Справа № 643/6105/25
Провадження № 2/643/3489/25
09.10.2025 м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого Поліщук Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Костенюк А.В.,
представника позивача - Сосунова Є.В.,
представника відповідача Департаменту реєстрації Харківської міської ради - Зубко
А.О.,
розглянувши у відкритому судового засіданні у приміщенні суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Департаменту реєстрації Харківської міської ради про визнання договору позики виконаним, скасування державної реєстрації на заставне майно та визнання права власності,-
Позивач ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Сосунова Є.В. звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , Департаменту реєстрації Харківської міської ради про визнання договору позики виконаним, скасування державної реєстрації на заставне майно та визнання права власності, в якому прохає: визнати договори іпотеки № 1151 від 06.03.2015 та позики № 1150 від 06.03.2015 виконаними; визнати право власності за позивачем на об'єкт нерухомого майна, квартира за адресою: АДРЕСА_1 ; виключити відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, майно позивача (квартира за адресою: АДРЕСА_1 .) у зв'язку із повним виконанням вимог за договором іпотеки № 1151 від 06.03.2015; визнати додаткові угоди до Договору Позики № 1150 від 06.03.2015 та іпотеки № 1151 від 06.03.2015 (додаткові угоди № 1 від 06.03.2016, № 2 від 06.09.2017, № 3 від 06.09.2018, №4 від 06.09.2019, № 5 від 06.09.2020 до Договору іпотеки № 1151 від 06.03.2015 та договору позики № 1150 від 06.03.2015) не укладеними; зобов'язати співвідповідача у разі задоволення судом пп. 2, 3, 5 позовних вимог, відновити згідно вимог абз.3 ч.3 ст.26 (у редакції закону від 12.05.2022 №2255-IX), усунувши перешкоди в користуванні та розпорядженні майном квартира ( АДРЕСА_1 ) шляхом внесення відомостей про припинення обтяження до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон, а саме: провести реєстрацію відомостей про припинення (виконання) іпотеки та зняття обтяження з нерухомого за адресою: АДРЕСА_1 , як заставного майна за Іпотечним договором № 1151 від 06.03.2015; витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06.03.2015 між ОСОБА_2 (далі по тексту позикодавець), з однієї сторони, та ОСОБА_1 (позичальником) було укладено договір позики. Відповідно до п. 2, п. 3 Договору позикодавець передав у власність позичальнику, а позичальник прийняв гроші у сумі 17 225 доларів США, що є еквівалентом 465 075 грн. Позичальник зобов'язався повернути позикодавцю гроші у сумі 17 225 доларів США, що є еквівалентом 465 075 гривень, у порядку та в строки визначені в договорі позики. Договір Позики № 1150 від 06.03.2015 посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Широковою В.А. На виконання зобов'язань позичальника 06.03.2015 між сторонами було укладено договір іпотеки № 1151. За період з 08.04.2015 по 31.12.2021 ОСОБА_2 отримала в рахунок погашення позики від ОСОБА_1 кошти за договором позики в розмірі 17480 доларів США, що еквівалентно сумі більшій ніж отримана позика на 225 доларів США, та є підставою для того, щоб вважати договір позики № 1150 від 06.03.2015 виконаним в повному обсязі, та зобов'язання за договором іпотеки припиняється на підставі п. 13 договору Іпотеки, яким визначено, що цей Договір іпотеки набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення, і діє до повного виконання Іпотекодавцем своїх зобов'язань перед Іпотекодержателем. Між позивачем та відповідачем були укладені додаткові угоди: № 1 від 06.03.2016, № 2 від 06.09.2017, № 3 від 06.09.2018, № 4 від 06.09.2019, № 5 від 06.09.2020 до Договору іпотеки № 1151 від 06.03.2015 та договору Позики № 1150 від 06.03.2015 про збільшення сум боргу, які не відображено у реєстрах та не визнано реєстратором (співвідповідачем) як підстава для збільшення суми основного зобов'язання в договорі позики № 1150 від 06.03.2015. В договір позики вносились зміни у супереч вимогам ст. 654 ЦК України, тому є законні підстави вважати такі додаткові угоди не укладеними. Відповідачем при розгляді справи № 520/24417/23, як підставою для зобов'язання державного реєстратора внести відповідні відомості про перехід права власності на застане майно, не було подано на розгляд суду 39 розписок про повне виконання вимог договору позики (основне зобов'язання) № 1150 від 06.03.2015 на суму: 17 480,00 доларів США та судом такі докази не досліджувались, також при укладення додаткових угод не дотримана форма їх укладення, тому ці угоди є недійсними та грошове зобов'язання (основне позика № 1150 від 06.03.2015) позивача перед відповідачем виконано в повному обсязі. При повному виконанні основного зобов'язання позивачем, яке стало підставою для внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 76427440 від 04.12.2024 12:12:17 про зміну власника предмета іпотеки з позивача на відповідача є передчасним та таким, що внесено протиправно без дослідження всіх обставин справи та матеріалів, які повинен був надати відповідач, а саме розписки про виконання основного зобов'язання за договором позики, який виконано в повному обсязі, так як іпотека є такою, що припинена на підставі наданих розписок про повернення суми позики у сумі, яка є більшою за укладену.
22.05.2025 представником відповідача Департаменту реєстрації Харківської міської ради Зубко А.О. подано відзив на позовну заяву, в якому остання прохає в частині задоволення позову ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 щодо позовних вимог, а саме: виключити відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, майно позивача (квартира за адресою: АДРЕСА_1 .) у зв'язку із повним виконанням вимог за договором іпотеки № 1151 від 06.03.2015; зобов'язати співвідповідача у разі задоволення судом пп. 2, 3, 5 позовних вимог, відновити згідно вимог абз. 3 ч. 3 ст. 26 (у редакції закону від 12.05.2022 №2255-IX), усунувши перешкоди в користуванні та розпорядженні майном квартира ( АДРЕСА_1 ) шляхом внесення відомостей про припинення обтяження до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон, а саме: провести реєстрацію відомостей про припинення (виконання) іпотеки та зняття обтяження з нерухомого за адресою: АДРЕСА_1 , як заставного майна за Іпотечним договором № 1151 від 06.03.2015 до Департаменту реєстрації Харківської міської ради, відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що 28.07.2023 до Департаменту реєстрації Харківської міської ради представником за довіреністю ОСОБА_4 було подано заяву № 56408422 про державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 . Заява від 28.07.2023 № 56408422 була підписана власним підписом заявника - ОСОБА_4 . Під час розгляду заяви від 28.07.2023 № 56408422 державним реєстратором було встановлено, що документи, подані заявником, не відповідають вимогам законодавства. За результатом розгляду заяви від 28.07.2023 № 56408422 державним реєстратором 02.08.2023 було прийнято рішення № 68711137 про відмову в проведенні реєстраційних дій - державній реєстрації права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 . Вважаючи рішення про відмову у реєстрації права власності державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради незаконним та протиправним ОСОБА_2 звернулися за захистом своїх прав до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просила скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради Хаткевич І.І. про відмову в проведенні реєстраційної дії від 02.08.2023 за № 68711137; зобов'язати Департамент реєстрації Харківської міської ради зареєструвати право власності ОСОБА_2 на кв. АДРЕСА_2 . Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 по справі № 520/24417/23 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 було відмовлено, виходячи з правомірності спірної відмови з огляду на невідповідність поданих позивачем для вчинення реєстраційних дій документів вимогам, встановленим п. 61 Порядку № 1127, та не дають змоги встановити набуття права власності за ОСОБА_2 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 було подано апеляційну скаргу до Другого апеляційного адміністративного суду. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2024 апеляційна скарга ОСОБА_2 залишена без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 року по справі № 520/24417/23 залишено без змін. 04.05.2024 ОСОБА_2 надіслано до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2024 у справі № 520/24417/23,у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення. 17.07.2024 від Департаменту реєстрації Харківської міської ради до суду касаційної інстанції було подано відзив на зазначену вище касаційну скаргу в якій просили залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Постановою Верховного Суду від 02.12.2024 касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2024 у справі №520/24417/23 скасовано. Ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради Хаткевич І.І. про відмову в проведенні реєстраційних дій від 02.08.2023 № 68711137. Зобов'язано Департамент реєстрації Харківської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав від 28.07.2023 №56408422. Розгляд справи розглядався з 05.09.2023 по 02.12.2024. Стороною по справі № 520/24417/23 в якості третьої особи було залучено з початку розгляду справи ОСОБА_1 , але за весь час розгляду справи у всіх інстанціях, він не надав жодних пояснень, не висловлював ніяких активних правових позицій щодо оспорюваного нерухомого майна, яке на той час належало йому на праві власності. Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 76427440 від 04.12.2024 державним реєстратором Департаменту реєстрації Харківської міської ради Хаткевич І.І. було виконано постанову Верховного Суду від 02.12.2024 по справі № 520/24417/23 та з урахуванням висновків суду було зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , а тому вважають, що позовні вимоги ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 до Департаменту реєстрації Харківської міської ради є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Рішення державного реєстратора прав Хаткевич І.І. від 04.12.2024 № 76427440 про державну реєстрацію прав прийнято в межах повноважень та відповідно до норм чинного законодавства України.
28.05.2025 представником позивача - адвокатом Сосуновим Є.В. подано відповідь на відзив, в якому представник зазначає, що при перереєстрації права власності на предмет іпотеки за відповідачем, співвідповідачем не було досліджено факту належного виконання позивачем вимог Договору іпотеки та протиправно зареєстровано право власності на предмет іпотеки за відповідачем, на підставі (фіктивного повідомлення відповідача) про його невиконання в повному обсязі та фальсифікації доказів в частині належного виконання своїх зобов'язань позивачем, що є безумовною підставою для задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі та визнання дій співвідповідача протиправними. Таким чином викладене у відзиві на позовну заяву співвідповідачем не відповідає вимогам закону та договорам іпотеки та позики, є безпідставним тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Ухвалою суду від 25.04.2025 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків. Позивачем у визначені в ухвалі суду строки недоліки позовної заяви усунуті.
Ухвалою суду від 06.05.2025 провадження у справі відкрито, і справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
20.06.2025 ухвалою суду задоволено заяву ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Сосунова Є.В. про забезпечення позову, заборонено ОСОБА_2 розпоряджатись, відчужувати спірне майно, а саме: квартирою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , до вирішення справи по суті та заборонено іншим особам вчиняти будь-які дії щодо квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 09.07.2025 підготовче провадження по справі закрито і справу призначено до судового розгляду.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Сосунов Є.В. підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі. Зазначив, що позивач виконав умови договору позики № 1150 від 06.03.2015, повністю повернув борг, а також здійснив переплату. Водночас погашення боргу відбувалося несвоєчасно. За додатковими угодами кошти не виплачувалися. Укладенні додаткові угоди не відповідали волі позивача, оскільки зі сторони відповідача на нього чинився тиск. З будь-якими заявами чи скаргами з цього приводу позивач до теперішнього часу до поліції не звертався.
Представник відповідача Департаменту реєстрації Харківської міської ради - Зубко А.О. в задоволенні позовних вимог до Департаменту реєстрації Харківської міської ради прохала відмовити, в іншій частині позовних вимог покладалась на розсуд суду.
Відповідачка ОСОБА_2 повторно у судове засідання не з'явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомила, правом надання відзиву на позовну заяву не скористалась, заяв чи клопотань до суду від відповідачки не надходило.
Суд, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема, договори та інші правочини.
Судом встановлено, що 06.03.2015 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір позики, який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу м. Харківської області Широковою В.А. та зареєстровано в реєстрі за № 1150 (т. 1 а.с. 66).
Згідно з договором позики від 06.03.2015 від позикодавець ОСОБА_2 передала у власність позичальнику ОСОБА_1 гроші у сумі 17 225 доларів США, що є еквівалентом 465 075 грн., які позичальник зобов'язався повернути позикодавцю у порядку та строки, визначені договором позики, а саме: не пізніше 20-гo березня 2015 року - 325 (триста двадцять п'ять) доларів США, що еквівалентом 8 775 гривень; не пізніше 06-гo квітня 2015 року - 325 (триста двадцять п'ять) доларів США, що є еквівалентом 8 775 гривень; не пізніше 06-гo травня 2015 року - 325 (триста двадцять п'ять) доларів США що є еквівалентом 8 775 гривень; не пізніше 06-гo червня 2015 року - 325 (триста двадцять п'ять) доларів США, що є еквівалентом 8 775 гривень; не пізніше 06-гo липня 2015 року- 325 (триста двадцять п'ять) доларів США, що є еквівалентом 8 775 гривень; не пізніше 06-гo серпня 2015 року - 325 (триста двадцять п'ять) доларів США, що є еквівалентом 8 775 гривень; не пізніше 06-гo вересня 2015 року - 325 (триста двадцять п'ять) доларів США, що є еквівалентом 8 775 гривень; не пізніше 06-гo жовтня 2015 року - 325 (триста двадцять п'ять) доларів США, що є еквівалентом 8 775 гривень; не пізніше 06-гo листопада 2015 року - 325 (триста двадцять п'ять) доларів США, що є еквівалентом 8 775 гривень; не пізніше 06-гo грудня 2015 року - 325 (триста двадцять п'ять) доларів США, що є еквівалентом 8 775 гривень; не пізніше 06-гo січня 2016 року - 325 (триста двадцять п'ять) доларів США, що є еквівалентом 8 775 гривень; не пізніше 06-гo лютого 2016 року - 325 (триста двадцять п'ять) доларів США, що є еквівалентом 8 775 гривень; не пізніше 06-го березня 2016 року - 13 325 (тринадцять тисяч триста двадцять п'ять) доларів США, що є еквівалентом 359 775,00 гривень.
Пунктом 2 зазначено договору визначено, що за домовленістю сторін предмет позики позичальник зобов'язується повернути позикодавцю в обмін на підписаний ним примірник акту прийому-передачі, підписавши в свою чергу інший його примірник для позикодавця. Необхідним та достатнім доказом виконання (невиконання) позичальником зобов'язань за цим договором є надані позичальником або позикодавцем обопільно підписані в простій письмовій формі акти прийому-передачі.
06.03.2015 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір, який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області за реєстровим номером № 1151 (т.1 а.с. 64-65).
Відповідно до іпотечного договору від 06.03.2015, укладеного між іпотекодавцем ОСОБА_1 та іпотекодержателем ОСОБА_2 , з метою забезпечення виконання зобов'язання, що виникло у іпотекодавця за договором позики від 06.03.2015, іпотекодавець ОСОБА_1 передав в іпотеку іпотекодержателю ОСОБА_2 нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка на момент вчинення правочину належала ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 03.08.1999, реєстраційний номер НОМЕР_1 , технічним паспортом на квартиру, договором про визначення часток у квартирі, що знаходиться у спільній сумісній власності від 06.03.2015 та інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за № 59007517 від 13.05.2016 (т.1 а.с.49-51,59-60).
Відповідно до п. 7 іпотечного договору від 06.03.2015 іпотекодержатель здобуває право звернення стягнення на предмет іпотеки при простроченні іпотекодавцем сплати боргу більш ніж на п'ять днів будь-якого із строків погашення боргу за договором позики, в забезпечення якої укладається договір іпотеки.
Згідно з п. 10 іпотечного договору це застереження відповідно до Закону вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя. У випадку невиконання боржником письмової вимоги іпотекодержателя про усунення порушення зобов'язання за цим договором та/або договором позики у встановлений іпотекодержателем строк, таку вимогу іпотекодержатель може задовольнити за рахунок предмету іпотеки, що є предметом цього договору в один із передбачених нижче способів (але не виключно), зокрема: а) набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержателем. Підписанням договору іпотекодавець засвідчує, що вона надає іпотекодержателю згоду про набуття права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя за власним одноосібним письмовим рішенням іпотекодержателя набути предмет іпотеки у власність. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.
Цей договір іпотеки набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення, і діє до повного виконання іпотекодацем своїх зобов'язань перед іпотекодержателем. Зобов'язання, забезпечене іпотекою, буде виконаним, якщо виконано в повному обсязі договір позики. За домовленістю сторін до цього договору можуть бути зміни (п.13 договору іпотеки).
06.03.2016 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду № 1 до Договору позики, 06.03.2015 року посвідченого ПН ХМНО Широковою В.А. за № 1150, та Іпотечного договору, 06.03.2015 року посвідченого ПН ХМНО Широковою В.А. за № 1151 від 06.03.2016 у відповідності до якої сторони домовились внести до укладених ними Договору позики від 06.03.2015 зміни в п. 1 Договору позики від 06.03.2015, а саме: позикодавець передала у власність позичальника, а позичальник прийняв у власність 23075 доларів США і зобов'язується повернути позикодавцю позичені 23075 доларів США в натурі частинами (з ростроченням) в такі порядки та строки: не пізніше 06 грудня 2016 року - 6825 доларів США; не пізніше 06 числа кожного наступного місяця з січня по серпень 2017 року по 325 доларів США; не пізніше 06 вересня 2017 року - 13325 доларів США (т. 1 а.с.67).
06.09.2017 сторони уклали додаткову угоду № 2 до Договору позики, 06.03.2015 року посвідченого ПН ХМНО Широковою В.А. за № 1150, та Іпотечного договору, 06.03.2015 року посвідченого ПН ХМНО Широковою В.А. за № 1151 у зв'язку зі збільшенням загальної суми та додатковим розстроченням повернення позичених позикодавець позичальнику коштів, домовились внести зміни до абзацу 1 пункту 1 Договору позики 06.03.2015 в наступній редакції: позикодавець передала у власність позичальника, а позичальник прийняв у власність 26975 доларів США і зобов'язується повернути позикодавцю позичені 26975 доларів США в натурі частинами (з ростроченням) в такі порядки та строки: не пізніше 06 червня 2018 року - 13000 доларів США; не пізніше 06 липня 2018 року 325 доларів США; не пізніше 06 серпня 2018 року 325 доларів США; не пізніше 06 вересня 2018 року 13325 доларів США (т.1 а.с.68).
Крім того, 06.09.2018 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду № 3 до Договору позики, 06.03.2015 року посвідченого ПН ХМНО Широковою В.А. за № 1150, та Іпотечного договору, 06.03.2015 року посвідченого ПН ХМНО Широковою В.А. за № 1151, якою внесено зміни до абзацу 1 пункту 1 Договору позики від 06.03.2015 та зазначено, що позикодавець передала у власність позичальника , а позичальник прийняв у власність 30875 доларів США, які зобов'язався повернути в натурі - частинами з розстроченням) в строки: не пізніше: 06.11.2018 - 14625 доларів США; не пізніше 06.12.2018 - 325 доларів США; не пізніше 06.12.2018 - 325 доларів США; не пізніше 06.01.2019 - 325 доларів США; не пізніше 06.02.2019 - 325 доларів США; не пізніше 06.03.2019 - 325 доларів США; не пізніше 06.04.2019 - 325 доларів США; не пізніше 06.05.2019 - 325 доларів США; не пізніше 06.06.2019 - 325 доларів США; не пізніше 06.06.2019 - 325 доларів США; не пізніше 06.07.2019 - 325 доларів США; не пізніше 06.08.2019 - 325 доларів США; не пізніше 06.09.2019 -13 325 доларів США (т. 1 а.с.69).
06.09.2019 між сторонами укладено додаткову угоду № 4 до Договору позики, 06.03.2015 року посвідченого ПН ХМНО Широковою В.А. за № 1150, та Іпотечного договору, 06.03.2015 року посвідченого ПН ХМНО Широковою В.А. за № 1151, щодо внесення змін в абзац 1 пункту 1 до договору позики від 06.03.2015, а саме позикодавець передала у власність позичальника , а позичальник прийняв у власність 30875 доларів США, які зобов'язався повернути в натурі - частинами з розстроченням) в строки: не пізніше: 06.12.2018 - 18850 доларів США; не пізніше 06.01.2020 - 325 доларів США; не пізніше 06.02.2020 - 325 доларів США; не пізніше 06.03.2020 - 325 доларів США; не пізніше 06.03.2020 - 325 доларів США; не пізніше 06.04.2020 - 325 доларів США; не пізніше 06.05.2020 - 325 доларів США; не пізніше 06.06.2020 - 325 доларів США; не пізніше 06.07.2020 - 325 доларів США; не пізніше 06.08.2020 - 325 доларів США; не пізніше 06.09.2020 - 13325 доларів США (т. 1 а.с.70).
Також, між сторонами укладено додаткову угоду № 5 до Договору позики, 06.03.2015 року посвідченого ПН ХМНО Широковою В.А. за № 1150, та Іпотечного договору, 06.03.2015 року посвідченого ПН ХМНО Широковою В.А. за № 1151, якою сторони домовились внести зміни в абзац 1 пункту 1 до договору позики від 06.03.2015, а саме: позикодавець передала у власність позичальника , а позичальник прийняв у власність 38675 доларів США, які зобов'язався повернути в натурі - частинами з розстроченням) в строки: не пізніше: 06.10.2020 - 22100 доларів США; не пізніше 06.11.2020 - 325 доларів США; не пізніше 06.12.2020 - 325 доларів США; не пізніше 06.01.2021 - 325 доларів США; не пізніше 06.02.2021 - 325 доларів США; не пізніше 06.03.2021 - 325 доларів США; не пізніше 06.04.2021 - 325 доларів США; не пізніше 06.05.2021 - 325 доларів США; не пізніше 06.06.2021 - 325 доларів США; не пізніше 06.07.2021 - 325 доларів США; не пізніше 06.08.2021 - 325 доларів США; не пізніше 06.09.2021 - 13325 доларів США (т. 1 а.с.71).
Відповідно до наданих позивачем розписок у період з 08.04.2015 по 30.12.2021 ОСОБА_2 отримала в рахунок погашення позики від ОСОБА_1 17480 доларів США (т. 1 а.с.22-42).
Рішенням державного реєстратора прав та їх обтяжень № 76427440 від 04.12.2024 державним реєстратором Департаменту реєстрації Харківської міської ради Хаткевич І.І було зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 19857981 від 06.03.2015, приватний нотаріус Широкова В.А. Харківський міський нотаріальний округ (т. 1 а.с.61,62,63,72).
Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за № 4228333411 від 15.04.2025 за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна, а саме: квартиру площею 52,7 кв.м., житлова площа 29,4 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Для державної реєстрації подані наступні документи: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 76427440 від 04.12.2024 12:12:17, ОСОБА_5 , Департамент реєстрації Харківською міської ради, Харківська обл. іпотечний договір, серія та номер: 1145, виданий 06.03.2015, видавник: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Широкова В.А.; договір щодо внесення змін до договору, серія та номер: 1 копія що завірена ОСОБА_2 виданий 06.03.2016, видавник: ОСОБА_2 / ОСОБА_1 ; договір щодо внесення змін до договору, серія та номер: 2 копія що завірена ОСОБА_2 , виданий 06.09.2017 видавник: ОСОБА_2 / ОСОБА_1 ; постанова суду, серія та номер: 520/24417/23, виданий 02.12.2024, видавник: Касаційний адміністративний суд; договір щодо внесення змін до договору, серія та номер: 5 копія що завірена ОСОБА_2 , виданий 06.09.2020, видавник: ОСОБА_2 / ОСОБА_1 ; договір щодо внесення змін до договору, серія та номер: 3 копія що завірена ОСОБА_2 , виданий 06.09.2018, видавник: ОСОБА_2 / ОСОБА_1 ; договір щодо внесення змін до договору, серія та номер: 4 копія що завірена Подвезько Л.Ф, виданий 06.09.2019, видавник: ОСОБА_2 /Михайлов О.В.
Представник позивача зазначив, що відповідачем при розгляді справи № 520/24417/23, як підставою для зобов'язання державного реєстратора внести відповідні відомості про перехід права власності на застане майно, не було подано на розгляд суду 39 розписок про повне виконання вимог договору позики (основне зобов'язання) № 1150 від 06.03.2015 на суму: 17 480,00 доларів США та судом такі докази не досліджувались, також при укладення додаткових угод не дотримана форма їх укладення, тому ці угоди є недійсними та грошове зобов'язання (основне позика № 1150 від 06.03.2015) позивача перед відповідачем виконано в повному обсязі.
Згідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 січня 2021 року у справі № 441/1325/16-ц (провадження № 61-20329св19) зроблено висновок, що «правовим наслідком недодержання письмової форми кредитного договору є його нікчемність».
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (частина друга статті 215 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина третя статті 215 ЦК України).
Нікчемний правочин є недійсним у силу прямої вказівки закону за фактом наявності певної умови (обставини). Натомість оспорюваний правочин ЦК України імперативно не визнає недійсним, допускаючи можливість визнання його таким у судовому порядку за вимогою однієї із сторін або іншої заінтересованої особи, якщо в результаті судового розгляду буде доведено наявність визначених законодавством підстав недійсності правочину у порядку, передбаченому процесуальним законом. При цьому, оспорюваний правочин є вчиненим, породжує юридично значущі наслідки, обумовлені ним, й у силу презумпції правомірності правочину за статтею 204 ЦК України вважається правомірним, якщо не буде визнаний судом недійсним.
Таким чином, при вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, на захист якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене, в чому полягає його порушення, оскільки, в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.
Згідно п.2 ч.2 ст.16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.
Велика Палата Верховного суду в постанові від 26.01.2021 при розгляді справи №522/1528/15-ц дійшла наступних висновків.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.
Судом встановлено, що договір позики та договір іпотеки укладені між сторонами 06.03.2015 були посвідчені приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Широковою В.А. 06.03.2015 за реєстровим номером 1150 та за № 1154 відповідно.
Представника позивача прохає визнати додаткові угоди, які були укладені до договору позики від 06.03.2015 не укладеними, посилаючись на те, що зміни в договору позики вносились всупереч вимогам ст. 654 ЦК України.
Неукладений договір - це договір, який не відбувся взагалі, оскільки не було досягнуто згоди.
Недійсний договір - це договір, який був укладений, але містить вади, що роблять його недієздатним створювати юридичні наслідки.
Отже, договір є не укладений, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов, що призводить до його фактичної відсутності як юридичного факту. Договір недійсний (або нікчемний/оспорюваний), якщо він був укладений, але містить певні вади, і тому не створює юридичних наслідків з моменту укладення або за рішенням суду.
Таким чином, якщо сторони уклали договір позики з нотаріальним посвідченням, тоді всі подальші зміни до нього (додаткові угоди) також повинні бути нотаріально посвідчені, проте як вбачається з матеріалів справи додаткові угоди додаткові угоди до Договору Позики № 1150 від 06.03.2015 та іпотеки № 1151 від 06.03.2015 (додаткові угоди № 1 від 06.03.2016, № 2 від 06.09.2017, № 3 від 06.09.2018, №4 від 06.09.2019, № 5 від 06.09.2020 до Договору іпотеки № 1151 від 06.03.2015 та договору позики № 1150 від 06.03.2015) не були посвідчені нотаріально, а тому в силу зазначених вище положень закону є недійсними.
Щодо вимоги позивача про визнання договору іпотеки № 1151 від 06.03.2015 та договору позики № 1150 від 06.03.2015 виконаними суд зазначає таке.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Як слідує із змісту ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтями 572, 575, 576, 589 ЦК України, 1, 3, 5, 7 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Предметом застави може бути будь-яке майно, що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.
Іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Застава (іпотека) має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання.
За рахунок предмета іпотеки іпотекодератель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст. 12 Закону України «Про іпотеку»: у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Згідно п.7 та п. 10 договору іпотеки у разі прострочення іпотекодавцем сплати боргу більше ніж на п'ять днів будь-якого із строків погашення боргу за договором позики в забезпечення укладається цей договір ОСОБА_2 набуває права задовольнити свої вимоги за договором позики шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку, визначеному договором іпотеки.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Аналізуючи вищенаведене судом встановлено, що відповідач свої договірні зобов'язання за договором позики виконав з порушеннями його умов, і не повернув позикодавцю позичені у нього кошти у строк, що визначений договором. Як вбачається з договору позики від 06.03.2015 ОСОБА_1 повинен був повернути борг у повному обсязі 06.03.2016. проте з розписок наданих позивачем щодо повернення коштів відповідачці вбачається, що кошти повернуті були відповідачці у період з 08.04.2015 по 30.12.2021, тобто з порушенням умов договору, в результаті чого відповідачкою було звернено стягнення на майно позивача на підставі договору іпотеки від 06.03.2015.
Отже, зобов'язання за договором позики від 06.03.2015 виконанні не у строки визначенні договором, тому відсутні підстави вважати договір позики від 06.03.2015 та договір іпотеки від 06.03.2015 виконаними, оскільки порушення термінів повернення позики означає невиконання позичальником своїх зобов'язань перед позикодавцем, що робить договір невиконаним, у зв'язку із чим суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про визнання договору іпотеки № 1151 від 06.03.2015 та договору позики № 1150 від 06.03.2015 виконаними та як наслідок визнання право власності за позивачем на об'єкт нерухомого майна, квартира за адресою: АДРЕСА_1 .
Оскільки у позовних вимогах про визнання договорів позики та іпотеки від 06.03.2015, визнання за позивачем права власності на квартиру відмовлено, відсутні підстави для задоволення вимог щодо зобов'язання Департаменту реєстрації Харківської міської ради відновити згідно вимог абз.3 ч.3 ст.26 (у редакції закону від 12.05.2022 №2255-IX), усунувши перешкоди в користуванні та розпорядженні майном квартира ( АДРЕСА_1 ) шляхом внесення відомостей про припинення обтяження до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон, а саме: провести реєстрацію відомостей про припинення (виконання) іпотеки та зняття обтяження з нерухомого за адресою: АДРЕСА_1 , як заставного майна за Іпотечним договором № 1151 від 06.03.2015.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Пронін проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року).
Відповідно до ч. 9 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
На підставі ч. 9 ст. 158 ЦПК України суд скасовує заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 20.06.2025.
Приписами ч. 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Представником позивача у позовній заяві зазначено, що докази, якими підтверджуються понесені судові витрати будуть надані у строки передбачені цивільно процесуальним законодавством.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п. 3 ч. 2 ст.141 цього Закону у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони покладається пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов банку задоволено повністю, тому з відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 4432 грн. 55 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 7, 10-13, 18, 76-81, 89, 128-131, 141, 211, 223, 247 ч.2, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд -
Позов - задовольнити частково.
Додаткову угоду № 1 до Договору позики, 06.03.2015 року посвідченого ПН ХМНО Широковою В.А. за № 1150, та Іпотечного договору, 06.03.2015 року посвідченого ПН ХМНО Широковою В.А. за № 1151 від 06.03.2016; додаткову угоду № 2 до Договору позики, 06.03.2015 року посвідченого ПН ХМНО Широковою В.А. за № 1150, та Іпотечного договору, 06.03.2015 року посвідченого ПН ХМНО Широковою В.А. за № 1151 від 06.09.2017, додаткову угоду № 3 до Договору позики, 06.03.2015 року посвідченого ПН ХМНО Широковою В.А. за № 1150, та Іпотечного договору, 06.03.2015 року посвідченого ПН ХМНО Широковою В.А. за № 1151 від 06.09.2018; додаткову угоду № 4 до Договору позики, 06.03.2015 року посвідченого ПН ХМНО Широковою В.А. за № 1150, та Іпотечного договору, 06.03.2015 року посвідченого ПН ХМНО Широковою В.А. за № 1151 від 06.09.2019; додаткову угоду № 5 до Договору позики, 06.03.2015 року посвідченого ПН ХМНО Широковою В.А. за № 1150, та Іпотечного договору, 06.03.2015 року посвідченого ПН ХМНО Широковою В.А. за № 1151 від 06.09.2020 - визнати недійсними.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн. 80 коп.
Скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 20.06.2025 щодо заборони ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , розпоряджатись, відчужувати спірне майно, а саме: квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та заборони іншим особам вчиняти будь-які дії щодо квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідач: Департамент реєстрації Харківської міської ради, код ЄДРПОУ 40214227, адреса: м. Харків, майдан Павлівський, 4.
Суддя: Т.В. Поліщук