Справа № 727/9707/25
Провадження № 2/715/892/25
ЗАОЧНЕ РIШЕННЯ
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 жовтня 2025 року с. Глибока
Глибоцький районний суд Чернівецької області
в складі: головуючого судді Цуркана В.В.
секретар судового засідання Майщук С.В.
розглянувши у відкритому судовому засiданнi справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач ТзОВ «Українські фінансові операції» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 14.04.2024 року між ТОВ «ЛУНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на мовах споживчого кредиту №4555345, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку, відповідно до якого відповідач отримав грошові кошти у розмірі 13000 грн., терміном на 360 днів, зі строком повернення 09.04.2025 року, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів, стандартна процентна ставка становить2,5%в день та застосовується в межах строку кредиту, знижена процентна ставка становить0,375% в день та застосовується, якщо клієнт до встановленого строку, зазначеного вп.1.4.2.Договору або протягом трьох календарних днів,що слідують за вказаною датою,сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів ,або здійснить часткове дострокове повернення кредиту. Договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора 79364.
Зазначають, що відповідно до розрахунку заборгованості за договором №4555345 від 14.04.2024 року, у період з 14.04.2024 року по 25.11.2024 року включно , заборгованість відповідача склала 92800 грн., з якої заборгованість за тілом кредиту - 13000 грн., заборгованість за процентами - 73300 грн. та заборгованість по нарахованим штрафам/ неустойкам - 6500 грн.
Вказують, що 25.11.2024 року між ТОВ «ЛУНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» було укладено договір факторингу № 25/11/2024 про відступлення прав вимог з додатками до нього, відповідно до якого вимоги до позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором відступлено позивачу.
Також вказують, що станом на дату укладання договору факторингу від 25.11.2024року №25/11/2024,строк дії кредитного договору№ №4555345 від 14.04.2024 року не закінчився, а тому, в межах строку дії договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» з 26.11.2024 року донараховано відсотки за 134 календарних днів, у сумі 43550 грн.: (13000 грн. х 2.5% = 325,00 грн. х 134 календарних дні = 43550 грн.)
Таким чином, відповідач ОСОБА_1 має заборгованість перед позивачем за кредитним договором № 4555345 від 14.04.2024 року загальною сумою 129850 грн., яка складається з: суми заборгованості за тілом кредиту - 13000 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 73300,00 грн., нарахованих процентів ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» - 43550 грн. На підставі викладеного, просять суд стягнути з ОСОБА_1 на їх корись заборгованість по кредиту у розмірі 129850 грн., а також судові витрати 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000, 00 грн. Також просив в порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до ст.625 ЦК України за формулою: Розрахунок інфляційних втрат: І = ((si * s): 100) s, де І - сума інфляційних втрат; si - індекс інфляції за певний період; s - сума заборгованості; 100 - переведення відсотків, Розрахунок 3 % річних: С* 3: 100: 365 * Дн., де С сума основного боргу; 3 3% річних; 100 - переведення відсотків; 365 кількість днів у році; Дн. кількість днів прострочення, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3 % річних з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції». Роз'яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування.
В судове засідання представник позивача ТзОВ ««Українські Фінансові Операції» не з'явився, однак надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує повністю, просить позов задовольнити і справу розглянути у відсутності їх представника. Проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи, причину неявки в судове засідання не повідомив і не просив суд відкласти розгляд справи.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Судом встановлено, що 14.04.2024 року між ТОВ «ЛУНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на мовах споживчого кредиту №4555345, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку, відповідно до якого відповідач отримав грошові кошти у розмірі 13000 грн., терміном на 360 днів, зі строком повернення 09.04.2025 року, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів, стандартна процентна ставка становить2,5%в день та застосовується в межах строку кредиту, знижена процентна ставка становить0,375% в день та застосовується, якщо клієнт до встановленого строку, зазначеного вп.1.4.2.Договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів ,або здійснить часткове дострокове повернення кредиту.
Договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора 79364.
Відповідач ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, які встановлені кредитним договором.
25.11.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Українські фінансові операції» було укладено договір факторингу №25/11/2024, відповідно до якого ТОВ «Лінеура Україна» за плату відступило, а ТОВ «Українські фінансові операції» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №4555345 від 14.04.2024 року, загальна сума заборгованості склала 92800 грн., з якої заборгованість за тілом кредиту - 13000 грн., заборгованість за процентами - 73300 грн. та заборгованість по нарахованим штрафам/ неустойкам - 6500 грн.
Судом також встановлено, що відповідно до умов строк дії п. 1.3 Договору № 4555345 строк кредиту 360 днів: з 14.04.2024 року по 09.04.2025 року. Станом на дату укладання Договору факторингу від 25.11.2024 року №25/11/2024, строк дії Договору №4555345 року не закінчився. ТОВ «Українські фінансові операції» в межах строку дії договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» з 26.11.2024 року донараховано відсотки за 134 календарних днів, у сумі 43550 грн.: (13000 грн. х 2.5% = 325,00 грн. х 134 календарних дні = 43550 грн.)
З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором №4555345 від 14.04.2024 року в сумі 129850 грн., яка складається з: суми заборгованості за тілом кредиту - 13000 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 73300,00 грн., нарахованих процентів ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» - 43550 грн.
Невиконання відповідачем своїх зобов'язань стало підставою для пред'явлення даного позову.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно- телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Таким чином сторони узгодили розмір позик, грошову одиницю, в якій надано позики, строки та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідачки для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором. Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину.
Відступлення права вимоги може відбуватись , зокрема внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни; б) дарування; в)факторингу,- постанова Верховного суду від 07.10.2018 по справі №243/11704/15-ц.
Статтею 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 Цивільного кодексу України).
За змістом ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам 2422,40 грн.
Згідно із ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до вимогст.141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 коп.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд звертає увагу, що при встановленні розміру гонорару за надання професійної правничої допомоги враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
На підтвердження понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу до позову долучено договір про надання юридичних послуг № 01/08/2024-А від 01 серпня 2024 року, укладений між ТОВ «Українські фінансові операції» та адвокатом Дідух Є.О., детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, заявка № 4555345 на виконання доручення до договору № 01/08/2024- А від 21 квітня 2025 року,акт № 4555345 прийому - передачі виконаних робіт (наданих послуг), згідно яких послуги надано на загальну суму 10000,00 грн. витрат на правову допомогу, які слід стягнути з відповідача.
Стосовно вимог щодо зазначення в рішенні суду про стягнення з відповідача в порядку частини 10, 11 статті 265 ЦПК України інфляційних втрат і 3% річних на суму основного боргу до моменту виконання рішення суду, суд виходить з такого.
Частинами 10, 11 статті 265 ЦПК України передбачено, що суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.
Формулювання вказаних норм процесуального права визначають право, а не обов'язок суду зазначити в рішенні про таке нарахування.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великою Палати Верховного Суду від 05.06.2024 року у справі №910/14524/22.
Враховуючи, що позивач у своїй позовній заяві, просить суд в порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до ст.625 ЦК України, суд приходить до висновку про задоволення вказаної вимоги.
На пiдставi викладеного, керуючись ст. ст. 3-13, 19, 23, 76-81, 141, 259, 265, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», що знаходиться в м. Київ, вул. Набережно - Корчуватська, 27, приміщення 2, ЄДРПОУ 40966896 заборгованість за договором №4555345 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 14.04.2024 року у розмірі 129850 (сто двадцять дев'ять тисяч вісімсот п'ятдесят) гривень понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422 ( дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.
В порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до ст.625 ЦК України за формулою: Розрахунок інфляційних втрат: І = ((si * s): 100) s, де І - сума інфляційних втрат; si - індекс інфляції за певний період; s - сума заборгованості; 100 - переведення відсотків, Розрахунок 3 % річних: С* 3: 100: 365 * Дн., де С сума основного боргу; 3 3% річних; 100 - переведення відсотків; 365 кількість днів у році; Дн. кількість днів прострочення, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3 % річних з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції».
Роз'яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування.
Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.