Справа № 641/2062/25
Провадження № 2/645/1767/25
(заочне)
08 жовтня 2025 року м. Харків
Немишлянський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Феленко Ю.В.,
за участі секретаря судових засідань Товстої Є.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Немишлянського районного суду м.Харкова цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , яким просить стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 130543 від 07.02.2024 у розмірі 10326,25 грн., а також судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 2422,40 та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн..
В обґрунтування позову вказує, що 07.02.2024 між ТОВ "ФК "КРЕДІПЛЮС" та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит № 130543 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач, приєднавшись до публічної частини, прийняв умови індивідуальної частини та графіку платежів, як невід'ємних частин (складових) кредитного договору, шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Відповідно до п. 2.2.1 кредитного договору сума (загальний розмір) кредиту становить 5556,00 грн. надається не пізніше наступного дня після укладення договору в наступному порядку: у розмірі 4000.32 грн. на № рахунку/ картки позичальника № НОМЕР_1, у національній валюті; у розмірі 1555,68 грн. шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини. Пунктом 2.5. індивідуальної частини передбачено, що комісія за надання кредиту складає 1555,68 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього договору за ставкою 28,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Відразу після вчинених дій відповідача, 07.02.2024 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС" ініціювало переказ коштів згідно договору на платіжну картку № НОМЕР_1 , що в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця.
ТОВ "ФК "КРЕДІПЛЮС" умови договору про споживчий кредит виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на вказану вище суму, тоді як відповідач умови договору не виконав.
12.07.2024 між первісним кредитором ТОВ "ФК "КРЕДІПЛЮС" та ТОВ "ФК "ЕЙС" було укладено Договір факторингу № 12072024, відповідно до умов якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 130543 від 07.02.2024.
У зв'язку із порушенням зобов'язань відповідачем ОСОБА_1 його заборгованість за договором про споживчий кредит № 130543 від 07.02.2024 станом на 21.02.2025 становить 10326,25 гривень, та складається з заборгованості за кредитом 5556,00 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом 4369,25 грн., заборгованості за комісією за надання кредиту 401,00 грн.
Посилаючись на викладене, ТОВ "ФК "ЕЙС" просить суд стягнути з ОСОБА_1 зазначену суму заборгованості, а також витрати зі сплати судового збору у сумі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7000 грн.
Ухвалою суду від 22.04.2025 відкрито спрощене провадження та призначено судове засідання. Надано відповідачу строк для надання відзиву на позов.
У судове засідання представник позивача не прибув, у позові просив провести розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових повісток за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача.
Відзиву на позовну заяву відповідачем не надано.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно ч. 2 ст. 43 ЦПК України відповідач зобов'язаний добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов'язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред'явленого до нього позову. Тривала відсутність такого інтересу з боку відповідача свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.
Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Суд, вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи та надані докази, дійшов такого висновку.
Судом на підставі наданих матеріалів встановлено, що 07.02.2024 між ТОВ "ФК "КРЕДІПЛЮС" та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит №130543 на отримання кредитних коштів у загальній сумі 5556,00 грн, з яких 4000,32 грн. було перераховано на його банківську картку № НОМЕР_1 , а 1555,68 грн було зараховано як погашення комісії за надання кредиту, нарахованої згідно п.2.5 індивідуальної частини за ставкою 28,00% від загальної суми кредиту, за рахунок кредиту.
За умовами договору загальний строк кредитування встановлюється графіком платежів та складає 70 днів з 07.02.2024 до 17.04.2024. Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 600,00% річних, тип процентної ставки фіксована. Комісія за надання кредиту 1555,68 грн. та нараховується за ставкою 28,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів або за рахунок кредиту. Загальні витрати позичальника за кредитом складають 5929,93 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту становить 11485,93 грн. (а.с.40-41, 33).
Договір про споживчий кредит та паспорт споживчого кредиту, де зазначено інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма), та який містить аналогічні умови його укладення, було підписано відповідачем.
З довідки ТОВ "ФК "КРЕДІПЛЮС" №11 про успішність операцій згідно з договором №1412/22-1 від 14.12.2022, укладеним з ТОВ "ФК КОНТРАКТОВИЙ ДІМ" (вих.№1317/11-11 від 11.11.2024), убачається, що ТОВ "ФК "КРЕДІПЛЮС" свої зобов'язання за договором про споживчий кредит № 130543 від 07.02.2024 виконало і надало кредитні кошти позичальнику ОСОБА_1 у повному обсязі, здійснивши 07.02.2024 переказ грошових коштів в сумі 4000,32 грн. на його банківську картку № НОМЕР_1 (а.с.53).
За даними картки обліку виконання договору №130543 встановлено, що 07.02.2024 ОСОБА_1 було надано кредит у сумі 5556,00 грн.. За період з 07.02.2024 до 17.04.2024 відповідно до умов договору було нараховано проценти у сумі 4369,25 грн. та комісію у розмірі 401,00 грн, загальний розмір заборгованості складає 10326,25 грн (а.с.59-60).
Крім того, позивачем долучено до матеріалів справи правила надання коштів у кредит ТОВ "ФК "КРЕДІПЛЮС" в редакції від 22.01.2024 (а.с.42-52).
З витребуваної судом у АТ "ПРИВАТБАНК" інформації встановлено, що на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) була емітована банківська платіжна картка № НОМЕР_3 , IBAN НОМЕР_4 .
Разом з цим, АТ "ПРИВАТБАНК" надано суду виписку по особовому рахунку банківської картки № НОМЕР_3 за період з 07.02.2024 до 12.02.2024, з якої убачається, що 07.02.2024 на вказаний рахунок було зараховано 4000,32 грн.
12.07.2024 між ТОВ "ФК "КРЕДІПЛЮС" та ТОВ "ФК "ЕЙС" був укладений Договір факторингу №12072024, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги від ТОВ "ФК "КРЕДІПЛЮС" до ТОВ "ФК "ЕЙС", у т.ч. і за договором про споживчий кредит №130543, укладеним 07.02.2024 між ТОВ "ФК "КРЕДІПЛЮС" та відповідачем, що підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників та копією Витягу з реєстру боржників (а.с.71-74, 78).
Відповідно до платіжної інструкції №3103 від 12.07.2024 на виконання умов вказаного вище договору факторингу ТОВ "ФК "ЕЙС" здійснило плату ТОВ "ФК "КРЕДІПЛЮС" за відступлення прав вимоги у сумі 414716,21 грн (а.с.12).
Як убачається з вказаного вище Витягу з реєстру боржників, сума заборгованості відповідача становить 10326,25 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 5556,00 грн; заборгованість за процентами за користування кредитом 4369,25 грн; заборгованість за комісією 401,00 грн.
Таким чином, до ТОВ "ФК "ЕЙС" перейшли всі права ТОВ "ФК "КРЕДІПЛЮС" щодо права вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 130543 від 07.02.2024 у сумі 10326,25 грн.
На час розгляду справи судом, відповідачем не надано доказів, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.
Відповідно до ч.1 ст.12, ч.1 ст.13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
При цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із ч.2 ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.612ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до положень статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).
Згідно статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідачем ОСОБА_1 були порушені зобов'язання стосовно своєчасного повернення суми отриманого кредиту, сплати нарахованих за користування кредитними коштами процентів та комісії, внаслідок чого виникла заборгованість за вказаним вище договором про споживчий кредит у загальному розмірі 10326,25 грн.
Отже, враховуючи встановлені обставини, а також те, що відповідачем не надано до суду доказів виконання зобов'язання за кредитним договором, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Згідно зі статтею 133 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір включено до складу судових витрат.
Відповідно до ч. 1ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, то сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 2 422,40 грн.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн, суд зазначає таке.
За приписами ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 ч. 3 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
На підставі п. 1 ч. 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Судові витрати на правничу допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов'язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.
Згідно із ч. 1 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони.
За приписами ч. 2 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України).
Нормою ч. 8 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою або тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України).
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 28.06.2023 у справі № 463/2001/19 де зазначено, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України).
04.02.2024 між Адвокатським бюро "Тараненко та партнери" і ТОВ "ФК "ЕЙС" укладено договір про надання правничої допомоги № 04/02/25-01, до якого додається протокол погодження вартості послуг, а також додаткова угода №2, якою визначено, що адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу по захисту прав і інтересів клієнта з питань, зокрема, у справі про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №130543 від 07.02.2024 (а.с.13-16).
У відповідності до акта прийому-передачі наданих послуг, що є невід'ємною частиною договору про надання правничої допомоги №04/02/25-01 від 04.02.2024, вартість наданих адвокатським бюро "Тараненко та партнери" правових і юридичних послуг ТОВ "ФК "ЕЙС" складає 7000 грн.: (складання позовної заяви (2 години) 5000 грн, вивчення матеріалів справи (2 години) 1000 грн, підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за договором №130543 від 07.02.2024 (1 година) 500 грн, підготовка та подача клопотання про витребування доказів (1 година) 500 грн) (а.с.17).
Від відповідача ОСОБА_1 клопотання щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до суду не надходило.
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Такі висновки викладені у Постанові Верховного Суду від 13.03.2025 у справі № 275/150/22.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі, а саме в сумі 7000,00 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 2ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовну заяву задоволено, за рахунок відповідача на користь позивача підлягає стягненню понесені ним витрати на правничу допомогу у сумі 6000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 206, 247, 258-259, 268, 280-282 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 130543 від 07.02.2024 в розмірі 10326,25 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», ел. пошта FincomEICE@gmail.com, адреса: 02090, місто Київ, Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005, ЄДРПОУ 42986956,
представник позивача - Тараненко Артем Ігорович, діє на підставі довіреності від 19.09.2024, ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: 02094, місто Київ, вулиця Юрія Поправки, будинок 6, офіс 21 РНОКПП НОМЕР_5 ,
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Ю.В. Феленко