Справа №694/2713/25
Провадження №3/690/210/25
09 жовтня 2025 року суддя Багачевського міського суду Черкаської області, Вахнова Л.А., за участю секретаря судового засідання Вельган А.І., прокурора Звенигородської окружної прокуратури Тарасова О.С., та особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли із Черкаського апеляційного суду, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на утриманні непрацездатних осіб та неповнолітніх дітей не має, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,
ОСОБА_1 , будучи присяжною Звенигородського районного суду Черкаської області та відповідно до пп. «ґ» п.1 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією в порушення вимог ч.1 ст. 45, п. 2-7 Прикінцевих положень ЗУ «Про запобігання корупції» без поважних причин, несвоєчасно подала до Національного агентства з питань запобігання корупції декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 та за 2022 рік, оскільки граничний термін подачі був 31.01.2024, а декларації фактично подані 13.02.2025, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
При розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями ... 172-4 -172-9 ... цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. (ч.2 ст. 268 КУпАП)
Відповідно до ч.2 ст. 250 КУпАП при провадженні у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-4 - 172-9, 172-9-2 цього Кодексу, участь прокурора у розгляді справи судом є обов'язковою.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що вона дійсно пропустила строк подачі щорічної декларації за 2021 та 2022 рік. При включенні її до списку присяжних Звенигородського районного суду Черкаської області у 2020 р., та під час здійснення повноважень присяжної у 2021 та 2022 р.р. не була обізнана з обов'язком електронного декларування, оскільки її робота не пов'язана із державною службою. Крім того, зазначила що під час воєнного стану в Україні з лютого 2022 року була призупинена обов'язкова подача декларацій особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. У січні чи лютому 2025 р. отримала за своєю поштовою адресою письмове попередження про необхідність подачі електронної декларації, який не зберігся, а тому виконала вимоги лише 13.02.2025 р. Додатково зауважила, що її чоловік та син є військовослужбовцями, мають статус учасника бойових дій, вона постійно перебувала в стані стресу та вважала цю обставину суттєвою для врахування. Як присяжна здійснювала свої повноваження лише двічі - у 2021 та 2022 р.р., після цього жодного разу до Звенигородського районного суду Черкаської області не запрошувалась.
Прокурор Тарасов О.С. вважав доведеними обставини, викладені у протоколі про адміністративного правопорушення, з урахуванням наданого ним висновку, та зазначив про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-6 КУпАП і просив накласти стягнення у вигляді штрафу в максимальному розмірі.
Заслухавши пояснення і доводи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та позицію прокурора, з урахуванням наданого ним висновку, суддя, вивчивши надані докази, приходить до наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції України та Законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання корупції» правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Згідно пп. «ґ» п. 1 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції» присяжні (під час виконання ними обов'язків у суді) є особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону.
Згідно ст.63 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя.
Відповідно до п.45-2 Роз'яснення НАЗК щодо питань декларування, присяжні є суб'єктами, на яких поширюється дія Закону (суб'єктами декларування) під час виконання ними обов'язків у суді (пп.«ґ» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону). Для цілей декларування необхідно встановити, які юридичні факти вважаються початком і закінченням виконання обов'язків у суді присяжним. Початком виконання обов'язків у суді у цивільному провадженні є дата судового засідання, на якому почався розгляд справи по суті за участі присяжного; в кримінальному провадженні - дата складання присяжним присяги. Припиненням виконання присяжним обов'язку в суді є закінчення конкретного провадження (розгляду справи по суті).
ОСОБА_1 включена до списку присяжних Звенигородського районного суду Черкаської області на підставі рішення Звенигородської районної ради №35-17 від 29.05.2020 р. на строк три роки, та 21.03.2023 р. було затверджено нові списки присяжних.
За весь час перебування у списках ОСОБА_1 тричі приймала участь у судових засіданнях в цивільних справах, а саме в травні 2021 р. (1 год.), липні 2021 (1 год.) та у листопаді 2022 р. (2 год.), що підтверджується витягами з табелів обліку робочого часу суду.
Щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 та за 2022 рік ОСОБА_1 подала 13.02.2025 р, тобто після граничного терміну їх подачі (31.01.2024, а декларації фактично подані 13.02.2025,
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 ст. 172-6 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно із статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ч. 1 ст.45 Закону особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Відповідно до п. 2-7 Перехідних положень Закону установлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року. Суб'єкти декларування, зазначені у частинах сьомій - чотирнадцятій статті 45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» від 20.09.2023 визначено, що за загальним правилом до 31.01.2024 слід подати: щорічні декларації (з будь-якою позначкою) за 2021-2022 звітні періоди; декларацію при звільненні за 2022-2023 роки (якщо обов'язок подання декларації настав до 11.10.2023 включно); декларацію кандидата на посаду за 2021 та 2022 звітні періоди (якщо кінцевий строк їх подання настав у період з 24.02.2022 по 11.10.2023 включно). Особливості подання декларацій кандидата на посаду та декларацій при звільненні наведено у відповідях на запитання 2-1 та 2-2 цих Роз'яснень. З 1 січня до 31 березня 2024 року включно суб'єкти декларування (крім тих, які мають право на відтермінування) повинні подати щорічні декларації за 2023 звітний період. Декларації, подані в період з 24.02.2022 до 11.10.2023 включно вважаються такими, що були подані на виконання обов'язку, передбаченого ст. 45 Закону (абз. 2 п. 2-7 розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону). Повторне їх подання не вимагається та є технічно неможливим.
Приміткою до ст. 172-6 КУпАП встановлено, що суб'єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Склад вказаного правопорушення є формальним, тобто таким, який не передбачає наслідків як обов'язкового елементу об'єктивної сторони, в той час як обов'язковим елементом об'єктивної сторони формального складу завжди є діяння.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 будучи особою уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно здійснювала свою діяльність, як присяжна Звенигородського районного суду Черкаської області, і зобов'язана була подати щорічну декларацію за 2021 рік та за 2022 р. після відновлення декларування під час воєнного стану до 31.01.2024 включно.
Проте, ОСОБА_1 , будучи суб'єктом декларування, який повинен бути обізнаним щодо обов'язку, способу, та терміну подачі таких типів декларацій, за відсутності поважних причин, в порушення ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», п. 2-7 Прикінцевих положень Закону подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік та 2022 рік лише 13.02.2025, що встановлено відповідно до відкритих загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Також вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, підтверджується відомостями, викладеними в матеріалах об'єднаної адміністративної справи, а саме: рапортом старшого оперуповноваженого УСР в Черкаській області від 07.08.2025; щорічними деклараціями ОСОБА_1 за 2021рік та за 2022 рік, поданими 13.02.2025; відповідями на запит від Звенигородського районного суду Черкаської області та від Звенигородської районної ради Черкаської області з долученими до них списком присяжних Звенигородського районного суду, рішення Звенигородської районної ради від 21.03.2023, витягом з відкритого сайту суду, табелем обліку використання робочого часу присяжних Звенигородського районного суду м. Черкаси.
З огляду на підвищену суспільну небезпечність адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 176-6 КУпАП, яке вчинене ОСОБА_1 , за відсутності інших обставин, які її знижують, порушення нею строку подачі щорічної декларації більш ніж на один рік, з метою дотримання принципів запобігання та протидії корупції, в тому числі відкритості та прозорості діяльності органів державної влади, суд вважає за неможливе її звільнення від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого за ст. 22 КУпАП, як про це просить ОСОБА_1 .
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, які не викликають у суду сумнівів, оскільки вони є логічними, послідовними та узгоджуються з матеріалами справи.
До обставин, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 суд відносить щире розкаяння. Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 суддя не вбачає.
Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, які вчинено майже одночасно в один і той же день, особи порушника, ступеня її вини, наявності обставин, які пом'якшують відповідальність та відсутності обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суддя вважає за необхідне накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, з урахуванням положень ст. 36 КУпАП, яке буде достатнім для її виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
На підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 40-1, 172-6, 280, 283, 284 КУпАП,-
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення, з урахуванням положень ст. 36 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає суму 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Положення ч. 2 ст. 308 КУпАП передбачають, що у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Строк пред'явлення постанови до виконання - протягом трьох місяців з моменту її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.
Постанова можебути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Л.А. Вахнова