09 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 260/2842/23
адміністративне провадження № К/990/21009/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Соколова В.М., Уханенка С.А.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №260/2842/23
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
за касаційною скаргою адвоката Казака Кирила Ігоровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2023 року, прийняте у складі головуючого судді Плеханова З.Б., та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Коваля Р. Й., суддів Гуляка В. В., Ільчишин Н. В.,
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 збільшеної до 100000,00 грн додаткової винагороди відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за періоди з 29.09.2022 до 29.10.2022, з 21.12.2022 до 23.12.2022 та з 29.12.2022 до 28.01.2023;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити позивачу збільшену до 100000,00 грн додаткову винагороду відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за періоди з 29.09.2022 до 29.10.2022, з 21.12.2022 до 23.12.2022 та з 29.12.2022 до 28.01.2023.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 10 вересня 2022 року під час виконання бойового завдання, він у зв'язку з виконанням конституційного обов'язку щодо оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності, в районі населених пунктів Миролюбівка та Нововознесенське Бериславського району Херсонської області, виконуючи бойовий наказ в складі зведених оперативно-тактичних штурмових груп (бронегруп), отримав поранення та травмування різних ступенів (мінно-вибухова травма, вогнепальне осколкове наскрізне поранення лівого передпліччя, вогнепальне осколкове дотикове поранення внутрішньої поверхні лівого стегна та калитки) та був евакуйований з поля бою до найближчого лікувального закладу. У зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я 18 днів, а у відпустці за станом здоров'я для лікування після вказаного тяжкого поранення протягом 60 днів.
3. Позивач указує на те, що військова частина НОМЕР_1 не нарахувала йому та не виплатила в належному розмірі додаткову грошову винагороду за період перебування на лікуванні 21-23 грудня 2022 року, а також у зв'язку з перебуванням у відпустці за станом здоров'я внаслідок поранення, отриманого при захисті Батьківщини. У зв'язку із цим, 09 лютого 2023 року позивач звернувся до командира з рапортом щодо виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168. За результатами розгляду вказаного рапорту відповідач листом, повідомив, що оскільки травма ОСОБА_1 пов'язана з проходженням військової служби та відповідно до наданої довідки від 27 вересня 2022 року № 821 має легкий ступінь тяжкості, тому відповідний перерахунок грошової винагороди, збільшеної до 100 000,00 грн, буде здійснений лише за період його перебування у лікувальному закладі з 21 по 23 грудня 2022 року. Позивач уважає, що відмова відповідача у нарахуванні та виплаті додаткової винагороди, збільшеної до 100000,00 грн, за період перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення та за період перебування в лікувальному закладі з 21 до 23 грудня 2022 року, є грубим порушенням його прав.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
4. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року, у задоволенні позову відмовлено.
5. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили із того, що надані позивачем медичні документи за результатами проходження військово-лікарської комісії не дають підстав військовій частині НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату додаткової винагороди відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України №168, оскільки не містять відомостей про: отримання поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини; перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за висновком (постановою) військово-лікарської експертної, медичної) комісії.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись із рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2023 року та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, адвокат Казак Кирило Ігорович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
7. Обґрунтовуючи наявність підстав для касаційного оскарження, касатор посилається на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
8. У касаційній скарзі скаржник підставою касаційного оскарження визначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам і начальницького складу, поліцейським та їх сім 'ям під час дії воєнного стану» (в редакції від 01 квітня 2022 року) відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
9. Касатор вказує на те, що позивач отримав поранення, пов'язане із захистом Батьківщини та мав бути включений в накази про виплати спірних коштів. Разом з тим, у довідках військово-лікарської комісії вказане формулювання «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби». Уважає, що таке формулювання здійснено у зв'язку з тим, що відповідач не надав до військово-лікарської комісії довідки про обставини поранення від 12.09.2022. При цьому зазначає, що Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке затверджене наказом Міністра оборони України №402 від 14 серпня 2008 року, не передбачено повноважень військово-лікарських комісій надавати довідки з формулюванням «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини». Також не передбачено цим актом, чи будь-яким іншим, надавати висновок про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин (в яких проходять службу військовослужбовці) щодо надання їм відпустки для лікування та виплати винагороди у розмірі 100 000,00 грн.
10. Також у касаційній скарзі скаржник зазначає, що окреме доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29, на яке послалися суди попередніх інстанцій, незареєстроване в Міністерстві юстиції України, а тому, на переконання скаржника, положення цього акту не підлягали застосуванню судами при вирішенні питання про право позивача на збільшену до 100 000,00 грн додаткову винагороду за спірний період.
ІV. Позиція інших учасників справи
11. Відповідач надав до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
12. У відповіді на відзив, наданого представником позивача до суду, вказано, що умови, які передбачені приписами постанови Кабінету Міністрів України №168 та необхідні для виплати збільшеної до 100 000,00 гривень винагороди, позивачем було дотримано, що підтверджується матеріалами справи. Однак відповідач протиправно не виплачує вказану допомогу позивачу.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
13. Ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Прокопенка О.Б., Соколова В.М., від 05 червня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі.
14. Касаційне провадження відкрито на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а також підпункту «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
15. На підставі розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду Н.Деревицької від 03 жовтня 2025 року №1240/0/78-25 за допомогою автоматизованої системи документообігу суду для розгляду цієї справи здійснено заміну судді Прокопенка О.Б. на суддю Уханенка С.А.
16. Ухвалою Верховного Суду від 08 жовтня 2025 року справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження на 09 жовтня 2025 року.
VI. Стислий виклад обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
17. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій, з лютого 2022 року ОСОБА_1 проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 .
18. Згідно виписки із медичної карти ОСОБА_1 стаціонарного хворого 2384, виданої Військово-медичним клінічним центром Південного регіону проведено обстеження та встановлено повний діагноз: «МВТ. Вогнепальне осколкове наскрізне поранення (10.09.22) м'яких тканин с/3лівого передпліччя, неврит ліктьового нерва. Дотичне поранення калитки. Акубаротравматичне ураження обох вух без пошкодження барабанних перетинок. Гостра двобічна нейросенсорна приглухість зі сприйняттям ШМ до 5,0 м на ліве вухо, глухо та на праве вухо. Еритематозний гастрит. Дуадено-гастральний рефлюкс. Артроз правого колінного суглоба. Вторинна постгеморрагічна анемія середнього ступеню».
19. 12 вересня 2022 року ТВО командира військової частини НОМЕР_1 видано довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) ОСОБА_1 , де зазначено, що 10 вересня 2022 року він одержав мінно-вибухову травму. Вогнепальне осколкове поранення лівого передпліччя, лівого стегна, мошонки". За обставин справи: під час виконання бойового завдання у зв'язку з виконанням конституційного обов'язку щодо оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності, в районі населених пунктів Миролюбівка та Нововознесенське Бериславського району Херсонської області, виконуючи бойовий наказ в складі зведених оперативно-тактичних штурмових груп (бронегруп), здійснюючи штурмові заходи проти сил та засобів противника - російської федерації, отримав поранення та травмування різних ступенів та був евакуйований з поля бою до найближчого лікувального закладу. Під час отримання поранення та травмування військовослужбовець перебував в засобах індивідуального захисту, не вчиняв дій, що містять ознаки кримінального або адміністративного правопорушення, не перебував в стані алкогольного сп'яніння або під впливом наркотичних чи інших отруйних речовин, не вчиняв дій, пов'язаних із навмисним заподіянням шкоди своєму здоров'ю, не використовував в особистих цілях без відома командування транспортних засобів, озброєння, устаткування, інструментів та матеріалів, які належать військовій частині.
20. З 14 вересня 2022 року до 28 вересня 2022 року позивач перебував на лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Південного регіону з діагнозом: «МВТ. Вогнепальне осколкове наскрізне поранення (10.09.22) м'яких тканин с/Злівого передпліччя, неврит ліктьового нерва. Дотичне поранення калитки. Акубаротравматичне ураження обох вух без пошкодження барабанних перетинок. Гостра двобічна нейросенсорна при глухість зі сприйняттям ШМ до 5,0 м. на ліве вухо, глухота на праве вухо. Еритематозний гастрит. Дуадено-гастральний рефлюкс. Артроз правого колінного суглоба. Вторинна постгеморрагічна анемія середнього ступеню».
21. Відповідно до довідки військово-лікарської комісії №821 від 27 вересня 2022 року, яка видана Військово-медичним клінічним центром Південного регіону, встановлено діагноз: стан після операції (20.09.2022) ПХО рани середньої третини лівого передпліччя, демонтажу ВАК системи, вторинних швів з приводу вогнепального осколкового наскрізного поранення (10.09.2022) м'яких тканин середньої третини лівого передпліччя, після травматичної невропатії ліктьового та серединного нервів лівого передпліччя, легкого ступеня. Поранення, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби. Довідка командира про обставини поранення не надана. На підставі статті 81 графи II Розкладу хвороб, графи - ТДВ - потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів. Постанова штатної ВЛК.
22. З 21 грудня 2022 року по 23 грудня 2022 року ОСОБА_1 перебував на лікуванні у КНП «Обласний клінічний центр нейрохірургії та неврології» (м. Ужгород), де йому було проведено хірургічну операцію: невроліз лівого ліктьового нерву у нижній 1/3 передпліччя.
23. Відповідно до довідки №1835/4653 від 29 грудня 2022 року, яка видана військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_2 , проведено медичний огляд солдата ОСОБА_1 , бойового медика, діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва), стан після операції (21.12.2022): невролізу лівого ліктового нерва з приводу вогнепального осколкового наскрізного поранення лівого передпліччя (10.09.2022) у вигляді посттравматичної невропатології лівого ліктьового нерва з тимчасовим порушенням функції лівої верхньої кінцівки. Травма, ТАК, пов'язана з проходженням військової служби. На підставі статті 81 графи II Розкладу хвороб, потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів.
24. ОСОБА_1 з 29 грудня 2022 року до 28 січня 2023 року (30 календарних днів), за довідкою (постановою) військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_3 від 29 грудня 2022 року №1835/4653 знаходився у відпустці за станом здоров'я.
25. Згідно пункту 12 подання на військово-лікарську комісію (амб. №3424) діагноз: СПО (21.12.2022): невролізу лівого ліктьового нерву з приводу вогнепального осколкового наскрізного поранення лівого передпліччя (10.09.2022) у вигляді посттравматичної невропатії лівого ліктьового нерву з тимчасовим порушенням функції лівої в/кінцівки. Травма, поранення, ТАК, пов'язане із проходженням військової служби. Травма, поранення відноситься до тяжких згідно Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, затверджених наказом МОЗ №370 від 04.07.2007.
26. 09 лютого 2023 року позивач звернувся до командира із рапортом щодо виплати додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168.
27. За результатами розгляду вказаного рапорту, листом відповідача від 23 лютого 2023 року за вих. №146/53/346, позивача було повідомлено, що його травма пов'язана із проходженням військової служби та відповідно до наданої довідки від 27 вересня 2022 року №821 має легкий ступінь тяжкості. На підставі викладеного, відповідач повідомив позивача, що відповідний перерахунок грошової винагороди збільшеної до 100 000 грн буде здійснений лише за період перебування позивача у лікувальному закладі з 21 по 23 грудня 2022 року.
28. Судом встановлено, що військовою частиною НОМЕР_1 з метою належного соціально-правового захисту позивача і відповідно до вимог Окремого доручення №912/з/29 здійснено нарахування та виплату додаткової винагороди ОСОБА_1 за період стаціонарного лікування з 21.12.2022 по 23.12.2022 саме на підставі Довідки про обставини травми від 12 вересня 2022 року №105-1ГШБ-Д/ЮС. Зазначене підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 10.07.2023 № 2980/кп та Додатку 5 до Наказу, де відповідно до пункту 5 встановлено ОСОБА_1 виплатити додаткову винагороду в розмірі 100 000 гривень 00 копійок за період лікування з 21.12.2022 по 23.12.2022. Згідно картки особового рахунку військовослужбовця № НОМЕР_4 за 2023 рік, зазначено в Примітці, що у липні 2023 року була здійснена доплата додаткової винагороди в розмірі 6774,19 грн за перебування на лікуванні після поранення в період з 21.12.2022 по 23.12.2022. Факт зарахування коштів ОСОБА_1 підтверджується відомістю зарахувань заробітної плати (грошового забезпечення) за 12.07.2023, отриманою від АТ КБ "ПриватБанк".
VIІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
29. Конституція України.
Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
30. Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України)
Частина 2 статті 2 КАС України. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
31. Згідно частин 1-3 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає у тому числі проходження військової служби.
32. Спеціальним законом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII).
33. Відповідно до статті 9 цього Закону держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
34. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
35. На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова Кабінету Міністрів України №168).
36. Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
37. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
38. Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;
39. Відповідно до пункту 2-1 вказаної постанови установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
40. З метою врегулювання виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови №168, Міністр оборони України прийняв Окреме доручення від 23.06.2022 №912/з/29.
41. Відповідно до пункту 7 Окремого доручення №912/з/29 визначено, що у період дії воєнного стану, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень також, включати військовослужбовців, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько- експертної комісії).
42. Підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000,00 грн є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 24.08.2008 №402 (далі - Положення №402), видана командиром військової частини, де проходять службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини (зразок заповнення наведено в додатку №5).
43. У Довідці обов'язково зазначити: військове звання, прізвище, ім'я, по батькові, рік народження військовослужбовця, який отримав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов'язаного із захистом Батьківщини; інформацію про поранення (контузію, травму, каліцтво) (дату отримання, вид, характер і локацію поранення (контузії, травми, каліцтва)), яка вносяться на підставі медичного висновку спеціаліста; обставини, за яких було отримано поранення (контузію, травму, каліцтво) під час захисту Батьківщини, із зазначенням бойових (спеціальних) завдань, які виконував військовослужбовець під час отримання ним травм (поранення, контузії, каліцтва); підстави видачі Довідки (наказ командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем, виданий на підставі журналу обліку бойових дій, бойового донесення, тощо).
44. Керівникам військово-лікарських (лікарсько-експертних) комісій закладів охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України при наданні рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров'я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікувальному закладі одночасно надавати висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення виплати винагороди у розмірі 100 000 гривень за час цієї відпустки.
45. Відповідно до пункту 6.11 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України від 14.08.2008 №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за №1109/15800, (далі - Положення №402) постанова ВЛК про потребу військовослужбовця у відпустці за станом здоров'я приймається після закінчення стаціонарного лікування в разі, коли для повного відновлення функції і працездатності необхідний термін - не менше 30 календарних днів. Постанова про потребу у відпустці за станом здоров'я оформлюється довідкою ВЛК, яка підлягає контролю штатною ВЛК ( без затвердження).
46. Пункт 21.5 Положення №402. Постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:
а) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов'язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
б) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби".
в) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби".
г) "Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії".
ґ) "Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини".
д)"Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.
У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні.
е) "Захворювання, НІ, не пов'язане з проходженням військової служби".
є) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН".
ж) "Захворювання, ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН
з) "Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби у складі Миротворчих Сил ООН".
и) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби у складі миротворчого персоналу".
к) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби у складі Миротворчих Сил ООН".
47. Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі - Порядок №260, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
48. Згідно з пунктами 2, 3 розділу I Порядку №260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
49. Згідно з пунктом 17 розділу I Порядку №260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
50. Відповідно до пункту 11 статті 10-1 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ у зв'язку з хворобою військовослужбовця йому надається відпустка для лікування із збереженням грошового та матеріального забезпечення на підставі висновку військово-лікарської комісії. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання.
51. Відповідно до пункту 18 статті 10 Закону №2011-ХІІ (у редакції чинній на момент існування спірних відносин) в особливий період під час дії воєнного стану військовослужбовцям можуть надаватися частина щорічної, основної відпустки, а також відпустка за сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення. Кожна із зазначених відпусток може бути надана тривалістю не більш як 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Частина щорічної основної відпустки може бути надана один раз протягом календарного року за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу.
52. За змістом пункту 19 статті 10-1 вказаного Закону надання військовослужбовцям у період, передбаченим пунктом 18 цієї статті, інших видів відпусток припиняється, крім відпустки у зв'язку з хворобою або для лікування після поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії.
VІІІ.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
53. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
54. З огляду на викладені приписи статті 341 КАС України, Суд здійснює перегляд судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги.
55. Спірні правовідносини у цій справи виникли у зв'язку із ненарахуванням та невиплатою позивачу додаткової винагороди відповідно до постанови №168 за час перебування у відпустці для лікування після поранення за періоди з 29.09.2022 до 29.10.2022, з 21.12.2022 до 23.12.2022 та з 29.12.2022 до 28.01.2023.
56. З аналізу наведених норм законодавства убачається, що встановлена постановою Кабінету Міністрів України №168 додаткова винагорода в розмірі 100000 гривень підлягає виплаті, яка здійснюється на підставі наказів командирів (начальників), зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил України, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
57. Тобто норми постанови Кабінету Міністрів України №168 передбачають встановлення двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди за час перебування у відпустці для лікування, а саме:
- пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва) військовослужбовця із захистом Батьківщини, а також
- таке поранення є тяжким за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
58. При цьому, пунктом 7 Окремого доручення Міністра оборони України встановлено, що підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000,00 грн є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення №402, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
59. Крім того пунктом 7 вказаного документу наголошено на тому, що керівники військово-лікарських (лікарсько-експертних) комісій закладів охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України при наданні рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров'я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікувальному закладі мають одночасно надавати висновки про ступінь важкості поранення.
60. Як установлено судами попередніх інстанцій та убачається із матеріалів справи, у довідці ВЛК від 27 вересня 2022 року №821 солдату ОСОБА_1 встановлено діагноз: стан після операції (20.09.2022) ПХО рани середньої третини лівого передпліччя, демонтажу ВАК системи, вторинних швів з приводу вогнепального осколкового наскрізного поранення (10.09.2022) м'яких тканин середньої третини лівого передпліччя, після травматичної невропатії ліктьового та серединного нервів лівого передпліччя, легкого ступеня. Поранення, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби".
61. У довідці ВЛК від 29 грудня 2022 року №1835/4653 солдату ОСОБА_1 встановлено: "Травма, ТАК, пов'язана з проходженням військової служби". Відомості про ступінь важкості поранення відсутні.
62. Отже, вказані довідки не дають підстав військовій частині здійснити нарахування та виплату додаткової винагороди відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України №168, оскільки не містять відомостей про:
- отримання поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини;
- перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення, пов'язаного захистом Батьківщини, за висновком (постановою) військово-лікарської експертної, медичної) комісії.
63. Суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що оскільки надані позивачем медичні документи за результатами проходження військово-лікарської комісії є чинними, тому підлягають урахуванню щодо здійснення нарахування відповідних виплат.
64. При цьому, судом апеляційної інстанції правильно зазначено, що суд не може перебирати повноваження військово-медичного органу щодо аналізу інших медичних документів для надання висновків щодо причинно-наслідкового зв'язку поранення позивача і ступеня його тяжкості.
65. Стосовно доводів скаржника про незастосовність Окремого доручення Міністра оборони України від 23 червня 2022 № 912/з/29 до спірних правовідносин, Верховний Суд зазначає наступе.
66. Верховний Суд у постановах від 06 червня 2024 року у справі №400/1217/23, від 25 жовтня 2024 року у справі №560/13291/22 вже розглядав питання застосовності цього акту в контексті визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168, військовослужбовцям Збройних Сил України та дійшов такого висновку.
67. Зокрема, у зазначених постановах Верховний Суд зазначив про те, що під час прийняття такого рішення Міністр оборони України як очільник відповідного міністерства реалізував делеговані йому повноваження щодо визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям відповідного військового формування - Збройних Сил України, та з метою забезпечення реалізації пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №168, шляхом прийняття в межах свої повноважень відповідних окремих рішень, визначив на період дії воєнного стану порядок та умови виплати додаткової винагороди, а також документи для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях та заходах.
68. З уваги на це Верховний Суд констатував, що окремі рішення Міністром оборони України, прийняті для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених заходів (як умови для виплати додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168, у розмірі до 100 000,00 грн), мають належне юридичне підґрунтя.
69. Суд визнав обґрунтованими доводи скаржника про те, що рішення Міністра оборони України від 07 березня 2022 року №248/1217, від 25 березня 2022 року №248/1298, від 18 квітня 2022 року №248/1529, від 23 червня 2022 року №912/з/29, підлягали обов'язковій державній реєстрації, позаяк містять норми, які зачіпають права, свободи та законні інтереси осіб, встановлюють організаційно-правовий механізм реалізації виплати додаткової винагороди.
70. Однак Верховний Суд зауважив, що така обставина як відсутність їх державної реєстрації, зважаючи на умови, в яких ці рішення Міністром оборони України приймалися, а також те, що вони фактично виконувалися керівниками органів військового управління, штабів угруповань військ, штабів тактичних груп, командирами військових частин упродовж періоду їх дії шляхом документування безпосередньої участі у бойових діях та заходах, є виправданою, має розумне пояснення і не може змінити їхньої юридичної сили.
71. З огляду на зазначене Верховний Суд визнав необґрунтованими доводи скаржника щодо незастосовності до спірних правовідносин Окремого доручення Міністра оборони України від 23 червня 2022 року №912/з/29 з підстав відсутності його державної реєстрації. Висновки судів попередніх інстанцій в частині застосування до спірних правовідносин Окремого доручення від 23.06.2022 №912/з/29 не суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у цих постановах.
72. Така позиція є застосовною до обставин цієї справи, тому твердження представника позивача щодо незастосовності Окремого доручення Міністра оборони України від 23 червня 2022 року №912/з/29 до спірних правовідносин є необґрунтованим.
73. Таким чином, правильними є висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог.
74. Ураховуючи викладене Верховний Суд визнає необґрунтованими доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та наявності визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України підстави для скасування судових рішень.
75. Доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не підтвердилися за результатами касаційного перегляду судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
76. Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі.
77. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
78. Отже, ураховуючи приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
ІХ. Судові витрати
79. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
1. Касаційну скаргу адвоката Казака Кирила Ігоровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
2. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року у справі №260/2842/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: О. В. Кашпур
Судді:
В.М. Соколов
С.А. Уханенко