ЄУ № 712/10872/25
Провадження № 3/712/3197/25
07 жовтня 2025 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі судді Проньки В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції (протокол про адміністративне правопорушення серія ЕПР 1 № 418505 від 10.08.2025) про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який працює лікарем-урологом, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №418505 від 10.08.2025, 10.08.2025 о 14 год. 04 хв. у Черкаси, вул. В'ячеслава Чорновола, 164/2, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Ford Fusion, д.н.з. НОМЕР_1 , (власник ОСОБА_1 ), перед початком руху не переконався, що це буде безпечним, в результаті чого скоїв обрив заправного шланга. Внаслідок чого було завдано матеріальних збитків.
Відповідно до ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушеннясправа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, зазначивши, що процесом заправки автомобіля займався працівник автозаправної станції, який після завершення заправки не від'єднав заправний шланг, про що ОСОБА_1 не був повідомлений, тому, переконавшись у відсутності перешкод перед автомобілем, розпочав рух, не маючи об'єктивної можливості виявити не від'єднаний шланг.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд виходить з такого.
Основним для вирішення справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення складу правопорушення. Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Суд, згідно з положеннями ст. ст. 280, 283 КУпАП, повинен з'ясувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності за нормою закону, зазначеною в протоколі про адміністративне правопорушення.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 , йому інкримінується порушення вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Згідно з протоколом серії ЕПР 1 №418505 від 10.08.2025, 10.08.2025 о 14 год. 04 хв. у Черкаси, вул. В'ячеслава Чорновола, 164/2, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Ford Fusion, д.н.з. НОМЕР_1 , (власник ОСОБА_1 ), перед початком руху не переконався, що це буде безпечним, в результаті чого скоїв обрив заправного шланга.
Відповідно до ст. 124 КУпАП відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно п. 10.1 ПДР України відповідно до якого перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Як вбачається з письмових пояснень ОСОБА_1 , 10.08.2025 о 14:00 він заїхав на АЗС для заправки автомобіля, при цьому заправку здійснював працівник станції, який самостійно вставив заправний пістолет у паливний бак та розпочав подачу пального. Після завершення оплати ОСОБА_1 перебував у салоні автомобіля та жодного повідомлення від працівника АЗС про завершення заправки чи необхідність залишатися на місці не отримував. Працівник АЗС не вийняв пістолет із бака та не вжив заходів для зупинки транспортного засобу під час початку руху, внаслідок чого сталося від'єднання пістолета. До обладнання ОСОБА_1 не торкався і в процес заправки не втручався.
До протоколу додано схему місця ДТП від 10.08.2025, письмові пояснення ОСОБА_2 від 10.08.2025, інформаційну довідку щодо пошуку посвідчення водія ГСЦ на ім'я ОСОБА_1 .
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, за клопотанням ОСОБА_1 до суду в якості свідка було викликано ОСОБА_2 , а також здійснено запит до АЗС «ОКО Драйв» з метою витребування відеозаписів події, однак свідок у судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, а відповідь на направлений запит щодо надання відеозаписів до суду не надходила.
Таким чином, суд вживав усіх передбачених законом заходів для забезпечення повного, об'єктивного і всебічного розгляду справи.
Будь - яких інших доказів, які б доводили вину ОСОБА_1 , до суду не надано.
Отже, в діях ОСОБА_1 не вбачається порушення Правил дорожнього руху України, зокрема п. 10.1, оскільки на підставі досліджених у судовому засіданні доказів встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталася не з її вини, а внаслідок раптової та непередбачуваної появи на проїзній частині дикої тварини - косулі.
Згідно ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими доказами не є доказом доведення вини, матеріалами справи вина особи, що притягується до адміністративної відповідальності, не підтверджена, будь-яких інших доказів вини правопорушника суду не надано, тому в діях ОСОБА_1 не вбачається складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Дотримання цих вимог є необхідним елементом процесуальної форми судового розгляду, забезпечує реалізацію закріплених у ст. 7 КПК таких засад кримінального провадження, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості, забезпечення доведеності вини та право на захист.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.
Згідно пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: … юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України(частина перша статті 64).
У відповідності до п. 4.1 вказаного Рішення, Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Слід зауважити, що право на справедливий суд гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, прийнятою Радою Європи 04.11.1950, ратифікованою Україною 17.07.1997, відповідно до неї суд встановлює обґрунтованість будь-якого висунутого проти особи обвинувачення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з ч.1 п. 3 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) при наявності обставин, передбачених ст. 247 КУпАП виносить постанову про закриття справи.
За встановлених у судовому засіданні обставин, у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а тому наявні підстави для закриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 247, 252, 283-285, 287 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку iз відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м. Черкаси шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.
Суддя: В.В. Пронька