Справа № 354/1319/25
Провадження № 2-з/354/12/25
09 жовтня 2025 року м. Яремче
Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Єрмак Н.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМАНДОР ФІНАНС ГРУП» про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМАНДОР ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 , третя особа Приватний нотаріус Яремчанського міського нотаріального округу Питлюк Василь Іванович про визнання правочинів недійсними, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить визнати недійсним договір дарування, який укладений між ОСОБА_2 , яка діяла від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідченого Питлюком В.І., приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу 12 травня 2011 року та зареєстрований в реєстрі за № 767; визнати недійсним договір дарування, який укладений між ОСОБА_2 , яка діяла від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідченого Питлюком В.І., приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу 12 травня 2011 року та зареєстрований в реєстрі за № 775.
Крім того, представником позивача одночасно з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову по цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КОМАНДОР ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, про визнання фраудаторних правочинів - недійсними, шляхом накладення арешту на: незавершене будівництво, друга секція двохсекційного житлового будинку, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1959387426110, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, кадастровий № 2611040300:20:006:0091, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1167825726110, площею 0,1028 га.; земельну ділянку, кадастровий № 2611040300:20:002:0058, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1959346926110, площею 0,01 га.
В обґрунтування заяви зазначає, що ТОВ «КОМАНДОР ФІНАНС ГРУП» подано позов до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, про визнання фраудаторних правочинів - недійсними, зокрема:
1. Визнати недійсним договір дарування, який укладений між ОСОБА_2 , яка діяла від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідченого Питлюком В.І., приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу 12 травня 2011 року та зареєстрований в реєстрі за № 767;
2. Визнати недійсним договір дарування, який укладений між ОСОБА_2 , яка діяла від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідченого Питлюком В.І., приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу 12 травня 2011 року та зареєстрований в реєстрі за № 775.
За вказаними правочинами було відчужено наступне майно:
За договором дарування, посвідчений Питлюком В.І., приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу 12 травня 2011 року та зареєстрований в реєстрі за № 767, на підставі якого відчужено:
- незавершене будівництво, друга секція двохсекційного житлового будинку, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1959387426110, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку, кадастровий № 2611040300:20:006:0091, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1167825726110, площею 0,1028 га.
За договором дарування, посвідчений Питлюком В.І., приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу 12 травня 2011 року та зареєстрований в реєстрі за № 775, на підставі якого відчужено:
- земельну ділянку, кадастровий № 2611040300:20:002:0058, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1959346926110, площею 0,01 га.
Порушення законних прав та інтересів позивача полягає у наявності значної суми заборгованості, яка підтверджується рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, від 19 червня 2012 року у справі № 1915/7665/2012.
Підставою для звернення позивача з позовом до відповідача про визнання договорів дарування недійсним є те, що саме на час існування заборгованості та незадовго до подання позовної заяви про її стягнення, було здійснено відчуження нерухомого майна (предметів договорів дарування від 12 травня 2011 року) з метою унеможливлення в подальшому погашення за його рахунок грошової заборгованості перед кредитором та невиконання взятих на себе зобов'язань.
На теперішній час згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником цього майна є відповідач.
У разі задоволення позовних вимог та визнання договорів дарування від 12 травня 2011 року недійсними, дане призведе до можливості позивача частково погасити грошову заборгованість за рахунок незаконно відчуженого нерухомого майна.
Відповідно, обраний позивачем спосіб забезпечення позову направлений на захист прав та інтересів ТОВ «КОМАНДОР ФІНАНС ГРУП» та у разі незабезпечення позову виконання рішення суду стане утрудненим або неможливим.
Дослідивши подану заяву, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Пунктом 3,4 ч. 1 ст.151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
Згідно п.1 та п.2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.
Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.
При розгляді питання про забезпечення позову, суд повинен брати до уваги як права позивача, на захист яких вжито заходів забезпечення позову, так і права інших учасників процесу, права яких можуть бути порушені застосовуваними заходами.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову з урахуванням співмірності із заявленими вимогами, відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу.
Згідно роз'яснень даних в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Тобто, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Враховуючи принцип співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами та з огляду на те, що між сторонами по справі виник спір щодо дійсності договорів дарування, суд доходить до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.
Суд, зазначає, що без вжиття заходів забезпечення позову відповідач може розпорядитись своєю власністю на власний розсуд у будь-який час. Тобто, наявність у відповідача правомочностей власника майна вказує на можливість у будь-який момент, у тому числі під час розгляду справи судом, але до прийняття ним остаточного рішення у справі, розпорядитись своїм майном на користь третіх осіб.
Суд також зазначає, що невжиття власником майна активних дій, які могли би підтвердити його намір відчужити належне йому майно, не спростовують наявність у особи, яка є одноособовим власником можливості вільно розпорядитись своїм майном, якщо не вжити заходи забезпечення позову.
Вказані заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і направлені лише для реального виконання рішення суду в майбутньому.
Суд звертає увагу, що застосування такого заходу забезпечення позову не обмежує власника майна у праві користуватися зазначеним майном.
Керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 258-261, 353 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Заяву про забезпечення позову задовольнити.
Накласти арешт на нерухоме майно, а саме:
- незавершене будівництво, друга секція двохсекційного житлового будинку, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1959387426110, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку, кадастровий № 2611040300:20:006:0091, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1167825726110, площею 0,1028 га.;
- земельну ділянку, кадастровий № 2611040300:20:002:0058, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1959346926110, площею 0,01 га.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМАНДОР ФІНАНС ГРУП», адреса: 79000, м. Львів, вул. Дорошенка, буд. 75, ЄДРПОУ:43898777;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;
Третя особа: Приватний нотаріус Яремчанського міського нотаріального округу Питлюк Василь Іванович, 78501, м. Яремче, вул. Степана Бандери, буд. 8/1, Надвірнянський район, Івано-Франківська область.
Суддя: Наталія ЄРМАК