Справа № 144/1343/25
Провадження № 3/144/467/25
09.10.2025 с-ще Теплик
Суддя Теплицького районного суду Вінницької області Магдяк Н.І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - невідомо, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №426249 від 17 серпня 2025 року, складеного інспектором відділення поліції № 1 (с-ще Теплик) Гайсинського РУП у Вінницькій області лейтенантом поліції Хоменком О.І. вбачається, що 17.08.2025 о 22 год. 50 хв. ОСОБА_2 по вул. Затишна у с. Степанівка Гайсинського району Вінницької області керував транспортним засобом ВАЗ 2105, державний номерний знак НОМЕР_1 , при цьому був позбавленим права керувати транспортними засобами, чим своїми діями водій порушив п. 2.1а Правил дорожнього руху України та вчинив повторно протягом року адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_2 у судові засідання не з'являвся, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направлення судових повісток на адресу за його місцем проживання, яка вказана у протоколі про адміністративне правопорушення, що підтверджується рекомендованими поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Інформація щодо всіх судових справ є у вільному доступі на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за веб-адресою: http://vnr.vn.court.gov.ua.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи те, що відповідно до ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 126 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не є обов'язковою, та з огляду на положення ч. 1 ст. 277 КУпАП щодо строків розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_2 на підставі наявних у справі матеріалів, обсяг яких є достатніми для прийняття рішення у справі.
Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, керуючись законом і правосвідомістю, суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КпАП України провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно положень ст. 245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та інші обставини.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII вказано, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють ПДР України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року.
Пунктом 1.1 ПДР України визначено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
У відповідності до п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно п. 2.1а Правил дорожнього руху встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 року зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно ч. ч. 9, 10 ст.15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Частина 5 ст. 126 КпАП України, передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП підтверджується письмовими матеріалами справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 426249 від 17.08.2025, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 17.07.2025, довідкою від 17.08.2025 про відсутність у базі даних ІПНП відомостей про посвідчення водія на ім'я ОСОБА_2 , відтвореним відеозаписом із нагрудної камери поліцейського та іншими матеріалами справи.
Зокрема під час перегляду відеозаписів з бодікамер поліцейських, на відео видно, що працівниками поліції був зупинений транспортний засіб під керуванням ОСОБА_2 , який відразу з автомобіля вийшов та став стверджувати, що транспортним засобом керував не він, хоча інших осіб не було, відмовлявся пред'явити посвідчення водія. Така поведінка розцінюється як спосіб уникнути відповідальності. Під час спілкування з останнім працівниками поліції було встановлено, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керувати транспортними засобами.
Також, судом було встановлено, що постановою Теплицького районного суду Вінницької області від 17.07.2025 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КпАП України та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 гривень з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Згідно ст. 252 КпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Таким чином, судом на підставі належних та допустимих доказів встановлено, що ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КпАП України, оскільки він повторно протягом року керував транспортним засобом без посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п.2.1 «а» Правил дорожнього рух.
Зібрані докази, отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, тому не викликають сумнівів у їх достовірності та істинності.
При обрані міри адміністративного стягнення, враховуючи обставини справи, характер правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, ставлення до вчиненого, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, суд дійшов висновку про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП із позбавленням права керування транспортними засобами, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Враховуючи, що суду не надано доказів належності правопорушнику на праві власності автомобіля, суд не вважає за можливе застосувати додаткове стягнення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, у виді оплатного вилучення транспортного засобу.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 40-1, ч. 5 ст. 126, 245, 251, 252, 256, 266, 280, 291, 294, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2 400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
(Реквізити для сплати судового штрафу отримувач коштів: ГУК у Вінницькій обл./Він. обл./21081300 код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37979858 банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)рахунок отримувача: UA418999980313080149000002001).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі ДСА України судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять гривень) грн. 60 коп.
(Отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Роз'яснити правопорушнику, що згідно ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у вказаний вище строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Теплицький районний суд Вінницької областіпротягом 10 днів з моменту її винесення.
Суддя