Справа № 132/3259/25
Ухвала
Іменем України
"02" жовтня 2025 р. Калинівський районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
в режимі відеоконференції прокурора
Вінницької спеціалізованої прокуратури
у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
в режимі відеоконференції захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калинівка кримінальне провадження, внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 62025240040003071 від 15.07.2025 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Нова Гребля Калинівського району Вінницької області, українця, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 185 КК України,
В провадженні Калинівського районного суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025240040003071 від 15.07.2025 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 185 КК України.
Прокурор ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, оскільки строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 03 жовтня 2025 року, кримінальне провадження ще не завершене, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив тяжкі злочини, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, а також ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились та обставини визначені в ст. 178 КПК України не змінилися. Всі вищевказані обставини, у своїй сукупності, свідчать про те, що застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого та не зможуть запобігти доведеним ризикам, тому продовження строку раніше обраного запобіжного заходу буде співрозмірним особі обвинуваченого та суспільній небезпечності вчиненого діяння.
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів та просив його задовольнити з підстав зазначених у ньому.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили заміни запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за місцем проживання або на особисте зобов'язання.
Прокурор ОСОБА_3 заперечував щодо зміни обвинуваченому ОСОБА_4 раніше обраного запобіжного заходу на більш м'який, посилаючись на безпідставність заявленого клопотання.
Суд, заслухавши думку учасників судового процесу щодо заявленого прокурором клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, вважає необхідним його задовольнити, виходячи з наступного.
Так, ухвалою слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області від 07.08.2025 до підозрюваному ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів, до 03.10.2025 року.
Також ОСОБА_4 була визначена застава в розмірі п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 151400 гривень 00 копійок.
Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином.
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу, так само як і про його продовження, суд для прийняття законного й обґрунтованого рішення, відповідно до ст.ст.178, 199 КПК України та практики ЄСПЛ, має врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Суд, вирішуючи питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою враховує те, що обвинувачений ОСОБА_4 вже відбував раніше покарання в місцях позбавлення волі та йому відомі обмеження, встановлені у відповідних установах відбування покарань, останній вчинив кримінальні правопорушення в умовах воєнного стану, та вчинені злочини, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, а тому, усвідомлюючи можливу відповідальність за вчинені кримінальні правопорушення, ОСОБА_4 може спробувати переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєне, а також незаконно впливати на свідків у справі, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 03 жовтня 2025 року, кримінальне провадження ще не завершене, тому наявний ризик того, що останній може вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, суду не були надані докази, які б свідчили про те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які існували на час обрання в ході досудового розслідування обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зникли, тому суд приходить до висновку про необхідність продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк дії раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто з 02 жовтня 2025 року до 30 листопада 2025 року.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства (Летельє проти Франції).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має і тримання особи під вартою.
Крім того, згідно ч.3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
З урахуванням досліджених обставин, суд вважає за необхідне залишити обвинуваченому ОСОБА_4 раніше визначений ухвалою слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області від 07.08.2025 розмір застави у межах п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 151400 гривень 00 копійок.
Застосовуючи до обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, суд вважає за необхідне, у разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Розглядаючи можливість змінити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід на більш м'який, не пов'язаний з тримання під вартою, суд, враховуючи вище наведене, вважає його такими, що не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та не зможе запобігти ризикам у даному кримінальному провадженні, на підставі яких, такий запобіжний захід було обрано. Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу судом не встановлено, тому в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 щодо зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за місцем проживання або на особисте зобов'язання слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 194, 196, 197, 199, 315, 369-372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто з 02 жовтня 2025 року до 30 листопада 2025 року.
Залишити без змін раніше визначений обвинуваченому ОСОБА_4 розмір застави у межах п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 151400 (сто п'ятдесят одну тисячу чотириста) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на Рахунок отримувача: UA688201720355219002000000401, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26286152, код банку отримувача (МФО) 820172, призначення платежу: застава, номер та дата ухвали суду, кримінальне провадження, прізвище, ім'я, по-батькові платника застави.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
В разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за викликом;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у цьому кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (за їх наявності).
Роз'яснити обвинуваченому положення п.п. 8, 10 ст.182 КПК України, згідно з якими у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 30 листопада 2025 року.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Обвинуваченого ОСОБА_4 утримувати під вартою у слідчому ізоляторі Державної установи «Вінницька УВП (№ 1)».
Копію ухвали про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вручити прокурору та обвинуваченому ОСОБА_4 негайно після її проголошення.
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 про заміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за місцем проживання або на особисте зобов'язання - відмовити.
Ухвала суду щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Повний текст ухвали складений 07.10.2025.
СУДДЯ ОСОБА_1