідно позовних вимог, залишити за ним.
На підставі викладеного, керуючись ст. 24, 105, 110, 112, 113 СК України, ст.4, 13, 19, 76-81, 141, 263- 265, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 , поданий представником ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище ОСОБА_9 ), який був зареєстрований 17.09.1995 у виконавчому комітеті Тарасівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області,актовий запис №5.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_3 залишити прізвище " ОСОБА_8 ".
Судові витрати, понесені позивачем, залишити за ним.
Копію рішення після набрання ним законної сили надіслати до органу ДРАЦС за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Заочне рішення може бути переглянуто Тульчинським районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: