712/4245/25
2/712/2450/25
06 жовтня 2025 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
судді Борєйко О.М.
за участю секретаря судового засідання Чорнуцької І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою.
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що 09 квітня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 укладений договір позики (з фіксованою процентною ставкою) №2296251, згідно умов якого ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» надає відповідачу кредит в розмірі 5 550 гривень строком на тридцять днів; процентна ставка 2,50% за день; процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною)за день - 2,7%.
Відповідачем умови договору позики (з фіксованою процентною ставкою) №2296251 від 09 квітня 2024 року, укладеного між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 , не виконані і отримані в позику грошові кошти до цього часу не повернуті.
14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» (клієнт) та «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (фактор) укладений договір факторингу №14/06/21.
Згідно п. 1.1. договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав, до боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою, процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить клієнту.
Відповідно до п. 1.2 договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
Згідно реєстру боржників № 31 від 25 вересня 2024 року до договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 20 812 гривень 50 копійок, в тому числі 5 550 гривень - заборгованість за основною сумою боргу, 4 162 гривень 50 копійок - заборгованість за відсотками, 11 100 гривень - заборгованість за пенею.
Враховуючи викладене, внаслідок неналежного виконання договірних зобов'язань у відповідача виникла заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за договором позики (з фіксованою процентною ставкою) №2296251 в розмірі 20 812 гривень 50 копійок, яку останнім до цього часу не погашено.
Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 квітня 2025 року відкрито провадження в цивільній справі та призначено судове засідання.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток на останню відому адресу його реєстрації, а також відповідно до вимог ч.10 ст.187 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб - порталі «Судова влада».
Згідно ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів (ухвалює заочне рішення).
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, в судове засідання без поважних причин двічі не з'явився, відзиву чи заперечень щодо позовної заяви суду не надав. Приймаючи до уваги, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній даних та доказів і ухвалити за результатами її розгляду заочне рішення.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, надані учасниками справи докази, дослідивши їх всебічно, повно, об'єктивно, безпосередньо в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши всі обставини справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією з сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
09 квітня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 укладений договір позики (з фіксованою процентною ставкою) №2296251, згідно п.1 якого, ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» зобов'язується передати відповідачу у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк для задоволення власних потреб (без конкретної споживчої мети), шляхом їх перерахування на банківський рахунок відповідача іщ використанням реквізитів електронного платіжного засобу відповідача, а відповідач зобов'язується повернути позикодавцеві - ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» такуж суму грошових коштів у день закінчення строку позики,або достроково, та сплатити плату (проценти) від суми позики.
Згідно п.2, 2.1, 2.2 договору позики (з фіксованою процентною ставкою) №2296251 від 09 квітня 2024 року, ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» надає відповідачу кредит в розмірі 5 550 гривень, строк позики - 30 (тридцять) днів; денна процентна ставка - 2,70% за день; процентна ставка за понадстрокове користування позикою ( її частиною) - 2,7% за день.
Позивач в своїй позовній заяві зазначає, що умови договору позики ( з фіксованою процентною ставкою) №2296251 від 09 квітня 2024 року ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» виконані належним чином;на виконання умов вказаного договору відповідачу надано грошові кошти в розмірі 5 550 гривень.
Згідно ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ч.2 ст. 77 ЦПК України).
Згідно ч.1 та ч.2 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідчених копіях, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до ч.1 ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Згідно ч.ч. 1,5 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені безпосередньо в судовому засіданні.
Згідно матеріалів справи, які досліджені судом безпосередньо в судовому засіданні, позивачем до позовної заяви не додано жодного доказу на підтвердження факту виконання ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» умов договору позики (з фіксованою процентною ставкою) №2296251 від 09 квітня 2024 року ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» щодо надання відповідачу грошових коштів в розмірі 5 550 гривень.
Доказів отримання відповідачем грошових коштів в сумі 5550 гривень за договором позики (з фіксованою процентною ставкою) №2296251 від 09 квітня 2024 року, укладеним між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та відповідачем, мматеріали справи не містять і позивачем суду не надано.
Крім того, позивач в позовній заяві зазначає, що 14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» (клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (фактор) укладений договір факторингу №14/06/21.
Згідно п. 1.1. договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою, процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить клієнту.
Згідно з п. 1.2 договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
Згідно ч.1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Разом з тим, матеріали справи не містять підписаного обома сторонами договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року, а саме: ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно додатку №2.
До позовної заяви позивачем додано лише копію витягу з реєстру боржників, підписаного позивачем одноособово, який не містить підпису другої сторони договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року, а тому не є належним доказом переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників, відповідно до п.1.2 договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року договору надано копію витягу з реєстру.
Відповідно до п. 3.2 договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року, фактор сплачує клієнту 100% ціни продажу, протягом 7 (семи) робочих днів з моменту передачі по акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок клієнта, вказаний в розділі 10 даного договору.
Згідно з п. 3.4 договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року моментом виконання фактором грошового зобов'язання сторони визначають момент надходження ціни продажу за відповідним реєстром боржників на рахунок клієнта.
В пункті 4.1 договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року визначено, що клієнт зобов'язується надати документацію по боржниках, зазначених у реєстрі боржників, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту підписання акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників, але в будь-якому разі не раніше дня сплати фактором ціни продажу заборгованості.
Разом з тим, до позовної заяви позивачем не надано доказів сплати позивачем - ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», як фактором за договором факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року ціни продажу заборгованості на користь клієнта - ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» в порядку та розмірі, згідно п.3 договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року.
Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 1,5 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені безпосередньо в судовому засіданні.
Згідно ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ч.2 ст. 77 ЦПК України).
Згідно ч.1 та ч.2 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідчених копіях, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до ч.1 ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. (ч.2 ст. 83 ЦПК України).
В обґрунтування заявлених вимог позивач в своїй позовній заяві зазначає, що 14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» (клієнт) та «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (фактор) укладений договір факторингу №14/06/21.
Згідно ч.1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України). Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов'язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги. Цивільне законодавство передбачає заміну кредитора в будь-якому зобов'язанні, за винятком зобов'язань, нерозривно пов'язаних з особою кредитора (ст. 515 ЦК України). При цьому заборона на відступлення права вимоги має встановлюватися законом або договором. Таким чином відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України); (б) дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України). При цьому договір відступлення права вимоги та договір факторингу можуть мати схожі умови, проте їх правова природа, предмет та мета укладення суттєво відрізняються (п. 49 Постанови ВП ВС від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18), а правова природа відповідного договору незалежно від його назви визначається, виходячи зі змісту прав та обов'язків сторін договору (п. 9.5 Постанови ВП ВС від 07 вересня 2022 року у справі № 910/16579/20).
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 зазначено, що метою укладення договору відступлення права вимоги є безпосередньо передання такого права. Метою договору факторингу є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника. Щодо суб'єктного складу правочинів (п.п. 51-55 Постанови).
У постанові від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 ВП ВС визначено ознаки правочинів про відступлення права вимоги та договору факторингу та зазначено наступне: договір факторингу має такі ознаки: 1) предметом договору є надання фінансової послуги за плату; 2) зобов'язання, в якому клієнтом відступається право вимоги, може бути тільки грошовим; 3) договір факторингу має передбачати не тільки повернення фінансування фактору, а й оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги; 4) договір факторингу укладається тільки в письмовій формі та має містити визначені Законом № 2664-ІІІ умови; 5) мета договору полягає у наданні фактором та отриманні клієнтом фінансової послуги. Вирішуючи у цій справі виключну правову проблему щодо розмежування правочину відступлення права вимоги та договору факторингу, ВП ВС дійшла висновку, що слід виходити з наведених вище суттєвих ознак указаних договорів, які відрізняють договір відступлення права вимоги від договору факторингу. Так, якщо предметом та метою укладеного договору є відступлення права вимоги, а інші суттєві умови договору притаманні як договорам відступлення права вимоги, так і договорам факторингу, то за відсутності доказів, що підтверджують надання новим кредитором фінансової послуги (надання грошових коштів за плату) попередньому кредитору, у суду немає підстав вважати такий договір відступлення права вимоги договором факторингу. Якщо укладений договір відступлення права вимоги містить умови, які притаманні виключно договору факторингу, або навпаки, то суд має з'ясувати, який саме договір укладений сторонами, з урахування всієї сукупності його суттєвих ознак. Також ВП ВС зазначила, що відступлення права вимоги може відбуватись, зокрема, на підставі договору купівлі-продажу, дарування, міни. Якщо право вимоги відступається за плату (так званий продаж боргів), то сторони у відповідному договорі мають визначити ціну продажу цього майнового права. Можлива різниця між вартістю права вимоги та ціною його продажу може бути обумовлена ліквідністю цього майнового права та сама по собі (за відсутності інших ознак) не свідчить про наявність фінансової послуги, яка надається новим кредитором попередньому (п. 57 Постанови). Постанова ВП ВС від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (№ 12-1гс21).
Разом з тим, позивачем до позовної заяви не надано доказів, що підтверджують надання позивачем, як новим кредитором, фінансової послуги (надання грошових коштів за плату) первісному кредитору - ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів».
Відповідно до п.1) ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч.1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. (ч.2 ст. 517 ЦК України).
Позивач в своїй позовній заяві зазначає, що згідно реєстру боржників № 31 від 25 вересня 2024 року до договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 20 812 гривень 50 копійок, в тому числі 5 550 гривень заборгованість за основною сумою боргу, 4 162 гривень 50 копійок сума заборгованості за відсотками, 11 100 гривень сума заборгованості за пенею.
Але, надана позивачем до позовної заяви останнього копія витягу з реєстру боржників № 31 до договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року, не підписана сторонами договору, не містить підпису первісного кредитора - ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів», а тому відповідно до п.1.2 договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року не може вважатись належним достатнім достовірним доказом передачі ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» права вимоги з відповідача за договором позики (з фіксованою процентною ставкою) № 1196251 від 09 квітня 2024 року позивачу .
Крім того, матеріали позовної заяви не містять і суду не надано доказів внесення позивачем плати за договором факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року на користь ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» в порядку, розмірах та на умовах згідно п.3 договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року.
Враховуючи викладене, позивачем не доведено належними, достатніми, достовірними доказами передачі позивачу первісним кредитором - ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» новому кредитору - ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги з відповідача - ОСОБА_1 за договором позики (з фіксованою процентною ставкою) №2296251 від 09 квітня 2024 року.
Відповідно п. 1 договору позики №2296251 від 09 квітня 2024 року, позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника.
Разом з тим до позовної заяви не надано доказів виконання первісним кредитором - ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» умов п.1 договору позики №2296251 від 09 квітня 2024 року щодо здійснення переказу грошових коштів шляхом їх перерахування на рахунок позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника.
Позивачем не доведено наявність у нього права вимоги до відповідача, оскільки, долучені до позовної заяви докази не підтверджують факту переходу до позивача права вимоги боргу з відповідача за договором позики (з фіксованою процентною ставкою) №2296251, укладеним 09 квітня 2024 року між первісним кредитором - ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 ; позивачем не доведено належними, достатніми, достовірним доказами факт отримання грошових коштів відповідачем від первісного кредитора - ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» за договором позики (з фіксованою процентною ставкою) №2296251, укладеним 09 квітня 2024 року.
Відповідно до ч.4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно ч.1 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору
Відповідно до ч.5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.1 ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. (ч.2 ст. 83 ЦПК України).
Враховуючи викладене, позивачем не доведено належними, достатніми, достовірними, допустимим доказами виникнення у відповідача зобов'язань перед позивачем за договором позики (з фіксованою процентною ставкою) №2296251, укладеним 09 квітня 2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів».
На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.ст. 207, 509, 525, 526, 530, 625, 626, 628, 629, 634, 638, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 13, 76 - 81, 83, 89, 95, 141, 263, 280 - 283, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України,
В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
В разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ вул. Симона Петлюри, б.30, рахунок IBAN № НОМЕР_1 в АТ «ТАСкомбанк;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Суддя О.М. Борєйко