Справа №712/9360/25
Провадження №2/712/3778/25
Іменем України
09 жовтня 2025 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі судді Стеценко О.С., за участю секретаря Дубини В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Світан Ок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати щомісячних платежів на утримання спільного майна будинку та прибудинкової території,
Позивач звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до відповідача, в якому просить стягнути борг з оплати внесків на утримання спільного майна будинку та прибудинкової території у сумі 5 561,16 грн., витрати на сплату судового збору в сумі 3 028,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 липня 2025 року провадження у справі відкрито та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 10 вересня 2025 року.
10 вересня 2025 року судове засідання відкладено до 09 жовтня 2025 року у зв'язку з неявкою сторін.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, з заявами про відкладення судового засідання або розгляду справи без його участі не звертався.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався, відзив на позов не надав.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі доказів та без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання позивача без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
При цьому, вказані положення процесуального закону не передбачають з'ясування причин повторної неявки представника позивача у судове засідання, а мають імперативну норму щодо залишення позову без розгляду у зв'язку із повторною неявкою представника позивача.
Відповідно до ч. 6 ст. 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Згідно ч. 7 ст. 14 ЦПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Позивач, як юридична особа, має зареєстрований електронний кабінет в системі «Електронний суд».
Ухвалою суду від 29 липня 2025 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвала про відкриття провадження була доставлена позивачу до електронного кабінету 29 липня 2025 року, про що свідчить довідка про доставку електронного документу.
10 вересня 2025 року судове засідання відкладено до 09 жовтня 2025 року у зв'язку з неявкою сторін.
Судова повістка про виклик до суду на судове засідання, призначене на 09 жовтня 2025 року, доставлена позивачу до електронного кабінету 11 вересня 2025 року о 17:00:07, про що свідчить довідка про доставку електронного документу
Верховний Суд зазначає, що попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Верховний Суд зазначає, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).
Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача не надав заяву про розгляд справи без його участі.
Суд має право залишити позов без розгляду у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи. Положення частини п'ятої статті 223, пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України не встановлюють вимоги, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у випадку визнання судом його явки обов'язковою та виклику до суду. Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05.06.2020 (справа №910/16978/19).
У постанові Верховного Суду від 12 січні 2023 року у справі №9901/278/21 сформульована правова позиція про те, що, ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. Слід також враховувати правову позицію Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Пономарьов проти України», згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнаватися про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, оскільки представник позивача повторно не з'явився в судове засідання, будучи належним чином повідомленим, заяви про розгляд справи за його відсутності або відкладення розгляду справи не надходило, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Світан Ок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати щомісячних платежів на утримання спільного майна будинку та прибудинкової території без розгляду.
Керуючись ст. ст. 44, 223, 257, 260, 261, 353-355 ЦПК України, суд
Позовну заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Світан Ок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати щомісячних платежів на утримання спільного майна будинку та прибудинкової території залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручене у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: О.С. Стеценко