09 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 120/16619/23
адміністративне провадження № К/990/40135/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Соколова В.М., Уханенка С.А.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №120/16619/23
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
за касаційною скаргою адвоката Павенського Бориса Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Залімського І. Г., суддів Мацького Є.М. Сушка О.О.,
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в повному обсязі додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей за період з 07 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, з 01 червня 2022 року по 25 червня 2022 року, у розрахунку до 100000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 07 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, з 01 червня 2022 року по 25 червня 2022 року, з розрахунку до 100000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах з врахуванням проведених виплат за цей період.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач указує, що набув право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100 000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у зв'язку з безпосередньою участю у бойових діях або забезпечуванні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, оскільки фактично виконував бойові завдання на підставі бойових розпоряджень (наказів). Проте зазначена винагорода протиправно йому не виплачувалася за період з 07 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, з 01 червня 2022 року по 25 червня 2022 року.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року позов задоволено частково.
4. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в повному обсязі додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей за період з 07 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, з 01 червня 2022 року по 25 червня 2022 року, у розрахунку до 100000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
5. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 07 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, з 01 червня 2022 року по 25 червня 2022 року, з розрахунку до 100000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах з врахуванням проведених виплат за цей період.
6. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що видана позивачу довідка від 05.08.2022 №1752 підтверджує його право на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі за періоди з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022. Також суд першої інстанції зазначив про те, що ненадіслання відповідачу інформації військовою частиною НОМЕР_2 за встановленою формою та у передбачені строки, що спричинило порушення прав позивача на отримання у повному обсязі належних йому сум грошового забезпечення не може позбавити його права на отримання додаткової винагороди у збільшеному розмірі у зв'язку з невиконанням військовою частиною НОМЕР_2 формальних процедур реалізації такого права, адже в іншому випадку на позивача буде покладено тягар негативних наслідків за недотримання однією із військових частин встановленого Державною прикордонної службою України порядку.
7. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.
8. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив із того, що оформлена відносно позивача довідка військової частини НОМЕР_2 від 05.08.2022 №1752 не підтверджує право позивача на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі, оскільки підставою для виплати додаткової винагороди у збільшеному розмірі є саме списки військовослужбовців у формі, передбаченій додатком №2 до наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 31 березня 2022 року №164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168». У матеріалах справи міститься довідка, згідно з якою в журналах обліку бойових дій за період з 07.04.2022 по 25.06.2022 відсутні відомості про безпосередню участь позивача у бойових діях. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність належного документального підтвердження участі позивача у бойових діях за періоди з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022, що свідчить про відсутність підстав для виплати позивачу встановленої пунктом 1 Постанови № 168 додаткової винагороди у збільшеному розмірі за вказані періоди та про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. Не погоджуючись із постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, адвокат Павенський Борис Володимирович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
10. Обґрунтовуючи наявність підстав для касаційного оскарження, касатор посилається на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
11. У касаційній сказі представник позивача стверджує, що Сьомий апеляційний адміністративний суд в оскаржуваній постанові від 25 вересня 2024 року неправильно застосував норми матеріального права, а саме: положення Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в контексті з положеннями наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 31 березня 2022 року №164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168», без врахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 06 лютого 2024 року у зразковій справі №640/13029/22, від 21 березня 2024 року у справі №560/3159/23, від 23 травня 2024 року у справі №120/4387/23, від 24 травня 2024 у справі №120/4967/23, від 28 травня 2024 року у справі №120/5170/23.
ІV. Позиція інших учасників справи
12. Відповідач надав до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
13. Ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Соколова В.М., Уханенка С.А., від 28 жовтня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі.
14. Касаційне провадження відкрито на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
15. Ухвалою Верховного Суду від 08 жовтня 2025 року справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження на 09 жовтня 2025 року.
VI. Стислий виклад обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
16. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період. У 2022 році проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
17. Наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону від 07 квітня 2022 року №5-вв позивача направлено у службове відрядження до оперативного угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", з 07 квітня 2022 року, з метою прийняття участі у заходах. Підстава: бойове розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02 квітня 2022 року №56-Т.
18. Позивач перебував у службовому відрядженні у НОМЕР_4 прикордонному загоні (військовій частині НОМЕР_2 ), який входить в оперативне угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", в період з 07 квітня 2024 року по 28 червня 2022 року.
19. Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 від 05.08.2022 №1752, яка видана сержанту ОСОБА_1 , який проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 : він приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022 та з 01.06.2022 року по 25.06.2022 (підстава: бойове розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02 квітня 2022 року №56 гриф).
20. Позивачу з травня 2022 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 виплачується щомісячно додаткова винагорода у розмірі 30000 грн.
VIІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
21. Конституція України.
Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
22. Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України)
Частина 2 статті 2 КАС України. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
23. За змістом частини першої статті 6, частини першої статті 14 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» від 03 квітня 2003 року №661-IV Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, до особового складу якої входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.
24. Згідно зі статтею 16 цього Закону умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.
25. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII, дія якого, в силу приписів пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону, поширюється в тому числі на військовослужбовців правоохоронних органів спеціального призначення, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
26. За приписами частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
27. Згідно з абзацами першим і другим частини четвертої статті 9 цього Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
28. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова Кабінету Міністрів України №168).
29. У пункті 1 цієї постанови Уряд установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
30. 31 березня 2022 року Адміністрація Держприкордонслужби видала наказ №164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168».
31. У пункті 3 наказу №164-АГ встановлено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходів, здійснювати на підставі одного з таких документів:
1) бойового наказу (бойового розпорядження);
2) журналу бойових дій (вахтового журналу) або журналу ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постових відомостей (під час охорони об'єкту, на який було здійснено збройний напад, або артилерійський ракетний обстріл);
3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, КрМО, КаМО, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
32. Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах, начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, які ведуть (вели) бойові дії та до яких відряджені військовослужбовці, надавати останнім довідку про участь у вказаних заходах із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (додаток 1).
33. Пункт 4 наказу №164-АГ передбачав, що начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці з інших органів та підрозділів щомісячно до 5 числа поточного місяця повідомляти органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах за попередній місяць (додаток 2).
34. Відповідно до пункту 5 наказу №164-АГ виплату військовослужбовцям зазначеної у пункті 1 винагороди здійснювати на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів).
35. В наказі про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 гривень на місяць, обов'язково зазначати підстави для його видання.
36. Постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року №793 в абзаці першому пункту 1 Постанови №168 слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінено словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць».
37. У решті зміст пункту 1 цієї постанови в частині, що стосується виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби, на час виникнення спірних правовідносин не змінювався.
38. Про необхідність визначення керівниками відповідних міністерств та державних органів порядку і умов виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених постановою Кабінету Міністрів України №168, вказано і в пункті 2-1 цієї постанови, доповненому згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року №793.
39. Відповідно до пункту 2 вказаної постанови ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
VІІІ.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
40. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
41. З огляду на викладені приписи статті 341 КАС України, Суд здійснює перегляд судового рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів касаційної скарги.
42. Спірні правовідносини у цій справи виникли у зв'язку із невиплатою позивачу збільшеної до 100 000 грн додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168, в розрахунку на місяць пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за періоди з 07 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, з 01 червня 2022 року по 25 червня 2022 року.
43. Суд апеляційної інстанції своє рішення про відмову у задоволенні позовних вимог мотивував відсутністю доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях, що давало б йому право на отримання додаткової винагороди до 100 000 грн відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №168.
44. Верховний Суд уважає вказані висновки суду такими, що ґрунтуються на неповністю установлених обставинах справи, які у сукупності не дають достатніх підстав для належної оцінки правомірності оскаржуваної бездіяльності відповідача.
45. За приписами частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
46. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів (частина п'ята статті 77 КАС України).
47. З аналізу наведених норм законодавства убачається, що встановлена постановою Кабінету Міністрів України №168 додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень на місяць є складовою грошового забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України, що виплачується їм на період дії воєнного стану та підлягає збільшенню до 100 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно часу їх безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) у період здійснення зазначених заходів.
48. 31 березня 2022 року Адміністрація Держприкордонслужби України видала наказ №164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168».
49. Верховний Суд неодноразово висловлював позицію щодо застосування положень наказу №164-АГ.
50. Так, у постановах від 05 грудня 2024 року у справі № 120/4135/23, від 23 січня 2025 року у справі № 120/6981/23, від 30 січня 2025 року у справі №120/7088/23 Верховний Суд звернув увагу на те, що згідно з наказом № 164-АГ підставою для виплати додаткової винагороди є наказ командира, який видається, у разі, якщо особи беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби).
51. Процедура підтвердження участі у бойових діях (пункт 3), згідно з наказом №164-АГ, здійснюється шляхом видачі довідки (додаток № 1) на підставі одного з визначених документів: бойового наказу (розпорядження); журналу бойових дій; рапорту начальника, без вимоги надання додаткових документів або сукупності інформації. Начальники органів ДПСУ зобов'язані щомісячно повідомляти органи, де проходять службу відрядженні військовослужбовці, про їх участь у бойових діях (додаток № 2).
52. Виходячи з наведених положень наказу № 164-АГ, Верховний Суд у вказаних справах дійшов висновку, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або заходах не повинно бути надмірно обмеженим. Навіть, якщо надані позивачем документи не повністю відповідають вимогам наказу № 164-АГ через формальні недоліки у документальному підтвердженні, вони можуть бути достатніми для підтвердження його права на додаткову винагороду.
40. За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2024 року у справі № 560/12539/22, від 28 травня 2024 року у справі № 560/1200/23, від 06 червня 2024 року у справі № 200/706/23, від 12 грудня 2024 року у справі № 120/10649/23, підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах може бути довідка командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець. За зміст таких довідок відповідальність несе уповноважений командир (начальник), який її видав.
41. У постановах від 05 серпня 2024 року у справі №200/4100/23 та від 17 січня 2025 року у справі № 120/7513/23 Верховний Суд зауважив, що, розглядаючи цю категорію справ, суди повинні перевіряти, чи підтверджує видана довідка участь військовослужбовця у бойових діях у визначений період, розглядаючи її разом з іншими доказами.
42. У постановах від 21 грудня 2023 року у справі №200/193/23, від 26 червня 2024 року у справі №200/216/23, від 31 липня 2024 року у справі №200/625/23, від 05 серпня 2024 року у справі №200/4100/23, від 28 серпня 2024 року у справі №200/1310/23, від 04 вересня 2024 року у справі № 280/2228/23, від 30 вересня 2024 року у справах №200/232/23 та №200/440/23, від 05 грудня 2024 року у справі № 120/4135/23 та від 17 грудня 2024 року у справі №120/5140/23 на підставі аналізу положень наказу № 164-АГ Верховний Суд зазначив, що для відповідача підставою для виплати додаткової винагороди, відповідно до пункту 1 постанови № 168, є саме документальне підтвердження участі позивача як військовослужбовця у бойових діях (заходах), у розумінні пункту 3 цього наказу (бойовий наказ, журнал бойових дій чи рапорт) та навіть, якщо підтверджувальні докази містять формальні недоліки, але засвідчують фактичну участь у заходах, це може бути достатньо для нарахування означеної додаткової винагороди.
43. Повертаючись до обставин цієї справи, суд апеляційної інстанції у своїй постанові дійшов висновку про відсутність у позивача права на отримання додаткової винагороди на основі оцінки наданих доказів у справі, зокрема, відхиленні як доказ довідки військової частини НОМЕР_2 від 05 серпня 2022 року №1752 та урахуванні відомостей, наданих відповідачем, про відсутність в журналі обліку бойових дій відомостей про безпосередню участь позивача у бойових діях за спірний період.
44. При цьому суд апеляційної інстанції не здійснив комплексної оцінки наявних у справі доказів та не з'ясував усіх фактичних обставин, необхідних для правильного вирішення справи, а обмежився формальним аналізом довідки, не дослідив мету та підстави її видачі, не перевірив, які саме документи стали її основою та не встановив, чи підтверджується безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії іншими доказами.
45. Не було з'ясовано судом апеляційної інстанції які завдання, і де виконував позивач під час перебування у відрядженні у НОМЕР_4 прикордонному загоні (військовій частині НОМЕР_2 ), та чи відповідає виконання таких завдань визначенню поняття безпосередня участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки, відсічі і стримування збройної агресії, окреслене наказом №164-АГ, що є ключовим для правильного вирішення спору.
46. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції безпідставно не врахував довідку та визначені в ній періоди, не встановивши, чи підтверджується участь позивача у вказаних у довідці діях (бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони) у поєднанні з іншими доказами у справі.
47. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що від військової частини НОМЕР_2 надійшли додаткові пояснення, у яких зазначено, що у журналі бойових дій інформація щодо участі позивача у бойових діях за спірний період відсутня.
48. Водночас, суд апеляційної інстанції не здійснив перевірки цієї інформації, не витребував та не дослідив первинні документи, на які посилався відповідач та не з'ясував, чи дійсно такі документи існують і чи вони були належним чином оформлені та збережені. Зокрема, рапортами, на які звертає увагу представник позивача у касаційні скарзі, начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 було направлено рапорти щодо виплати додаткової винагороди у розмірі 70 000 грн особовому складу прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_3 прикордонного загону.
49. Фактично судом зроблено висновок на підставі інформації, наданої НОМЕР_3 прикордонним загоном, а не на основі оригінальних документів (бойових наказів, журналів бойових дій та рапортів командирів), які б достовірно підтверджували чи спростовували факт безпосередньої участі позивача у бойових діях.
50. У постановах від 28 травня 2024 року у справі № 120/5170/23, від 08 серпня 2024 року у справі № 280/2754/23, від 17 січня 2025 року у справі № 120/7513/23, від 30 січня 2025 року у справі № 120/7088/23 Верховний Суд наголосив на тому, що надсилання списків за формою згідно з додатком 2 (пункт 4 наказу № 164-АГ) є елементом процедури виплати додаткової винагороди, зокрема механізмом повідомлення органів, в яких військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах за попередній місяць, тоді як підтвердження такого факту здійснюється на підставі конкретно визначених документів, таких як довідка, бойовий наказ (розпорядження); журнал бойових дій; рапорт начальника, а відсутність окремих списків або порушення порядку передачі документів між військовими частинами не можуть автоматично позбавляти позивача права на винагороду, якщо інші докази свідчать про фактичну участь цього військовослужбовця у бойових діях або заходах. Отже, відсутність згадки позивача в таких списках не може виключати можливості підтвердження його участі в бойових діях іншими доказами.
51. Водночас суд апеляційної інстанції не врахував, що відсутність окремих списків або порушення порядку передачі документів між військовими частинами не можуть позбавляти позивача права на винагороду, якщо інші докази свідчать про фактичну участь у бойових діях.
52. Аналогічного правового висновку за подібних обставин Верховний Суд дійшов у постановах від 05 грудня 2024 року у справі № 120/12613/23, від 17 грудня 2024 року у справі № 120/5140/23 та від 19 грудня 2024 року у справі № 120/16025/23, від 28 травня 2024 року у справі № 120/5170/23 та від 08 серпня 2024 року у справі №280/2754/23.
53. Суд апеляційної інстанції не вжив усіх, визначених законом, заходів та не встановив усі фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, у зв'язку з чим дійшов передчасних висновків по суті справи.
54. Виходячи із змісту принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві, саме на суд покладається обов'язок визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування необхідних доказів.
55. Оскільки вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження суду апеляційної інстанції, тому з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні) відсутня можливість перевірити правильність його висновку в цілому по суті спору.
56. Водночас критерій обґрунтованості за статтею 242 КАС України означає, що судове рішення має містити пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або не доведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.
57. Частиною першою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
58. Згідно з частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
59. Відповідно до підпункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
60. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 353 КАС України).
61. З урахуванням викладеного, Суд дійшов висновку, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалене з порушенням вимог процесуального права, що є підставою для його скасування з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу адвоката Павенського Бориса Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити частково.
2. Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року скасувати, а справу №120/16619/23 направити на новий розгляд до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: О. В. Кашпур
Судді: В.М. Соколов
С.А.Уханенко