08.10.2025
Справа № 720/2278/25
08 жовтня 2025 року м.Новоселиця
Суддя Новоселицького районного суду Чернівецької області Павлінчук С. С. розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Новоселицького районного суду Чернівецької області Павлінчука Сергія Степановича по цивільній справі №720/2278/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,
В провадженні Новоселицького районного суду перебуває вказана вище цивільна справа.
06 жовтня 2025 року на адресу Новоселицького районного суду Чернівецької області через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС (документ сформований в підсистемі 03 жовтня 2025 року) надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Новоселицького районного суду.
В обґрунтування заяви про відвід вона посилається на те, що суддя Павлінчук С. С. порушив вимоги ЦПК України щодо строків відкриття провадження та призначення підготовчого засідання, що призвело до безпідставного затягування розгляду справи. Такі дії, на її думку, свідчать про упереджене ставлення судді та порушення прав передбачених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що є підставою для відводу відповідно до ст.36 ЦПК України.
Порядок розгляду питання про відвід регламентований положеннями ч.ч.1, 2 ст.40 ЦПК України, якими визначено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Згідно ч.5 ст.40 ЦПК України якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що постановляється ухвала, яка оформлюється окремим документом.
Дана заява представника позивача про відвід судді підлягає вирішенню суддею, який розглядає справу, оскільки у Новоселицькому районному суді на час подачі заяви правосуддя здійснюють двоє суддів.
Суд не вбачає необхідності повідомляти учасників справи про судове засідання, а тому відповідно до вимог ч.8 ст.40 ЦПК України розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.
Суд, вивчивши заяву про відвід судді та матеріали справи, дійшов висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити.
Судом встановлено, що ухвалою Новоселицького районного суду від 02 вересня 2025 року відкрито провадження у справі та призначене підготовче судове засідання на 11 грудня 2025 року.
У заяві представника позивача про відвід судді Новоселицького районного суду визначена незгода саме з процесуальними діями головуючого судді у даній справі, а саме, як зазначала заявник, заява мотивована тим, що суддя призначив підготовче судове засідання на дату, що перевищує встановлений ЦПК України строк проведення підготовчого провадження, чим, на думку заявника, порушено її право на розгляд справи у розумний строк.
На підставі викладеного, позивач просила суд відвести суддю Павлінчука С. С. від участі у розгляді цивільної справи №720/2278/25.
Розглянувши заяву про відвід, суд дійшов висновку про відсутність передбачених законом підстав для її задоволення.
Положеннями ч.1 ст.36 ЦПК України встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Як передбачено вимогами ст.39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Отже, за умовами ч.ч.3,4 ст.39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№33949/02, §49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Аналогічні висновки ЄСПЛ викладені у рішенні від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (§46) де зазначено, що наявність безсторонності для цілей п.1 ст.6 Конвенції визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу.
Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.
При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення (див. Рішення ВРП від 27 листопада 2020 року № 3278/1дп/15-20). Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється».
В постанові Верховного Суду у складі суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №754/2880/20 від 01.02.2022 зазначається, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді. Суд оцінює обставини у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні. Тож, доводи заяви не можуть слугувати підставою для відводу судді та свідчити про наявність сумнівів у його неупередженості та об'єктивності. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного.
Оцінюючи наявність підстав для відводу за суб'єктивним та об'єктивними критеріями судом встановлено, що доводи заяви адвоката Малик О. А. про відвід головуючого судді не містять посилання на обставини та докази, які б дали підстави для висновку про необ'єктивність та упередженість судді чи неналежне забезпечення ними дотримання процесуальних прав і свобод заявника.
Судом встановлено, що підставами відводу є виключно питання пов'язані із процесуальним рішенням судді, а саме щодо строків відкриття провадження та призначення підготовчого провадження у справі, що не є підставою для відводу в розумінні ЦПК України, а тому відсутні підстави для її застосування у даному провадженні.
Суд також враховує недостатню кількість суддів в Новоселицькому районному суді Чернівецької області (з 5 посад суддів, згідно штатного розпису, фактично здійснюють судочинство 2 суддів), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ, що створює надмірне навантаження та ускладнює можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, розгляд справи можливий з урахуванням раніше призначених справ. Окрім цього, суд враховує, що через відсутність знаків поштового зв'язку, велика кількість справ відкладається через неповідомлення учасників справи, що також створює надмірне навантаження і неможливість призначення справи до розгляду в строки визначені ЦПК України.
Таким чином, суд вважає, що призначення суддею розгляду справи на 11.12.2025 року не свідчить про заінтересованість судді або наявність обставин, які свідчать про упередженість або необ'єктивність судді.
Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є порушенням права на справедливий суд, так само як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.
Таким чином, розглянувши заяву про відвід судді, з точки зору ст. 36 ЦПК України та в контексті ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо безсторонності суду, суд не вбачає об'єктивного та суб'єктивного критерію, а саме наявності будь-якого правомірного сумніву у безсторонності судді, а доводи заявника щодо строків відкриття провадження та призначення підготовчого судового засідання свідчать лише про надмірне навантаження суддів Новоселицького районного суду Чернівецької області, а не про існування обставин, які викликають сумніви у неупередженості та об'єктивності судді Павлінчука С. С.
Водночас суд не бере до уваги інші доводи заявника, оскільки вони не стосуються поставленого перед судом процесуального питання про відвід судді Павлінчука С. С. у даній справі.
Розглянувши заяву про відвід судді Павлінчука С. С., дослідивши докази, суд вважає, що заявлений відвід головуючому судді задоволенню не підлягає, оскільки підстав для відводу судді, які передбачені ч.1 ст.36 ЦПК України не встановлено.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.2, 33, 36, 38-40, 182, 260, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Новоселицького районного суду Чернівецької області Павлінчука Сергій Степановича по цивільній справі №720/2278/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя: Сергій ПАВЛІНЧУК