іменем України
Єдиний унікальний номер 142/766/25
Номер провадження 1-кп/142/84/25
09 жовтня 2025 року смт. Піщанка
Піщанський районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному проваджені, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020190000207 від 07 серпня2025 року, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Умань Уманьського району Черкаської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, -
03 жовтня 2025 року до Піщанського районного суду Вінницької області з Тульчинської окружної прокуратури Вінницької області надійшов обвинувальний акт в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025020190000207 від 07 серпня2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 жовтня 2025 року вказане кримінальне провадження було передано на розгляд судді ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 03 жовтня 2025 року в даному кримінальному провадження було призначено підготовче судове засідання на 09 жовтня 2025 року на 12 годину 45 хвилин.
В підготовчому судовому засіданні 09 жовтня 2025 року від прокурора надійшло клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , в якому просить суд продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк 60 днів, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за вимогою до прокурора, судді, суду на визначений ними час; у період часу з 22 години по 06 годину не залишати місце постійного фактичного проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання. Виконання ухвали доручити Уманському районному відділу поліції ГУНП в Черкаській області.
Клопотання мотивовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , у невстановлений слідством час та дату, вступив у змову з невстановленими особами, що організували незаконне переправлення громадян України через державний кордон України на територію Республіки Молдова, згідно якої сприяв їх діям шляхом надання засобів, а саме надання автомобіля для перевезення осіб, які виявили бажання незаконно перетнути кордон.Будучи обізнаними зі способами та порядком здійснення охорони державного кордону представниками служб охорони державного кордону України та Республіки Молдова, місць дислокації їх мобільних підрозділів та розташування прикордонних нарядів, через месенджер «Telegram», невстановлені особи, профілі яких підписані «Ян», « ОСОБА_6 », «top_uxulayny», «FBIIJ» узгодили із ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які виявили бажання незаконно перетнути кордон час незаконного переправлення, а саме те, що 07.08.2025 року їх доправлять до державного кордону України та вони у пішому порядку перейдуть на територію Республіки Молдова поза пунктом пропуску. Напередодні, за вказівкою невстановлених осіб, профіль яких підписаний «Ян» ОСОБА_9 та ОСОБА_8 із місць свого проживання направилися у м. Вінницю, а ОСОБА_7 також прибув до м. Вінниця, але за вказівкою особи, що назвалась « ОСОБА_6 ». Перебуваючи у м. Вінниця вони заселилися в різні готелі та очікували на подальші вказівки. Під час перебування у готелях 06.08.2025 року із ними на зв'язок вийшла особа, профіль якої підписаний « ОСОБА_10 » та повідомила ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 про те, що 07.08.2025 року, о 07 годині 00 хвилин, за ними прибуде автомобіль, до місць їхнього перебування у готелях м. Вінниці та який їх доставить до кордону України з Республікою Молдова. Приблизно о 07 годині 30 хвилин 07.08.2025 року невстановлена особа, що здійснювала коригування руху осіб через месенджер «Telegram», профіль якої підписаний « ОСОБА_10 » зателефонувала ОСОБА_9 та повідомила, щоб він виходив із готелю, де його очікує автомобіль марки «Форд» чорного кольору, який його доставить до кордону України з Республікою Молдова. У подальшому FBIIJ зателефонував ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , повідомивши, щоб вони виходили із готелів, так як їх чекає автомобіль марки «Форд» чорного кольору. Присівши у автомобіль марки «Форд» ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 почали рух в сторону державного кордону України. Доїхавши до селища Вапнярка Тульчинського району Вінницької області, вони заїхали на автозаправку «ARP», яка розташовується при в'їзді в селище. На автозаправці водій автомобіля марки «Форд» зустрівся із ОСОБА_4 , що за вказівкою невстановлених осіб прибув до вказаного місця на автомобілі HYNDAI SANTAFE, реєстраційний номер НОМЕР_1 , для здійснення подальшого перевезення осіб до Державного кордону України. Після спілкування водіїв на автозаправній станції вони повернулись до своїх автомобілів та виїхали за межі автозаправки та зупинились на узбіччі дороги. У даному місці ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 пересіли до автомобіля марки HYNDAI SANTAFE під керуванням ОСОБА_4 .. Близько 11 години 07.08.2025 року, ОСОБА_4 , дотримуючись заздалегідь визначеного із невстановленими особами плану, згідно якого його дії полягали у наданні транспортного засобу для перевезення осіб до кордону із Республікою Молдова та за їх вказівками, із пасажирами ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , розпочав рух по маршруту у напрямку до кордону із Республікою Молдова, де мав здійснити висадку даних осіб неподалік від державного кордону України. При цьому невстановлений водій, що керував автомобілем «Форд» продовжив рух у напрямку кордону та рухався попереду них з метою вивлення мобільних постів працівників правоохоронних органів.
Однак, ОСОБА_4 не зумів довезти вказаних осіб до місця призначення, так як рухаючись по автодорозі сполученням с-ще Піщанка - с. Студена Тульчинського району Вінницької області у напрямку прикордонної смуги їх 07.08.2025 року о 13:00 годині затримано працівниками Державної прикордонної служби. Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, тобто у незаконному переправленні осіб через державний кордон України, наданням засобів, вчиненому щодо кількох осіб та за попередньою змовою групою осіб. Прокурор зазначає, що у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, тобто у незаконному переправленні осіб через державний кордон України, наданням засобів, вчиненому щодо кількох осіб та за попередньою змовою групою осіб, обвинувачується ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Умань, Уманський район, Черкаська область, місце проживання: АДРЕСА_1 , громадянин України, раніше несудимий. Вказує, що вина ОСОБА_4 , підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, які містяться у протоколі огляду місця події, протоколах проведення слідчих експериментів із свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , протоколах допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , протоколі допиту підозрюваного ОСОБА_4 , протоколі затримання підозрюваного ОСОБА_4 .
Повідомлення про підозру про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, складено та вручено підозрюваному 08.08.2025 року о 16 год. 24 хв., старшим слідчим слідчого відділення відділення поліції № 1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області капітаном поліції ОСОБА_11 . У той же час, зазначає прокурор, щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , залишається наявністі ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_4 , може переховуватись від суду, оскільки обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, у зв'язку із тим, що вчинив тяжке кримінальне правопорушення за яке передбачена відповідальність у виді позбавленням волі на строк від п'яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; незаконно впливати на свідків в цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. У зв'язку з чим, згідно ухвали Крижопільського районного суду Вінницької області відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, та покладено виконання відповідних обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України. ОСОБА_4 , проживає по АДРЕСА_1 , у зв'язку з чим, з метою запобігання ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КК України необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Разом з тим, вказує прокурор, більш м'який запобіжний захід, ніж домашній арешт, не зможе запобігти зазначеним ризикам. Так, особисте зобов'язання не може бути застосовано у зв'язку з тим, що це найбільш м'який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину та його наслідкам. Особиста порука не може бути застосована у силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.
Отже, підстав вважати, що інші менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, зможуть забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_4 , процесуальних обов'язків, які передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, не встановлено.
Таким чином, з метою дотримання балансу між суспільним інтересом та правом особи на особисту свободу, для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та уникнення встановлених судом ризиків, прокурор вважає за необхідне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Прокурор просив суд задовольнити клопотання з наведених в ньому підстав.
Обвинувачений ОСОБА_4 проти продовження йому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в цілому не заперечував, проте просив за можливості застосувати до нього запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, оскільки він являється волонтером та через застосований до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту не може повноцінно займатися волонтерською діяльністю.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_12 - адвокат ОСОБА_5 просив розглянути можливість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання.
Суд, вивчиши зміст клопотання прокурора, заслухавши думку обвинуваченого та його захисника про можливість продовження запобіжного заходу, приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
У відповідності до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, крім іншого, також запобіжні заходи.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 176 КПК України, домашній арешт є одним з видів запобіжних заходів.
Статею 186 КПК України, передбачено, що клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.
Чинним КПК України передбачено, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні застосовуються тільки з метою та за наявності підстав, визначених ст. 177 КПК України.
Згідно положень ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Крім іншого, під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу мають бути оцінені в сукупності всі юридично значимі обставини, визначені в ст. 178 КПК України.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Крижопільського районного суду від 12 серпня 2025 року підозрюваному ОСОБА_13 було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання з 22 години 00 хивлин по 06 годину 00 хвилин, строком до 10 жовтня 2025 року включно.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Згідно п. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 3561/06 від 13.11.2007 р. Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності ст. 5, 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення ні в момент арешту, ні під час перебування заявника від вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, в кінцевому рахунку, пред'явленні обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання". (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, № 182 та Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п.55, Series A, № 300-A).
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів, строк покарання за санкцією якого передбачає покарання від п'яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
При вирішенні клопотання прокурора суд враховує існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватися від суду, оскільки обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, та з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, може вдатися до таких дій.
Суд вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути.
Крім того, продовжує існувати ризик того, що обвинувачений зможе незаконно впливати на свідків, у цьому кримінальному провадженні, оскільки наразі ще не розпочався судовий розгляд, свідки обвинувачення ще не допитані, що не виключає можливості обвинуваченого їх схилити до зміни раніше наданих показів.
Крім того, в разі незастосування до нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту продовжує існувати ризик вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень.
Окрім того, кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України надійшло на розгляд до Піщанського районного суду Вінницької області 03 жовтня 2025 року, в зв'язку з чим в межах строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту обвинуваченого ОСОБА_4 судовий розгляд з об'єктивних причин неможливо закінчити до спливу терміну запобіжного заходу.
Таким чином, оцінюючи в сукупності обставини, які визначені ст.178 КПК України, судом враховується: що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, який є тяжким злочином, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винним у вчиненні кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який являється особою молодого віку, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, суд приходить до висновку, що інший більш м'який запобіжний захід, не зможе забезпечити виконання покладених на обвинуваченого ОСОБА_14 процесуальних обов'язків, а також не зможе запобігти ризикам вчинення ним нових кримінальних правопорушень, впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні та переховування від суду.
Відтак, з урахуванням особи обвинуваченого, беручи до уваги, що ризики, передбачені п. 1, п. 3, п. 4 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати на даний час, та будь-які дані про їх зменшення чи відсутність відсутні, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора необхідно задовольнити та продовжити дію запобіжного заходу відносно ОСОБА_14 у виді домашнього арешту строком на 60 днів, з покладенням на нього обов'язків, визначених в ч. 5 ст. 194 КПК України та беручи до уваги дотримання обвинуваченим умов застосованого даного запобіжного заходу вбачає підстави для застосування до обвинуваченого вказаного запобіжного заходу у певний час доби.
Суд вважає, що саме такий запобіжний захід на даний час є найбільш доцільним та ефективним засобом для запобігання встановленим під час судового розгляду ризикам, відповідає особі обвинуваченого та є необхідним заходом забезпечення процесуальної поведінки обвинуваченого.
В ч. 6 ст. 181 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Враховуючи вищевикладене, керуючись положеннями ст.ст. 177, 178, ст. 181, ч. 3 ст. 315, ч. 2 ст. 369, 370 - 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_4 ,- задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Умань Уманьського району Черкаської області, громадянину України, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів, тобто до 07 грудня 2025 року включно.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- заборонити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,залишати своє фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин;
- прибувати до суду, який розглядає кримінальне провадження № 142/766/25 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування з свідками в даному кримінальному провадженні.
Зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_4 невідкладно прибути до місця його проживання, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, де він відбуває домашній арешт, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань пов'язаних з виконанням покладених на нього зобов'язань.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що порушення умов домашнього арешту має наслідком застосування грошового стягнення чи застосування більш суворішого запобіжного заходу, зокрема, тримання під вартою.
Ухвалу про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання обвинуваченого, тобто до Уманського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області ( вул. Незалежності, 35, м. Умань, 20300)
Копію ухвали суду вручити учасникам кримінального провадження.
Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Піщанський районний суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в цей же строк з дня вручення йому копії даної ухвали.
Суддя: