Справа № 643/17263/25
Провадження № 2/643/6953/25
про залишення позовної заяви без руху
09.10.2025 м. Харків
Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Семенова Я.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , поданої в особі представника - адвоката Ярмоловича Олексія Євгеновича до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Ярмоловича О.Є. звернулася до Салтівського районного суду міста Харкова з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем, зареєстрований 05 лютого 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції, актовий запис №104.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суд доходить висновку про залишення позовної заяви без руху, з огляду на таке.
Згідно з вимогами п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні. Правилами п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України закріплено вимогу щодо викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Так, положеннями ч. 1 ст. 106 СК України закріплено, що подружжя, яке не має дітей, має право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану заяву про розірвання шлюбу.
Як убачається зі змісту пред'явленого позивачем позову, подружжя спільних неповнолітніх або малолітніх дітей не має, водночас, матеріали позовної заяви не містять відомостей про наявність спору між сторонами щодо розірвання шлюбу через органи державної реєстрації актів цивільного стану, а, відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх прав, свобод чи законних інтересів у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до п. 2 я. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
У пред'явленому ОСОБА_1 позові місце проживання відповідача зазначено як таке: АДРЕСА_1 . Водночас згідно з отриманою Салтівським районним судом міста Харкова довідкою з Реєстру територіальної громади міста Харкова відповідач ОСОБА_2 за адресою, вказаною у позовній заяві зареєстрованим не значиться.
Крім того, у пред'явленому позові ОСОБА_1 посилається, що з нею проживає та перебуває на її утриманні неповнолітня дитина - ОСОБА_3 , що підтверджується довідками про реєстрацію тимчасового місця проживання позивача та дитини, тому позов про розірвання шлюбу пред'являється за зареєстрованим місцем проживання позивача.
Як убачається з матеріалів позовної заяви, позивачем до неї додано копії довідок про реєстрацію тимчасового місця проживання, викладених іноземною мовою з їх перекладом українською мовою, здійсненим Бюро перекладів «Світ перекладів».
Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до ст. 79 Закону України «Про нотаріат» нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.
Крім того, згідно зі ст. 13 Закону України «Про міжнародне приватне право» документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
Легалізація документів та/або проставлення апостилю - це процес підтвердження походження документів. Як апостиль, так і легалізація підтверджують справжність підпису особи, що засвідчила документ.
Апостиль ставиться для використання документів в країнах, які підписали Гаазьку конвенцію, яка була прийнята в 1961 році, згода на обов'язковість якої надана Законом України від 10 січня 2002 року «Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів».
Згідно із статтею 1 Гаазької конвенції ця Конвенція поширюється на офіційні документи, які були складені на території однієї з Договірних держав і мають бути представлені на території іншої Договірної держави.
Статтею 3 цієї Конвенції передбачено, що єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення передбаченого статтею 4 апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений.
Відповідно до статті 4 Конвенції передбачений в частині першій статті 3 апостиль проставляється на самому документі або на окремому аркуші, що скріпляється з документом; він повинен відповідати зразку, що додається до цієї Конвенції. Однак апостиль може бути складений офіційною мовою органу, що його видає. Типові пункти в апостилі можуть бути викладені також другою мовою. Заголовок «Apostille" (Convention de la Haye du 5 octobre 1961)» повинен бути викладений французькою мовою.
Водночас, як убачається з доданих до позовної заяви ОСОБА_1 копій довідок про реєстрацію тимчасового місця проживання, останні не легалізовані шляхом проставлення апостилю із супроводженням їх нотаріально засвідченим перекладом українською мовою, а відтак до заяви додано документи, не засвідчені у встановленому законом порядку та з яких неможливо встановити їхній зміст.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного, керуючись положеннями ст. 185 ЦПК України, заява підлягає залишенню без руху із зазначенням недоліків заяви та наданням строку для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. 183 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 , подану в особі представника - адвоката Ярмоловича Олексія Євгеновича до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Установити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - 10 днів з дня вручення копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що якщо він відповідно до ухвали суду у встановлений строк не усуне зазначені недоліки позовної заяви, вона вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя : Я.Ю. Семенова