Справа № 137/1255/25
"09" жовтня 2025 р.
Літинський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Гопкіна П.В.,
за участі секретаря Іванової І.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні (без виклику сторін) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП,
09.09.2025 представник позивача - адвокат Герасимчук А.С. (уповноважена представляти інтереси позивача на підставі ордеру серії АВ № 1228415 від 01.09.2025 (а.с. 48) звернулася до суду із зазначеним адміністративним позовом з вимогою про скасування постанови №3064 від 04.11.2024, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.
Позов обгрунтовує тим, що про наявність зазначеної постанови позивач дізнався лише 21.08.2025 з повідомлення у мобільному застосунку «Дія» про відкриття виконавчого провадження №77492452 щодо стягнення з нього штрафу у подвійному розмірі 34 000, 00 грн. До цього моменту копію постанови йому не було вручено, у зв'язку з чим позивач був позбавлений можливості оскаржити її у встановлений законом десятиденний строк. 22.08.2025 представник позивача ознайомився з матеріалами виконавчого провадження, з яких встановив, що підставою його відкриття є саме постанова №3064 від 04.11.2024.
01.09.2025 представником позивача направлено до суду позовну заяву разом із клопотанням про поновлення строку на оскарження постанови.
Представник позивача вважає оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки ОСОБА_1 не вчиняв адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, а сама постанова не містить конкретного зазначення пункту нормативно-правового акта, який нібито порушено. Крім того, у матеріалах справи відсутні належні докази вручення йому повістки або повідомлення про виклик до територіального центру комплектування, зокрема відсутній підпис, повідомлення про вручення чи інші підтвердження. Повістка, на яку посилається відповідач, не відповідає вимогам законодавства, оскільки в ній зазначено абзац статті Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», який у чинній редакції відсутній.
Також зазначає, що позивач мав підстави для відстрочки від мобілізації, однак ці обставини не були враховані під час прийняття рішення. Внаслідок невручення копії постанови було порушено вимоги статті 285 КУпАП, що позбавило його можливості реалізувати право на захист і своєчасно звернутися до суду з оскарженням.
У зв'язку з викладеним представник позивача просить суд визнати протиправною та скасувати постанову №3064 від 04.11.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, поновити строк на оскарження постанови як пропущений з поважних причин та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю події і складу правопорушення.
Ухвалою від 11.09.2025 позивачу поновлено строк на оскарження постанови котра є предметом розгляду, відкрито провадження у справі, а справу ухвалено розглядати у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін (а.с. 51).
Представник відповідача відзив на адміністративний позов не подав, хоча був належним чином повідомлений судом про відкриття провадження у справі (а.с. 54). Будь-яких заперечень, спростувань чи додаткових клопотань стороною відповідача не подано.
Оскільки, відповідно до вимог ст.262 ЦПК України, справа в порядку спрощеного позовного провадження розглядається без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, то, відповідно до вимог ч.4 ст.229 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.
Дослідивши адміністративний позов та докази, надавши оцінку обставинам зазначеним у позовній заяві, суд приходить до наступних висновків.
З постанови №3064 від 04.11.2024 (а.с. 24-25) винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП за неприбуття 20.08.2024 за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2 , і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.
Так відповідно з наданої копії виконавчого провадження №77492452 вбачається, що на підставі постанови №3064 від 04.11.2024, винесеної ІНФОРМАЦІЯ_3 , було відкрито провадження щодо стягнення з ОСОБА_1 майнового стягнення у розмірі 34 000 грн (а.с. 28-36).
У даному випадку між сторонами виник публічно-правовий спір з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення на останнього адміністративного стягнення у вигляді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.210 КУпАП.
Відповідно до ч.1, 2ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зіст.19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.
Згідно положень ч.1 ст.210-1КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Згідно із абзацом одинадцятим статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Верховний Суд у листі від 13.07.2018 р. № 60-1543/0/2-18 роз'яснив, що особливий період діє в Україні з 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію».
24.02.2022 року Указом Президента України № 64/2022 в Україні було введено воєнний стан, а Указом Президента України № 65/2022 оголошено загальну мобілізацію.
Тобто, на дату винесення оскаржуваної постанови в Україні діяв особливий період.
Суд зазначає, що порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюється нормами КУпАП.
Згідно положень статті 235КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно ч.1 ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, є бланкетною нормою, а тому серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті даного правопорушення, обов'язковим є наведення конкретного нормативно-правового акту, яким встановлюються відповідні правила, за порушення яких особа притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Згідно із пп. 1 п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ у разі вручення повістки є особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки.
Відповідно до п. 34 Порядку № 560 повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних. У разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.
Повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов'язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку та регулюють відносини між ними, визначається Правилами надання послуг поштового зв'язку, який затверджений постановою Кабінету Міністрів Українивід05березня 2009року №270 (далі Правила).
Відповідно до абз. 2 п. 16 Правил повістка або у випадках, передбачених законодавством, інший документ про виклик або оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів може бути надіслана рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з позначками Повістка ТЦК, Вручити особисто.
Абзацом 3 п. 101 Правил визначено, що у разі невручення рекомендованого листа з позначками Судова повістка, Повістка ТЦК або реєстрованого поштового відправлення з позначкою Адміністративна послуга такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному впунктах 81, 82, 83, 84, 91, 99 цих Правил, із зазначенням причини невручення.
Згідно з абз. 2, 4 п. 82 Правил рекомендовані листи з позначкою Повістка ТЦК під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК.
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК, працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Згідно з п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Проаналізувавши вищевказану норму в контексті обставин цієї справи, суд зазначає, що у постанові №3064 від 04.11.2024 та матеріалах виконавчого провадження місцем проживання ОСОБА_1 зазначено: « АДРЕСА_1 » (а.с. 22-23). Водночас, відповідно до відомостей військово-облікового документа сервісу «Резерв+», фактичне місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: « АДРЕСА_2 ». Згідно з даними уточнення облікових відомостей, внесеного 07.07.2024 (а.с. 40), існує невідповідність між зазначеною у постанові та фактичною адресою проживання особи, що має значення для визначення можливості вручення виконавчих та процесуальних документів.
Отже, у судовому засіданні встановлено, що при направленні повістки на адресу позивача не було дотримано правил її вручення, оскільки зазначена у постанові та матеріалах виконавчого провадження адреса проживання ( АДРЕСА_1 ) не відповідає фактичному місцю проживання позивача ( АДРЕСА_2 ), зафіксованому у військово-обліковому документі сервісу «Резерв+» станом на 07.07.2024 (а.с. 40). Така невідповідність має істотне значення, оскільки порушення порядку вручення повістки свідчить про відсутність обізнаності особи про виникнення відповідного обов'язку і не може свідчити про умисне невиконання цього обов'язку.
Сукупність вказаних обставин переконує суд в тому, що відповідачем не доведено дотримання встановленого законом порядку вручення такої повістки, а тому такі докази беззаперечно не можуть бути взяті за основу в якості підтвердження обставин вручення повістки.
Згідноч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не надано належних та достатніх доказів порушення позивачем законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.
Отже, відповідачем не доведено, що у діях позивача був наявний склад адміністративного правопорушення та наявна подія правопорушення.
Відповідач доводи позивача жодним чином не спростував, належних та беззаперечних доказів, які б підтверджували обґрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідач не надав.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що спірна постанова №3064 від 04.11.2024 про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. винесена за відсутністю належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження події адміністративного правопорушення та наявності складу адміністративного правопорушення у діях позивача.
Інші доводи позивача є похідними та не впливають на висновки суду по суті справі.
Відповідно до ч.3 ст.286КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Сукупність викладеного в цілому не дає можливості суду зробити висновок про обґрунтованість притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
У зв'язку з вищевикладеним, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.
Згідно із ч. 1 ст.139КАСУкраїни якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 605,60 грн. (а.с. 1), а тому вказану суму необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 73-77, 90, 229, 241-246, 255, 268, 286 КАС України, ст. 210-1 КУпАП, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 за справою про адміністративне правопорушення №3064 від 04.11.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (жителя АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 605,60 грн. у відшкодування витрат за сплати судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя : Гопкін П. В.