Справа № 342/603/25
Провадження № 2/342/511/2025
08 жовтня 2025 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Гайдич Р.М.,
секретаря судового засідання Лукасевич М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка справу за позовом ОСОБА_1 до Чернелицької селищної ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Чернелицької селищної ради, в якому просить визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.
Позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_3 був головою колгоспного двору у приватній власності якого був житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаним домогосподарством закріплено земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель площею 0,25 га. Станом на 15.04.1991 у вищевказаному будинковолодінні були зареєстровані та проживали: голова двору ОСОБА_3 , дружина ОСОБА_4 та мати ОСОБА_5 . Тобто, право власності на житловий будинок як майно колгоспного двору після припинення колгоспних дворів в Україні перетворилося на спільну часткову власність членів припиненого колгоспного двору в рівних частинах по 1/3 частці кожному. ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті залишилось спадкове майно, а саме 1/3 частка вищевказаного житлового будинку. Померла ОСОБА_5 заповіту не вчиняла, спадкоємцем першої черги за законом є син ОСОБА_3 , який проживав та був зареєстрований з мамою, отже прийняв спадщину після її смерті. ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вона мала у власності 1/3 частку вищевказаного житлового будинку. Померла ОСОБА_4 заповіту не вчиняла, спадкоємцем першої черги за законом є чоловік ОСОБА_3 , який проживав та був зареєстрований з дружиною, отже, прийняв спадщину після її смерті. Враховуючи вищенаведене, ОСОБА_3 став власником цілого житлового будинку по АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер. За життя, ОСОБА_3 залишив заповіт, згідно з яким, все своє майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, заповів сину ОСОБА_1 , тобто позивачу. Позивач після смерті батька спадщину прийняв, звернувся до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок. Проте, згідно із постанови приватного нотаріуса, позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальних дій у зв'язку з тим, що позивач не надав нотаріусу оригінали правовстановлюючих документів, які підтверджують право власності померлого ОСОБА_3 на вищевказаний житловий будинок.
Ухвалою суду від 22 серпня 2025 року залучено до участі в справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою проживання: АДРЕСА_2 . Закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Чернелицької селищної ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування. Призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
В судове засідання учасники справи не прибули, про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.
Позивач ОСОБА_1 , через канцелярію суду, 24.09.2025 подав заяву в якій просить судовий розгляд справи завершувати без нього, позовні вимоги у справі підтримує в повному обсязі.
Представник Чернелицької селищної ради Скрип'юк І.М. подав до суду заяву про розгляд справи у відсутності представника селищної ради.
Передбачених ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності учасників справи. Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.
Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (пункт 1 частини другої цієї статті).
Згідно ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може гуртуватись на припущеннях.
Ч.3 ст.5 Цивільного кодексу України (2003 р.) визначено: якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав і обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
За ст.ст. 120,123,563 ЦК УРСР (1963 р.) майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності, включаючи неповнолітніх і непрацездатних; у разі смерті члена колгоспного двору спадкоємство в майні двору не відкривалось до смерті останнього члена колгоспного двору, а залишалось на праві сумісної власності в рівних частках членів двору, що в ньому проживають. Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 р. № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року, поширюється загальний трирічний строк позовної давності.
Із копії наданої інформації про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно згідно архівних даних виданої 03.05.2025 ОКП «Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» за № 84924 вбачається, що згідно архівних даних ОКП «КМБТІ» станом на 31.12.2012 нерухоме майно, яке знаходиться в АДРЕСА_1 належить голові колгоспного двору ОСОБА_3 відповідно до Свідоцтва про право власності виданого Городенківським РВК 31.10.1989, згідно рішення цього ж виконкому № 148 від 11.10.1989, реєстровий № 3. (а.с.25)
З довідки № 99 виданої 17.07.2025 Далешівським старостинським округом №2 Чернелицької селищної ради вбачається, що в с.Далешове Коломийського району Івано-Франківської області вулиця Інтернаціональна помінялася на ОСОБА_6 (а.с.131)
Станом на 15.04.1991 в житловому будинку АДРЕСА_3 були зареєстровані та проживали: голова колгоспного двору ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дружина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується довідкою № 41 виданою 16.04.2025 Далешівським старостинським округом №2 Чернелицької селищної ради. (а.с.22)
Відповідно до положень ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ч.1 статті 17 Закону України "Про власність", майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім'ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними.
Відповідно до частини 1 статті 120 Цивільного кодексу України (редакція 1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.
Відповідно до вимог частин 1 та 2 статті 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Згідно з частиною 1 статті 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Відповідно до статті 370 ЦК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
З вищенаведеного слідує, що відповідно до свідоцтва про право власності виданого Городенківським РВК 31.10.1989, згідно рішення цього ж виконкому № 148 від 11.10.1989, реєстровий № 3 житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 належав голові колгоспного двору ОСОБА_3 , тобто даний житловий будинок відносився до колгоспного двору. Станом на 15.04.1991 в даному колгоспному дворі проживали голова колгоспного двору ОСОБА_3 , дружина ОСОБА_4 мати ОСОБА_5 , таким чином їх частки в колишньому колгоспному дворі становлять по - 1/3.
Член двору ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_8 у віці 83 роки в с. Далешове Городенківського району Івано-Франківської області, актовий запис № 1, що доводиться копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 . (а.с.11)
На час смерті ОСОБА_5 був чинним Цивільний кодекс УРСР 1963 р. Згідно з ст. 524 згаданого кодексу спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом; спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР (1963 р.) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він протягом 6 місяців фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
Із довідки № 38 виданої 16.04.2025 Далешовецьким старостинським округом №2 Чернелицької селищної ради вбачається, що ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час смерті була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 та разом з нею на час її смерті проживали та були зареєстровані: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та невістка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.20)
Копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 стверджується, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 . є мама ОСОБА_5 , відомості про батька відсутні. (а.с.16)
З відповіді державного нотаріуса Коломийської ДНК Капріян С.В. від 10.07.2025 за № 781/02-14 вбачається, що згідно інформаційної довідки № 81817890 від 10.07.2025 із Спадкового реєстру ( спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) щодо померлої ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 спадкова справа не заведена. (а.с.95-96)
З наведеного вбачається, що ОСОБА_3 фактично прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_5 , проте юридично не оформив своїх спадкових прав.
Член двору ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_10 у віці 78 років в м. Івано-Франківськ, актовий запис № 32, що доводиться копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 . (а.с.12)
На час смерті ОСОБА_4 був чинним Цивільний кодекс України 2003 р. Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця). Згідно з ст. 1223 ЦК України - право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини, вказано в ч. 1 ст. 1222 ЦК України. Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Згідно з ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. За ст.ст. 1268-1269 Цивільного кодексу України прийняття спадщини - це: постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подання спадкоємцем, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, заяви до нотаріуса про прийняття спадщини. Ч. 1 ст. 1270 згаданого кодексу визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 доводиться, що 24 жовтня 1962 року зареєстрували шлюб ОСОБА_3 , 1940 р.н., та ОСОБА_7 , 1935 р.н., актовий запис № 26. (а.с.17).
Із довідки № 36 виданої 16.04.2025 Далешовецьким старостинським округом №2 Чернелицької селищної ради вбачається, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час смерті була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 та разом з нею на час її смерті проживав та був зареєстрований чоловік ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.19)
З копії спадкової справи № 26/14, яка надана суду приватним нотаріусом Коломийського РНО Стефурак Н.Я. вбачається, що 18 лютого 2014 до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті мами ОСОБА_4 . яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернувся ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 . Відповідно до заповіту від 31.01.2008 посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Розкошинською Л.В, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на випадок своєї смерті все належне їй майно, де б воно не було та з чого би воно не складалося, і взагалі все те, що їй належатиме і на що вона за законом матиме право, заповіла своєму синові ОСОБА_2 . Заповіт зареєстрований в реєстрі за № 75. Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 36655150 від 18.02.2014 свідчить про внесення до Спадкового реєстру реєстраційного запису про реєстрацію спадкової справи після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , номер у Спадковому реєстрі 55748714. Також, 05.03.2014 до приватного нотаріуса із заявою звернувся ОСОБА_3 в якій зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_10 померла його дружина ОСОБА_4 , яка залишила заповіт на все своє майно їхньому синові ОСОБА_2 . Від прийняття спадщини та отримання свідоцтва про право на спадщину за законом ( на обов'язкову частку) він відмовляється. Дана заява зареєстрована в реєстрі за № 34. Приватним нотаріусом 11.06.2015 було видано спадкоємцю ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , на належне їй майно, зокрема земельні ділянки. (а.с.107-125)
Голова двору ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_12 у віці 74 роки в с. Далешове Городенківського району Івано-Франківської області, актовий запис № 24, що доводиться копією свідоцтва про смерті серії НОМЕР_5 . (а.с.13)
За заповітом від 24.09.2014 посвідченого секретарем виконавчого комітету Далешівської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на випадок своєї смерті все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось і на що він за законом матиме право заповів сину ОСОБА_1 . Заповіт зареєстровано в реєстрі за № 25. (а.с.14)
На час смерті ОСОБА_3 був чинним Цивільний кодекс України 2003 р.
Із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 вбачається, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_13 , його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Із довідки № 37 виданої 16.04.2025 Далешовецьким старостинським округом №2 Чернелицької селищної ради вбачається, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час смерті був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1 - один. (а.с.18)
Із копії спадкової справи № 26/2015, яка надана суду приватним нотаріусом Коломийського РНО Яшан Р.Р. вбачається, що 27.02.2015 до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті батька ОСОБА_3 звернувся позивач ОСОБА_1 . Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 39754492 від 27.02.2015 свідчить про внесення до спадкового реєстру реєстраційного запису про реєстрацію Спадкової справи після смерті спадкодавця ОСОБА_3 номер у Спадковому реєстрі 57169598. 11.05.2015 приватним нотаріусом було видано спадкоємцю ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті батька ОСОБА_3 на належне йому майно, а саме земельні ділянки. (а.с.45-81)
Однак, Постановою приватного нотаріуса Коломийського РНО Яшан Р.Р. № 1032/02-31 від 08.05.2025 позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок за АДРЕСА_1 у зв'язку з тим, що спадкоємцем не подані документи, які підтверджують право власності спадкодавця на нерухоме майно. (а.с.24)
З технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , виготовленого ФОП ОСОБА_8 , встановлено, що вищевказаний житловий будинок споруджений(реконструкція) в 1963 році, інші господарські будівлі споруджені (реконструкція) в 1963, 1965, 1980, 1990 роках. Згідно звіту про ринкову вартість житлового будинку складеного ЕТВО Придністров'я на підставі договору № 40 від 11.03.2025 ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 становить 174440 грн. (а.с.26-35)
За даним житловим будинком закріплена земельна ділянка для будівництва і обслуговування господарських будівель та споруд загальною площею 0,25 га, та для ведення особистого селянського господарства біля жилого будинку площею 0,14 га, що вбачається із довідки № 40 виданої 16.04.2025 Далешовецьким старостинським округом №2 Чернелицької селищної ради. (а.с.21)
Згідно інформації з Державного реєстру речових про на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 440178338 формованої 20.08.2025 відомості щодо права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 - відсутні. (а.с.132)
Відповідно до частини 1 статті 1226 Цивільного кодексу України, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 346 ЦК України однією з підстав припинення права власності є відмова власника від права власності. Згідно ст. 347 ЦК України Особа може відмовитися від права власності на майно, заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності. У разі відмови від права власності на майно, права на яке не підлягають державній реєстрації, право власності на нього припиняється з моменту вчинення дії, яка свідчить про таку відмову. У разі відмови від права власності на майно, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на нього припиняється з моменту внесення за заявою власника відповідного запису до державного реєстру.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 13 постанови від 24 червня 1983 року № 4 «Про практику розгляду судами України справ про спадкування», та в підпункті «г» пункту 6 постанови від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах права приватної власності», правила статті 563 ЦК УРСР про те, що спадщина на майно колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 1 липня 1990 року. У разі смерті члена колгоспного двору після 30 червня 1990 року спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Частиною 1 ст.1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 1241 Цивільного кодексу України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Право на обов'язкову частку у спадщині існує тільки при наявності заповіту.
Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до частини 1 статті 1226 Цивільного кодексу України, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення, а саме за позивачем слід визнати право власності на 2/3 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , а саме: 2/3 в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_3 (1/3 - яка належала йому як члену колишнього колгоспного двору та 1/3 - яку він фактично успадкував після смерті своєї матері ОСОБА_5 , проте юридично спадкові права не оформив). В іншій частині позову слід відмовити у зв'язку з тим, що 1/3 частки вищевказаного житлового будинку належать ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та за життя залишила заповіт на все своє майно своєму синові ОСОБА_2 , який в порядку спадкування звернувся до приватного нотаріуса із завою про прийняття спадщини, що доводиться копією спадкової справи № 26/2014. А батько позивача, чоловік ОСОБА_4 подав заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті дружини.
При винесенні рішення судом враховується і те, що на даний час відповідно до вимог Постанови ВРУ "Про утворення та ліквідацію районів" №807-ІХ від 17.07.2020 територія колишнього Городенківського району Івано-Франківської області на даний час відноситься до Коломийського району Івано-Франківської області .
На підставі ст.ст. 548, 549, 551 563 ЦК УРСР (1963 р.), ст.ст. 5, 316, 317, 325, 328, 1216, 1222, 1258, 1241, 1261,1274, 1268, 1269, 1296, 1297 ЦК України (2003 р.), керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , право власності на 2/3 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 .
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Місце проживання позивача ОСОБА_1 - АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 .
Місцезнаходження відповідача Чернелицької селищної ради - вул. Незалежності,19 селище Чернелиця Коломийського району Івано-Франківської області.
Місце реєстрації проживання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 .
Суддя: Гайдич Р. М.