Справа № 699/1571/25
Номер провадження № 1-кс/699/278/25
щодо запобіжного заходу
03.10.2025 м. Корсунь-Шевченківський
Слідчий суддя Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши в межах кримінального провадження № 12025250380000317 клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 , погоджене начальником Городищенського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 ,
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України,
У провадження слідчого судді надійшло вищевказане клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні СВ відділення поліції № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області перебуває кримінальне провадження № 12025250380000317 зареєстроване за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що 2 жовтня 2025 року близько 8 години 30 хвилин водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки «Volkswagen Golf-1», реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та рухаючись в селі Мліїв Черкаського району по проїзній частині вулиці Данила Кушніра на виїзді із с. Мліїв в напрямку м. Городище, поблизу моста р. Вільшанки, що по вулиці Данила Кушніра, проявила неуважність та порушила вимоги:
- п. 2.3.б) Правил дорожнього руху України, відповідно до якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
- п. 2.9.а) Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
- п. 12.1 Правил дорожнього руху України, згідно до якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і етап транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Під час руху вона була неуважною, не врахувала дорожню обстановку, а саме стан дорожнього покриття, яке було мокрим, не обрала безпечну швидкість руху, щоб контролювати транспортний засіб і не допустити його виїзд за межі проїзної частини, втратила керування, виїхала за межі лівого краю проїзної частини, де допустила наїзд на нерухому перешкоду у вигляді металевого відбійника краю проїзної частини.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпілий - пасажир ОСОБА_7 , відповідно до довідки з КНП «Городищенське МО» від 02.10.2025 отримала тілесні ушкодження у вигляді неповного відриву правої кінцівки на рівні стегна, які відповідно до Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень та була госпіталізована до КНП «Городищенське МО» Городищенської міської ради.
Також у результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпілий - пасажир ОСОБА_8 , відповідно до довідки з КНП «Городищенська МО» від 02.10.2025 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівої ключиці зі зміщенням, закритий перелом правої гомілкової кістки зі зміщенням, які відповідно до Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995, відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості та був госпіталізований до КНП «Городищенське МО» Городищенської міської ради.
Спричинення потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_9 тяжкого тілесного ушкодження та тілесного ушкодження середньої тяжкoсті знаходиться у прямому причинному зв'язку з порушенням водієм автомобіля «Volkswagen Golf-1», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_4 вимог пп. 2.3.б), 2.9.а), 12.1 Правил дорожнього руху України.
Отже, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керувала транспортним засобом, в стані алкогольного сп'яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження та тяжке тілесне ушкодження.
02.10.2025 ОСОБА_4 затримано о 14:19 годин в порядку ст. 208 КПК України.
Того ж дня ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України.
Ініціатор клопотання як на докази причетності ОСОБА_10 до вчинення інкримінованого правопорушень посилається на зібрані у кримінальному провадженні докази, а саме:
- рапорт оперативного чергового відділення поліції № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області від 02.10.2025;
- протокол огляду місця події від 02.10.2025;
- протокол затримання від 02.10.2025;
- довідки КНП «Городищенське МО» від 02.10.2025;
- висновок щодо результатів огляду на стан сп'яніння від 02.10.2025.
Сторона обвинувачення вважає, що наведені в клопотанні слідчого дані об'єктивно свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_10 інкримінованого правопорушення.
Метою застосування запобіжного заходу у даному випадку зазначається забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам:
- переховуватися від суду (ймовірність можливого переховування аргументується тяжкістю вчиненого правопорушення та покарання, а також її можливість безперешкодно залишити територію країни, що ускладнить як проведення досудового розслідування так і можливість прийняття у провадженні законного та обґрунтованого рішення);
- незаконно впливати на потерпілого та/або свідків (обґрунтовується особливістю вчиненого злочину, її обізнаність про потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, а також значення показань таких осіб для повноти та об'єктивності досудового розслідування).
З огляду на викладене сторона обвинувачення просить застосувати до підозрюваної ОСОБА_11 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 діб з можливістю внесення застави у розмірі 80 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240,00 грн.
Учасники кримінального провадження через стан здоров'я підозрюваної ОСОБА_10 брали участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з приміщення медичної установи (палати медичного закладу).
Особу підозрюваної за її паспортом громадянина України встановив лікуючий її лікар. також лікар повідомив, що через отримані в результаті ДТП травми підозрювана є нетранспортабельною. Залишати приміщення лікарні вона за станом здоров'я не зможе тривалий час, орієнтовно більше місяця.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав.
Підозрювана ОСОБА_10 підтвердила викладені в клопотанні обставини щодо події, у вчиненні якої вона підозрюється. Також ОСОБА_10 пояснила, що все сталося миттєво. Каялася у вчиненому, розуміла свою винуватість. Перебування у стані сп'яніння не заперечувала. Намірів залишати місце пригоди не мала. Також не має намірів залишати місце проживання чи іншим чином перешкоджати розслідуванню. Повідомила, що біля двох років проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Цей будинок фактично належить їй, однак юридично документи перебувають в стадії оформлення. Вона є вдовою, чоловік загинув на війні. Одна виховує двох малолітніх дітей, які навчаються у першому та четвертому класі місцевої школи. Іншого нерухомого майна не має. Інших родичів не має.
Просила застосувати до неї домашній арешт як запобіжний захід.
Захисник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечив. Указував, що підозра обґрунтована, обставини інкримінованого правопорушення ним не оспорюються. Однак захисник вважає, що стороною обвинувачення не наведено жодного конкретного доказу, який свідчив би про те, що ОСОБА_10 має намір переховуватися від органів слідства, впливати на свідків і потерпілих. Навпаки, підозрювана сприяє слідству, не ухиляється від своїх процесуальних обов'язків, процесуальними правами не зловживає. Після події вона місця скоєння ДТП не залишила. Підозрювана визнає свою вину, щиро кається у скоєному, є вдовою і самостійно виховує двох малолітніх дітей. З огляду на вказане сторона захисту вважає, що відсутні підстави для застосування до підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу.
Слідчий суддя, заслухавши прокурора, підозрювану та її захисника, дослідивши матеріали клопотання, дійшов такого.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Щодо обґрунтованості підозри.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
З досліджених матеріалів клопотання, а також наданих учасниками в судовому засіданні пояснень, необхідно дійти висновку, що подальше розслідування зазначених обставин у цьому випадку є виправданим.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_10 інкримінованого правопорушення.
Щодо наявності ризиків.
Згідно із ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У клопотанні сторона обвинувачення посилається на наявність ризиків переховування від суду, впливу на потерпілих і свідків.
Водночас, доказів на підтвердження наявності будь-якого із вказаних ризиків слідчому судді не надано.
Разом з тим, ураховуючи обставини інкримінованого правопорушення, пояснення ОСОБА_10 про те, що вона знайома з потерпілими, а також про її місці соціальні зв'язки у населеному пункті, де вона проживає і сталося ДТП, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність наявності ризику впливу підозрюваної на потерпілих.
Щодо застосування більш м'яких запобіжних заходів.
У клопотанні зазначено, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків та виконання підозрюваною обов'язків.
Ураховуючи зміст підозри та наявність вищевказаного ризику, беручи до уваги обставини правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку що застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання буде недостатнім. Особиста порука так само застосована не може бути, оскільки відповідних заяв до суду не надходило.
Відповідно до статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно із частиною другою ст. 286-1 КК України ті самі діяння, які передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо вони заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження, - караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п'яти до восьми років.
У свою чергу частиною першою статті 286-1 КК України передбачено, що порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, - караються позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від трьох до п'яти років.
Слідчий суддя ураховує обставини, що характеризують особу ОСОБА_4 , яка є вдовою, має на утриманні двох малолітніх дітей, офіційно непрацевлаштована, негативно характеризується за місцем роботи, раніше не судима, постійно проживає за адресою АДРЕСА_1 . Також суд враховує теперішній стан здоров'я підозрюваної і необхідність проходження нею лікування.
Суд дійшов висновку, що запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період доби спроможний запобігти вчиненню нового кримінального правопорушення та в повній мірі забезпечить виконання підозрюваною процесуальних обов'язків. При цьому слідчим суддею враховано, що застосування домашнього арешту цілодобово позбавить підозрювану можливості працювати, а отже і забезпечувати свої базові потреби та потреби осіб, які перебувають на її утриманні. Крім того, позбавить підозрювану можливості опікуватися дітьми, купувати їм продукти, відводити до школи.
Згідно із ч. 3 ст. 202 КПК України, у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, який був затриманий: негайно доставляється до місця проживання і звільняється з-під варти, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло цілодобово; 2) негайно звільняється з-під варти та зобов'язується невідкладно прибути до місця свого проживання, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло в певний період доби.
З огляду на викладене подане клопотання підлягає частковому задоволенню.
На підставі ст. 98, 176-178, 181, 184, 186, 194, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 , погоджене начальником Городищенського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України - задовольнити частково.
Обрати підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період доби, з забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 - у період часу з 22 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. наступного дня.
Підозрювана ОСОБА_4 підлягає негайному звільненню з під варти.
Покласти на підозрювану ОСОБА_4 такі обов'язки:
- прибувати на виклик до слідчого, прокурора чи суду;
- у визначений час перебувати та без дозволу прокурора чи суду не відлучатися з домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , крім випадків необхідності отримання медичної допомоги, перебування на лікуванні, евакуації населення, рятування життя та здоров'я в умовах воєнного стану;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних з виконанням покладених на неї обов'язків.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на неї обов'язків до неї може бути застосований більш суворий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення.
Ухвалу про застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати для виконання до Відділення поліції № 1 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області.
Зобов'язати Відділення поліції № 1 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області поставити на облік ОСОБА_4 як особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту встановлюється строком на 60 днів в межах строку досудового розслідування з дати постановлення ухвали, тобто з 03.10.2025 до 01.12.2025.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваною - з моменту вручення копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1