08 жовтня 2025 року
м. Київ
справа №280/5449/24
адміністративне провадження №К/990/38833/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Гриціва М.І., Кравчука В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24.04.2025 у справі №280/5449/24 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Запорізької міської ради про визнання протиправними та скасування рішень,
ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звернулися до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Виконавчого комітету Запорізької міської ради, у якому просили визнати протиправними та скасувати:
- рішення виконавчого комітету від 04.06.2024 № 370/13 "Про усунення наслідків порушень Типових правил благоустрою території населеного пункту за адресою: просп. Соборний, 184 (на підставі акту обстеження території від 31.05.2024 №0174)";
- рішення виконавчого комітету від 04.06.2024 № 370/14 "Про усунення наслідків порушень Типових правил благоустрою території населеного пункту за адресою: просп. Соборний, 184 (на підставі акту обстеження території від 31.05.2024 №0175)";
- рішення виконавчого комітету від 04.06.2024 № 370/15 "Про усунення наслідків порушень Типових правил благоустрою території населеного пункту за адрееею: просп. Соборний, 184 (на підставі акту обстеження території від 31.05.2024 №0176)";
- рішення виконавчого комітету від 04.06.2024 № 370/16 "Про усунення наслідків порушень Типових правил благоустрою території населеного пункту за адресою: просп. Соборний, 184 (на підставі акту обстеження території від 31.05.2024 №0177)";
- рішення виконавчого комітету від 04.06.2024 № 370/17 "Про усунення наслідків порушень Типових правил благоустрою території населеного пункту за адресою: просп. Соборний, 184 (на підставі акту обстеження території від 31.05.2024 №0178)";
- рішення виконавчого комітету від 04.06.2024 № 370/18 "Про усунення наслідків порушень Типових правил благоустрою території населеного пункту за адресою: просп. Соборний, 184 (на підставі акту обстеження території від 31.05.2024 №0179)";
- рішення виконавчого комітету від 04.06.2024 № 370/19 "Про усунення наслідків порушень Типових правил благоустрою території населеного пункту за адресою: просп. Соборний, 184 (на підставі акту обстеження території від 31.05.2024 №0180)";
- рішення виконавчого комітету від 04.06.2024 № 370/20 "Про усунення наслідків порушень Типових правил благоустрою території населеного пункту за адресою: просп. Соборний, 184 (на підставі акту обстеження території від 31.05.2024 №0181)";
- рішення виконавчого комітету від 04.06.2024 № 370/21 "Про усунення наслідків порушень Типових правил благоустрою території населеного пункту за адресою: просп. Соборний, 184 (на підставі акту обстеження території від 31.05.2024 №0182)";
- рішення виконавчого комітету від 04.06.2024 № 370/22 "Про усунення наслідків порушень Типових правил благоустрою території населеного пункту за адресою: просп. Соборний, 184 (на підставі акту обстеження території від 31.05.2024 №0183)".
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03.10.2024 позов задоволено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.04.2025 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.10.2024 скасовано, ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.
22.09.2025 Верховним Судом зареєстровано касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24.04.2025, у якій просить скасувати вказане судове рішення та направити справу на новий розгляд.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.
Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
За правилами частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
У випадку посилання скаржника на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження, скаржнику необхідно зазначити конкретний пункт частин другої або третьої статті 353 цього Кодексу з належним обґрунтуванням, яке могло б давати підстави для висновку про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає про наявність підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 3, 4 частини четвертої статті 328, частиною другою статті 353 КАС України.
На обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, позивачка вказує, що висновки суду апеляційної інстанції зроблені без посилання на постанови Верховного Суду, в яких викладено висновок щодо застосування норм права в подібних правовідносинах.
Додатково скаржниця зазначає, що суд першої інстанції, з урахуванням положень статті 5, частини другої статті 9 КАС України, правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 23.12.2021 у справі № 480/4737/19, з метою ефективного захисту прав позивача визнав необхідним самостійно, додатково до заявлених підстав, визначити підстави для задоволення позовних вимог, а саме невиконання відповідачем вимог Закону України «Про адміністративну процедуру».
Однак позивачці необхідно уточнити щодо якої саме норми права (статті 9 КАС України та/або положень Закону України «Про адміністративну процедуру») відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування цієї норми права у подібних правовідносинах.
Крім того, ОСОБА_1 у касаційній скарзі покликається на підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 4 частини четвертої статті 328, частину другу статті 353 КАС, однак, при цьому не зазначає конкретну норму (один або кілька пунктів) частини другої статті 353 КАС, яка могло б давати підстави для висновку про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права у цій справі.
Також у касаційній скарзі скаржниця посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постанові Верховного Суду від 23.12.2021 у справі №480/4737/19, постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №904/5726/19, у постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №761/6144/15-ц, від 10.01.2024 у справі №240/4894/23, від 28.05.2019 у справі №826/9030/17, від 10.07.2019 у справі №826/6063/18, від 26.05.2020 у справі №826/13792/16, від 05.10.2020 у справі №755/12736/17, від 11.11.2020 у справі №826/17074/18, від 08.07.2021 у справі №160/674/19, проте пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України як підставу касаційного оскарження у справі, що розглядається, не зазначає.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, касаційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без руху та встановити скаржниці строк для усунення її недоліку шляхом надання до Верховного Суду касаційної скарги з уточненням підстав касаційного оскарження судового рішення у цій справі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 133, 169, 332 КАС України, Суд
Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24.04.2025 у справі №280/5449/24.
Надати скаржниці строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку касаційної скарги.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.В. Тацій
М.І. Грицiв
В.М. Кравчук ,
Судді Верховного Суду