Справа № 601/1668/25
Провадження по справі № 2/129/1424/2025
про повернення позовної заяви у зв'язку з невиконанням ухвали
про залишення позову без руху
09.10.2025 року м. Гайсин
Суддя Гайсинського районного суду Вінницької області Дєдов С.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , поданої в її інтересах представником позивача за довіреністю ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, -
Встановив:
Ухвалою Гайсинського районного суду від 31.07.2025 р. зазначена позовна заява залишена без руху, як така, що не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, позивачу надано для виправлення недоліків строк десять днів з часу отримання копії цієї ухвали.
Ухвала Гайсинського районного суду від 31.07.2025 р. про залишення позовної заяви без руху надіслана відповідачу ОСОБА_1 поштовим відправленням із повідомленням, яку отримано позивачем 15.08.2025 року згідно із розпискою в одержанні, яка міститься в повідомленні, повернутому до суду.
У визначений строк позивач та представник позивача за довіреністю не усунули недоліки позовної заяви, які зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, а саме:
- позовна заява подана та підписана представником позивача за довіреністю ОСОБА_2 , яка не є адвокатом, та з огляду на приписи статті 110 СК України, якою визначено можливість звернення до суду з такого виду позовами лише особисте звернення одного з подружжя з позовом про розірвання шлюбу, не містить належного обґрунтування щодо наявності повноважень у представника позивача за довіреністю ОСОБА_2 , яка не є адвокатом, на ведення справи про розірвання шлюбу (ч.7) ст. 177 ЦПК України, пп.11) п.16-1 Перехідних положень Конституції України, відповідно до якого представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року);
- не додано до матеріалів позову оригіналу свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 28.03.2023 р. як того вимагає п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 р. №7 (п.5) ч.3 ст. 175 ЦПК України);
- у позовній заяві не зазначено наявності чи відсутності обставин (вагітність дружини, наявність фактів вчинення протиправної поведінки, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя), визначених ч.2 ст. 110 СК України, за наявності яких позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений (п.5) ч.3 ст. 175 ЦПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч.4 ст. 43 ЦПК України за введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.
Окільки зазначені в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху недоліки у визначений строк не усунуті, то дану позовну заяву із додатками, відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, слід вважати неподаною та повернути позивачу.
При цьому слід зазначити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду із заявою, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Враховуючи зміст заяви позивача про усунення недоліків, слід зауважити, що залишення позовної заяви без руху з метою належного її оформлення у відповідності до вимог чинного цивільно-процесуального законодавства не являє собою обмеженням у доступі до правосуддя. Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст.6 Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу наглядним є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Керуючись ч. 3 ст.185 ЦПК України, -
Постановив:
Позовну заяву із додатками ОСОБА_1 , поданої в її інтересах представником позивача за довіреністю ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, вважати неподаною та повернути представнику позивача за довіреністю Носовській Н.О.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів до Вінницького апеляційного суду, з дня її проголошення.
Суддя: