Справа № 141/769/25
Провадження №2/141/348/25
07 жовтня 2025 року с-ще Оратів
Оратівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Климчука С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу № 141/769/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
01.09.2025 до суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 08.02.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 103865878, відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошти у розмірі 6000,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом, інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені вказаним кредитним договором.
25.06.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги № 109-МЛ/Т, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 103865878 від 08.02.2024.
Первісний кредитор свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором.
Однак, у зв'язку з порушенням відповідачем своїх зобов'язань, у нього утворилась заборгованість за кредитним договором № 103865878 від 08.02.2024 в розмірі 18432,90 грн, з яких 5400,00 грн - сума простроченої заборгованості за тілом кредиту, 12612,90 грн - сума простроченої заборгованості за процентами, 420,00 грн - сума простроченої заборгованості за комісією, яку позивач просить суд стягнути на свою користь, а також 8000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та понесені судові витрати у справі у вигляді судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою суду від 03.09.2025 відкрито провадження у справі № 141/769/25 та з врахуванням вимог ст. 274 ЦПК України вирішено розгляд справи провести в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами 07.10.2025, зобов'язано позивача в порядку ст. 83 ЦПК України надати суду докази направлення ОСОБА_1 повідомлення про відступлення права вимоги заборгованості за укладеним договором про споживчий кредит № 103865878 від 08.02.2024 та обґрунтований розрахунок з посиланням на докази сплати відповідачем коштів за договором про споживчий кредит № 103865878 від 08.02.2024, а також зобов'язано відповідача в порядку ст. 83 ЦПК України надати суду докази погашення боргу за договором про споживчий кредит № 103865878 від 08.02.2024.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», будучи належним чином повідомленим про дату та місце розгляду справи № 141/769/25, жодних заяв чи клопотань суду не подав.
При цьому, в позовній заяві представник ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» адвокат Усенко М.І. просив суд позовні вимоги задовольнити, розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача.
Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про дату та місце розгляду справи № 141/769/25 шляхом скеровування коресподенції суду по місцю реєстрації, однак відзив на позовну заяву до суду не направив, а також жодних інших заяв чи клопотань до суду не подав.
Натомість, конверт з кореспонденцією суду (ухвала суду від 03.09.2025), надісланий на адресу місця реєстрації відповідача, повернуто до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до ч. ч. 2, 4, 6, 7 ст. 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Згідно п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, у разі якщо судове повідомлення направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною чи встановленою судом інформацією про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи, і повернуто відділом поштового зв'язку з посиланням на відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, відмовою адресата від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно із частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процессу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до частини першої, пунктів 1-2 частини другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
При вирішенні питання щодо можливості проведення судового розгляду за відсутності відповідача суд враховує, що провадження по даній справі відкрито 03.09.2025, строки для подання заяв по суті справи, визначених статями 191, 193, 199 ЦПК України сплинули, а відзив та зустрічний позов на позовну заяву в строки встановлені ухвалою суду від 03.09.2025 відповідачем подано не було.
Поряд з цим, частина 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997, передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Зокрема, відповідно до вимог ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на зазначені фактичні обставини справи, суд доходить висновку про можливість розгляду справи № 141/769/25 за відсутності сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши матеріали справи № 141/769/25, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
08.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі по тексту - кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі по тексту - позичальник) було укладено в електронній формі договір про споживчий кредит № 103865878 (далі по тексту - договір).
Згідно п. 1.1. договору кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.1.3. договору надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п.1.2. договору (далі - кредит), а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.1.4. договору та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.
Відповідно до п. 1.2. - п.п. 1.3.2. договору сума (загальний розмір) кредиту становить 6000,00 грн; кредит надається загальним строком на 105 днів з 08.02.2024 (дата надання кредиту) і складається із пільгового та поточного періодів. Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 23.02.2024 (рекомендована дата платежу). Поточний період складає 90 днів, що настає з наступного дня за днем завершення пільгового періоду і закінчується 23.05.2024 (дата остаточного погашення заборгованості).
Позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 23.02.2024 (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 23.05.2024 (останнього дня строку кредитування) (п.1.4. договору).
Загальні витрати позичальника за пільговий період складають 1491.00 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за пільговий період складає 7491.00 грн. Загальні витрати позичальника за кредитом (за весь строк кредитування) складають 13911.00 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника (за весь строк кредитування) складає 19911.00 грн. Денна процентна ставка (за весь строк кредитування) складає: (13911.00 грн / 6000.00 грн) / 105 днів * 100% = 2.21%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка (за весь строк кредитування) дорівнює 6370.00 відсотків річних. Всі вказані в цьому пункті розрахункові величини як за пільговий період так і за весь строк кредитування, включаючи загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтовну реальну річну процентну ставку та денну процентну ставку, орієнтовну загальну вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані з припущення, що позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться незмінним та що кредитодавець і позичальник виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в цьому договорі, зокрема позичальник здійснить повне погашення заборгованості згідно п.1.4 договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов'язань та можуть не оновлюватись у випадку продовження позичальником строку кредитування, якщоцо інше не встановлено законодавством (п. 1.5. договору).
Комісія за надання кредиту складає 420,00 грн, яка нараховується за ставкою 7,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду - 1071,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,19 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду - 12420,00 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 2,30 відсотки від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду (п.п. 1.5.1. - п.п. 1.5.3. договору).
Відповідно до п. 1.6 договору тип процентної ставки за цим договором - фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п. 2.2.,2.3. договору.
Відповідно до п.п. 2.3.1 договору позичальник має право неодноразово продовжувати та/або поновлювати пільговий період та збільшувати строк кредитування на таких саме умовах, за умови, що позичальнику доступна така можливість відповідно до розділу 6 правил. Для продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені цим п.2.3 договору та розділом 6 правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, в розмірі, що визначається змістом додаткового договору/додаткової угоди, що підписується позичальником у зв'язку з пролонгацією та певну частку заборгованості за договором (якщо передбачено додатковою угодою/договором). Комісія за управління та обслуговування кредиту нараховується в момент підписання додаткового договору/додаткової угоди. Можливі періоди продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту, що визначається як відсоток від суми наданого кредиту: строк продовження - 3 дні, ставка комісії 3,00 %; строк продовження - 7 днів, ставка комісії 6,00 %; строк продовження - 15 днів, ставка комісії 10,00 %. Умовами додаткового договору/додаткової угоди, що підписується сторонами у зв'язку з пролонгацією, можуть передбачатись інші (індивідуальні) умови пролонгації не передбачені цим пунктом. Якщо позичальник здійснює продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування (пролонгацію), проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено/поновлено пільговий період нараховуються за ставкою визначеною п.1.5.2 договору, якщо інше не буде встановлено додатковим договором/додатковою угодою, що підписується у зв'язку з пролонгацією.
Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 (п. 2.1. договору).
Згідно із пунктом 2.2.1. договору позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п. 1.5.1. - п. 1.5.3. договору, в один з термінів (дат) вказаних в п. 1.4. У випадку, якщо позичальник продовжує строк кредитування, вказаний в п.1.3 договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п. 1.5.2., в сумі та на умовах, визначених п.2.3 договору.
Нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п. 2.2.3 договору (п. 2.2.2. договору).
Згідно п. 6.1. договору цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією ТОВ «Мілоан» про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефон позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником ТОВ «Мілоан» через веб-сайт товариства, мобільний додаток, месенджери. На договір накладається електронний підпис уповноваженого працівника кредитодавця з кваліфікованою електронною позначкою часу, що визначає дату та час укладення договору. Після укладення цей кредитний договір надається (надсилається) позичальнику шляхом розміщення в особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд товариства направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв'язку, наданими позичальником товариству. За зверненням позичальника товариство може повторно надати (надіслати) укладений кредитний договір на електронну скриньку позичальника та/або виготовити і надіслати на поштову адресу позичальника засвідчену кредитодавцем копію цього договору в паперовому вигляді, за письмовим зверненням позичальника.(п. 6.2. договору).
Укладення кредитодавцем кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню кредитодавцем ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки (п. 6.4. договору).
Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5. договору).
Договір підписано відповідачем 08.02.2024 одноразовим ідентифікатором 931180 відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно додатку № 1 до договору про споживчий кредит № 103865878 від 08.02.2024 сторони погодили графік платежів за укладеним договором, а саме дату видачі кредиту - 08.02.2024, дату платежу - 23.05.2024, чисту суму кредиту - 6000,00 грн, проценти за користування кредитом - 13491,00 грн, кількість днів у розрахунковому періоді - 105, комісію за надання кредиту - 420,00 грн, суму платежу за розрахунковий період - 19911,00 грн, реальну річну процентну ставку - 6370,00%, загальну вартість кредиту - 19911,00 грн.
Як убачається з заяви на отримання кредиту № 103865878, створеної 08.02.2024, що є додатком № 2 до договору про споживчий кредит № 103865878 від 08.02.2024, гр. ОСОБА_1 , зазначивши свої анкетні дані, просив ТОВ «Мілоан» надати йому кредит для задоволення особистих потреб, що не суперечать закону, на наступних умовах: сума кредиту: 6000.00 грн у валюті: українські гривні; загальний строк кредитування: 105 днів, з них пільговий період: 15 днів, поточний період: 90 днів. Процента ставка протягом пільгового періоду: 1.19% на день, протягом поточного періоду: 2.30% на день. Комісія за надання кредиту: 7.00% від суми кредиту. Платіжна картка позичальника на яку має бути перерахована сума кредиту: VISA DEBIT CLASSIC НОМЕР_1 .
Окрім того, в анкеті-заяві на кредит № 103865878 від 08.02.2024 зазначено погоджену суму кредиту у розмірі 6000.00 грн, строк кредиту - 15 днів з 08.02.2024, дату повернення кредиту - 23.02.2024, суму до повернення: 7491.00 грн, а також складові частини сукупної вартості кредиту: комісія за надання кредиту: 420.00 грн (нараховується одноразово за ставкою 7.00 відсотків від суми кредиту за договором) та проценти за користування кредитом: 1071.00 грн (нараховуються за ставкою 1.19 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом), анкетні дані позичальника ОСОБА_1 та процес оформлення та розгляду заяви 103865878, а також погоджені умови кредитування по заяві 103865878.
Згідно із довідкою ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію відповідач ОСОБА_1 , з яким укладено договір про споживчий кредит № 103865878 від 08.02.2024, ідентифікований ТОВ «Мілоан». Акцепт (договір) підписано позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 931180, дата і час відправки одноразового ідентифікатора позичальнику - 08.02.2024 о 18:01:55, направленого на номер телефону НОМЕР_2 .
Відповідно до платіжного доручення № 82413029 від 08.02.2024, ТОВ «Мілоан» було перераховано на рахунок відповідача ОСОБА_1 6000,00 грн, призначення платежу: кошти згідно договору 103865878, рахунок № НОМЕР_1 .
Згідно відомостей ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 103865878, 08.02.2024 ОСОБА_1 було надано кредит у розмірі 6000,00 грн, також 08.02.2024 було здійснено нарахування комісії за оформлення кредиту у розмірі 420,00 грн, та, окрім того, у період з 09.02.2024 по 23.02.2024 відбувалось щоденне нарахування процентів згідно п. 1.5.2 договору у розмірі 71,40 грн за кожен день. В подальшому, 23.02.2024 позичальком було сплачено 600,00 грн тіла кредиту, а також сплачено 600,00 грн за пролонгацію кредиту та 600,00 грн процентів по кредиту. Також 23.02.2024 позичальником було здійснено нарахування комісії за пролонгацію кредиту у розмірі 600,00 грн. В подальшому, у період з 24.02.2024 по 09.03.2024 відбувалось щоденне нарахування процентів згідно п.п. 1.5.2, 2.3.1.1. договору у розмірі 64,26 грн за кожен день, а також у період часу з 10.03.2024 по 07.06.2024 відбувалось щоденне нарахування нестандартних процентів у розмірі 124,20 грн за кожен день.
25.06.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги № 109-МЛ/Т, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» ( далі по тексту - кредитор) передає (відступає) ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» ( далі по тексту новий кредитор) за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, які зазначені у реєстрі боржників.
Відповідно до п. 1.2 договору відступлення прав вимоги внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим договором, новий кредитор заміняє кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та, відповідно, вказаних у реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог кредитора за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань боржників за кредитними договорами.
Відповідно до п. 6.1 договору факторингу кредитор передає (відступає) новому кредиторові права вимоги до боржників, які виникли у кредитора внаслідок укладення із боржниками кредитних договорів та надання кредитором боржникам кредитних коштів, та які входять до портфелю заборгованості. Загальний розмір портфеля заборгованості боржників, права вимоги до яких відступаються, складає 45516332,68 грн станом на дату підписання сторонами цього договору.
Згідно акту приймання-передачі реєстру боржників від 25.06.2024 до договору відступлення прав вимоги № 109-МЛ/Т від 30.01.2023 ТОВ «Мілоан» було передано, а ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було прийнято реєстр боржників кредитора від 25.06.2024 кількістю 2806 одиниць. Загальна сума заборгованості кредитного портфелю становить 45516332,68 грн.
Відповідно до платіжної інструкції № 3442 від 25.06.2024, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було перераховано ТОГВ «Мілоан» 1587311,72 грн, призначення платежу: плата за відступлення права вимоги згідно договору відступлення права вимоги № 109-МЛ/Т від 25.06.2024 без ПДВ.
Відповідно до інформації, що міститься у витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 103-МЛ/Т від 25.06.2024, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 103865878 від 08.02.2024 становить 18432,90 грн, з яких 5400,00 грн - залишок по тілу кредиту, 12612,90 грн - заборгованість за процентами та 420,00 грн - комісія.
Як убачається із виписки з особового рахунку за кредитним договором № 103865878 від 08.02.2024, заборгованість ОСОБА_1 не погашена та станом на 20.08.2025 складає 18432,90 грн, з яких 5400,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 12612,90 грн - прострочена заборгованість за процентами, 420 грн - заборгованість за комісіями.
Таким чином, зобов'язання за договором про споживчий кредит № 103865878 від 08.02.2024 було повністю виконано первісним кредитором ТОВ «Мілоан», зокрема, відповідачу було надано кредитні кошти на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
У свою чергу, відповідач не виконав умови взятих на себе зобов'язань, не погасив кредит та не сплатив проценти і комісію за користування кредитом у повному розмірі, у зв'язку із чим заборгованість відповідача не погашена та становить 18432,90 грн.
Визначаючись щодо встановлених обставин та заявлених позовних вимог, суд керується наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).
За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).
Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України "Про електронну комерцію", який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 вказаного Закону встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Також частиною 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч. 3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Стаття 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Також відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно ч. 1 ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Відповідно до ч. 2 ст. 518 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.
Статтею 1080 ЦК України презюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
Стаття 1082 ЦК України зобов'язує боржника здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Отже, за змістом наведених вище положень закону заміна кредитора на фактора не означає звільнення боржника від обов'язку виконати зобов'язання, а лише надає боржникові право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце та у випадку, коли таких доказів не надано, виконати зобов'язання на рахунок первинного кредитора.
При цьому, аналіз змісту ст. 1082 ЦК України дозволяє дійти висновку, що викладені в ній положення щодо обов'язку боржника здійснити платіж факторові за умови, що боржник одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові, стосуються позасудового порядку вирішення спору. При цьому, невиконання фактором цього обов'язку не звільняє боржника від виконання обов'язків за кредитним договором, а лише дає йому право на виконання свого обов'язку перед первісним кредитором.
Відповідно до ст. ст. 12, 76-81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана за допомогою належних та допустимих доказів довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Згідно зі статтями 13 та 89 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених сторонами вимог, на підставі доказів, які він оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов'язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов'язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.
Досліджуючи наявні у справі № 141/769/25 докази, суд доходить висновку про доведеність виникнення у позивача права вимоги до відповідача про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит № 103865878 від 08.02.2024 на підставі договору відступлення прав вимоги № 109-МЛ/Т від 25.06.2024, оскільки відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання в строки, передбачені умовами зазначеного кредитного договору.
Наявними у справі доказами підтверджується той факт, що відповідачу було надано кредитні кошти на умовах, передбачених договором, однак ОСОБА_1 допустив прострочення виконання грошового зобов'язання в строки, передбачені умовами укладеного договору про споживчий кредит № 103865878 від 08.02.2024
Враховуючи невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо своєчасного погашення кредитної заборгованості в строки, передбачені умовами договору про споживчий кредит № 103865878 від 08.02.2024, з огляду на встановлені судом фактичні обставини справи № 141/769/25, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь кредитної заборгованості у загальному розмірі 18432,90 грн, з яких: 5400,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 12612,90 грн - заборгованість за процентами, 420,00 грн - заборгованість за комісією, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
При цьому, суд погоджується із розрахунком заборгованості, який долучено позивачем до позову.
Натомість, належних та допустимих доказів на спростування обставин, зазначених у позові, а також доказів погашення усієї суми заборгованості у строки, визначені умовами укладеного договору про споживчий кредит № 103865878 від 08.02.2024, відповідачем суду не надано та матеріали справи № 141/769/25 не містять.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує наступне.
Згідно з частин 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням положень статті 141 ЦПК України, а також повного задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Щодо витрат на правову допомогу.
Відповідно до положень ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 139 ЦПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 згаданого Закону).
У ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено види адвокатської діяльності, які відповідають вказаному вище.
За змістом частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Положеннями ч. 1 ст. 1 цього Закону передбачено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який, в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, статтею 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Глава 52 ЦК України визначає загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг.
Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору. За приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд виходить зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Однак, за наявності заперечень учасника справи, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAlliance Limited» проти України» (п. 268), від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
Отже, підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
На підтвердження понесених витрат позивачем було надано договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025; акт наданих послуг № Д/1362 від 20.08.2025, згідно якого сума наданих послуг відповідно до договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 складає 8000,00 грн, детальний опис наданих послуг від 20.08.2025 до акту № Д/1362 від 20.08.2025 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025.
На підставі зазначеного, представник позивача адвокат Усенко М.І. просить суд стягнути з відповідача понесені позивачем витрати за надання професійної правничої допомоги у розмірі 8000,00 гривень.
Суд зазначає, що у постанові від 20 жовтня 2021 року по справі №757/29103/20-ц (провадження № 61-11792св21) Верховним Судом сформовано підхід, який є усталеним та відповідає критеріям ЄСПЛ, про те, що у разі підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, обґрунтованості їх вартості, витрати за такі послуги підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).
Аналізуючи фактичні обставини справи № 141/769/25 та обсяг виконаної роботи адвокатом, а також відсутність від відповідача клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, суд доходить висновку, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача у повному розмірі в сумі 8000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про електронний цифровий підпис», Законом України «Про електронну комерцію», ст. ст. 11, 203, 207, 215, 512-517, 610- 612, 625-629, 639, 1048-1050, 1077-1080, 1082 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 142, 273, 279, 352, 354 ЦПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, 79029, код ЄДРПОУ 35234236, розрахунковий рахунок IBAN № НОМЕР_4 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614) заборгованість за договором про споживчий кредит № 103865878 від 08.02.2024 у загальному розмірі 18432,90 грн (вісімнадцять тисяч чотириста тридцять дві гривні 90 копійок), з яких 5400,00 грн (п'ять тисяч чотириста гривень 00 копійок) - заборгованість за тілом кредиту, 12612,90 грн (дванадцять тисяч шістсот дванадцять гривень 90 копійок) - заборгованість за процентами, 420,00 грн (чотириста двадцять гривень 00 копійок) - заборгованість за комісією.
3. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, 79029, код ЄДРПОУ 35234236, розрахунковий рахунок IBAN № НОМЕР_4 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614) витрати по відшкодуванню судового збору в сумі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
4. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, 79029, код ЄДРПОУ 35234236, розрахунковий рахунок IBAN № НОМЕР_4 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614) витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 8000,00 грн (вісім тисяч гривень 00 копійок).
5. Копію рішення суду направити сторонам у справі згідно ч. 5 ст. 272 ЦПК України.
Рішення суду оформлено та виготовлено 09 жовтня 2025 року.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасники справи, яким повне рішення суду не було вручене у день його складення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, 3-й поверх, м. Львів, 79029, код ЄДРПОУ 35234236).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ).
Суддя С.В. Климчук